Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №372/2402/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №372/2402/25

Суддя: Оніщук Максим Іванович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 372/2402/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/8368/2026Головуючий у суді першої інстанції - Сташків Т.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

секретар Цалко Д.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 грудня 2025 року в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" звернулося до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким просило:

- стягнути з відповідача на користь позивача 268146 грн. 93 коп., як відшкодування витрат, заподіяних позивачу;

- стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 4022 грн. 20 коп.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 01.05.2024 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземного транспорту № 6265/24-Т/Ц9, згідно з яким ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «MERCEDES-BENZ GLE 53 AMG», державний номерний знак НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

14.11.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки «MERCEDES-BENZ GLE 53 AMG», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «VOLKSWAGEN JETTA», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 28.01.2025 року у справі № 752/25342/24 винним у вчиненні зазначеної вище ДТП визнано ОСОБА_1 .

Згідно з Рахунком-фактурою № 2124004467 від 19.11.2024 та Рахунком СТО №5738 від 20.11.2024 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «MERCEDES-BENZ GLE 53 AMG», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 428 146,93 грн.

З метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «MERCEDES-BENZ GLE 53 AMG», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка мала місце 14.11.2024 року, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» замовило проведення автотоварознавчого дослідження. Відповідно до Звіту вих. № 215-2024 від 16.12.2024 вартість відновлювального ремонту становить 458 134,00 грн.

Отже, відповідно до умов договору страхування позивачем понесено збитки у зв`язку з виплатою страхового відшкодування у розмірі 428146,93 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 55907678 від 21.11.2024 та № 56073777 від 22.11.2024.

Факт проведення відновлювального ремонту автомобіля марки «MERCEDES-BENZ GLE 53 AMG», державний номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується Актом надання послуг № 2400020265 від 20.01.2025 року та Видатковою накладною № 5738 від 20.11.2024.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «VOLKSWAGEN JETTA», державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована ТДВ «СГ «Оберіг», Поліс ЕР/223205062, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства.

22.11.2024 позивачем надіслано на адресу ТДВ «СГ «Оберіг» претензію про відшкодування збитків з додатком копій необхідних документів.

Згідно з Полісом ЕР/223205062 ліміт відповідальності ТДВ «СГ «Оберіг» за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн.

18.03.2025 ТДВ «СГ «Оберіг» (в особі МТСБУ) виконано взяті на себе зобов`язання згідно з Полісом ЕР/223205062 в межах ліміту.

Сума, яка повинна бути сплачена відповідачем, становить 268146,93 грн. (428146,93 грн. (сума понесених збитків) - 160 000,00 грн. (виконані зобов`язання страховою компанію відповідача) = 268 146,93 грн.

Посилаючись на вказані обставини, на підставі ст.ст. 993, 1166, 1194 Цивільного кодексу України, ст. 108 Закону України «Про страхування» позивач звернувся з даним позовом до суду.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16.12.2025 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" суму страхового відшкодування у розмірі 268146,93 грн. та судовий збір у розмірі 4022,20 грн. (а.с. 133-146).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що Звіт № 215-2024 про оцінку колісного транспортного засобу був складений 16.12.2024, тобто вже після сплати позивачем страхової виплати за ремонт автомобіля марки «MERCEDES-BENZ GLE 53 AMG», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Окрім того, у Звіті № 215-2024 про оцінку колісного транспортного засобу від 16.12.2024 зазначено ринкову вартість досліджуваного ТЗ у розмірі 5330023,78 грн., в той час як у розрахунку страхового відшкодування ринкова вартість застрахованого об'єкта становить 4837915,00 грн.

Зазначає, що сума страхової виплати була визначена позивачем на підставі рахунку № 2124004467 від 19.11.2024, який був виставлений ТОВ "Автомобільний Дім Укравто Україна", а не на підставі документально підтверджених витрат, як цього вимагає стаття 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності", а тому у правильності визначення розміру страхової виплати є великі сумніви (а.с. 149-156).

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю, а також про витребування доказів.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає процесуальних підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування доказів, з огляду на положення ст. 367 ЦПК України.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.05.2024 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземного транспорту № 6265/24-Т/Ц9, згідно з яким ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «MERCEDES-BENZ GLE 53 AMG», державний номерний знак НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 28.01.2025 винним у вчиненні вказаної ДТП визнано ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 , який є власником автомобіля марки «MERCEDES-BENZ GLE 53 AMG», державний номерний знак НОМЕР_1 , звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування до договором добровільного страхування наземного транспорту.

Відповідно до Звіту вих. № 215-2024 від 16.12.2024 вартість відновлювального ремонту становить 458 134,00 грн.

Позивачем було сплачено страхове відшкодування у розмірі 428146,93 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 55907678 від 21.11.2024 та № 56073777 від 22.11.2024.

Також, як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «VOLKSWAGEN JETTA», державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована ТДВ «СГ «Оберіг», Поліс ЕР/223205062.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що у відповідності до положень ст. 108 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1166, 1194 ЦК України до позивача перейшло право вимоги на отримання від винної особи - відповідача компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля марки «MERCEDES-BENZ GLE 53 AMG», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

У частинах першій та третій статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України «Про страхування»).

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до положень Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

У статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент ДТП) визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).

У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 108 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц та постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 175/4710/16-ц.

Враховуючи викладене, під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Натомість регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 108 Закону України «Про страхування». Право регресу регулюється частиною першою статті 1191 ЦК України.

Таким чином, оскільки відповідно до статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України «Про страхування» до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» після виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат перейшло право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача шкоди у розмірі 268146 грн. 93 коп.

Посилання апелянта на невірне нарахування розміру заподіяних збитків, а також на свою незгоду з порядком визначення цього розміру, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на підтвердження своїх заперечень відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, що відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Щодо посилання апелянта на неналежність наданого позивачем звіту, слід зазначити, що відповідно до ст. 102 Закону України "Про страхування" Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).

Згідно із ст. 94 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником або відповідно до законодавства під час укладення договору страхування або внесення змін до такого договору.

У свою чергу, відповідно до п. 26.4 Договору страхування від 01.04.2024 розмір завданих збитків визначається страховиком на підставі документа, де визначено перелік знищених, пошкоджених або викрадених конструктивних елементів (складових частин) або в цілому ТЗ (дефектної відомості, складеної експертом автотоварознавцем або оцінювачем, Акту огляду ТЗ); документа, складеного компетентними органами про обставини, час, місце страхового випадку із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого ТЗ або його конструктивних елементів (складових частин); документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію заподіяних збитків (кошторис, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза або оцінка тощо).

Згідно з п. 17.2 договору страхування виплата страхового відшкодування здійснюється на базі авторизованої СТО.

Отже, договором страхування, укладеним між позивачем та страхувальником, не передбачено зобов`язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням звіту суб`єкта оціночної діяльності.

При цьому, слід зазначити, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Посилання апелянта про його неповідомлення про час та місце огляду КТЗ, як на підставу для відмову у задоволенні позову, колегія суддів відхиляє, адже чинним законодавством не передбачено обов`язку страховика запрошувати на огляд транспортного засобу відповідача (п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Фонду державного майна від 24.11.2003 № 142/5/2092).

З вищенаведеного вбачається, що доводи апелянта щодо незаконності оскаржуваного рішення не грунтуються на вимогах закону, суперечать наявним у справі доказам та фактичним обставин справи, а отже не спростовують та не впливають на законність і обгрунтованість ухваленого судом рішення.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне та правильне по суті рішення.

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Також, слід зауважити, що з урахуванням вимог ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 грудня 2025 року в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 27 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua