Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №757/64143/25-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

33/824/2188/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/64143/25-п

14 квітня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Лукомського Павла Валерійовича на постановуПечерського районного суду міста Києва від 05 березня2026 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 212-21 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

в с т а н о в и в :

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 212-21 КУпАП - закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, 16 березня 2026 року захисник ОСОБА_1 адвокат Лукомський Павло Валерійович подав апеляційну скаргу в якій просив суд постанову Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2026 року скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що скаржник із даною постановою не згоден, оскільки, на його думку, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови обмежився формальним тлумаченням окремих норм чинного законодавства і порушив права скаржника на справедливий суд та на доведення його невинуватості в суді і, всупереч цьому, суд першої інстанції в мотивувальній частині допустив висновки, які стверджують винуватість скаржникау вчиненні адміністративного правопорушення. Передбаченого ст. 212-21 КУпАП, зовсім проігнорувавши його доводи, викладені в запереченнях, що в своїй сукупності позбавило ОСОБА_1 права на ефективний захист і призвело до ухвалення незаконної та необґрунтованоноїпостанови Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/64143/25-п від 05.03.2026року.

На думку апелянта, ухвалюючи оскаржувану постанову та, закриваючи провадження у справі у зв?язку із закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд фактично допустив визнання скаржника винним в мотивувальній частині постанови.

Вважає, що суд першої інстанції твердо наполягає на позиції, згідно з якою вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не встановлюється судами у справах, провадження у яких закривається. Проте, погодитись з такою позицією суду першої інстанції в даних обставинах апелянт не може і, крім іншого, в мотивувальній частині оскаржуваної постанови суд першої інстанції прямо суперечить своїй же позиції.

Згідно статті 247КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; /..../ 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; /..../»

Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю не тільки у випадку закінчення на момент розгляду строків притягнення до відповідальності, а й у зв?язку з відсутністю події та складу правопорушення.

Зазначає, що з правового аналізу ст. 38 КУпАП, яка регулює виключно питання накладення адміністративних стягнень, вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в інкримінованому їй правопорушенні, провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Відтак, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто, не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини в діях особи.

На переконання апелянта, що також підтверджується судовою практикою застосовування норми ст. 247 КУпАП,закриття провадження у справі у зв?язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення.

3 огляду на викладене вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови неправильного застосував норм матеріального права та допустив порушення норм процесуального права, так як в оскаржуваній постанові взагалі проігнорував позицію скаржника щодо суті обвинувачень, викладених в протоколі.

Звертає увагу, що протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, складений НАЗК у зв?язку з тим що, на їх думку, всупереч вимогам ст.17 Закону України "Про політичні партії в Україні", ОСОБА_1 , як керівник партії, не забезпечив подання звітів політичної Партії "Реформи і порядок" про майно, доходи, витрати і зобов?язання фінансового характеру, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст.212-21 КУпАП.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про політичні партії» політична партія щоквартально, не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу, зобов?язана подати до Національного агентства з питань запобігання корупції звіт про майно, доходи, витрати і зобов?язання фінансового характеру (у тому числі її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом його заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відтак, НАЗК фактично має повноваження на складання аналогічних протоколів щодо ОСОБА_1 щоквартально, що і відбувається, про що свідчить інформація з офіційного сайту НАЗК.

Вважає, що відсутність належної оцінки судом позиції скаржника щодо того, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП,фактично заохочує НАЗК до складання майбутніх протоколів щодо скаржника з аналогічними незаконними звинуваченнями.

Зазначає, що судом першої інстанції у своїй постанові неодноразово зазначається, що ОСОБА_1 є посадовою особою (керівником) Партії "Реформи і Порядок", що категорично ним заперечується. Також, суд неодноразово в тексті оскаржуваної постанови вказує і на те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення саме як керівник політичної партії та як керівник партіїне забезпечив подання фінансових звітів.

Зміст адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП, є таким, що прямо пов?язаний з посадою керівника політичної партії, оскільки саме на керівників покладається відповідальність за порушення встановленого порядку або строків подання фінансових звітів.

Звертаючись до Печерського районного суду м. Києва ще 22.01.2026 р0ку із письмовими запереченнями скаржник ОСОБА_1 зазначав, що ще 18.07.2012 року ним було подано до партії "Реформи і Порядок" заяву про припинення його членства в партії.

Скаржник також акцентував увагу й на тому, що відповідно до чинного станом на 18.07.2012 року законодавства, громадяни України мали право у будь-який момент припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство такої особи в політичній партії припинялося з дня подання заяви та не потребувало додаткових рішень і з цього ж дня припинялося перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії. Такі положення були закріплені ст.6 Закону України "Про політичні партії в Україні" та були чинними на день звернення скаржника до партії із заявоюпро припинення його членства.

Окрім цього, скаржником було надано додаткові докази того, що він не лише залишив склад партії, а ще й з 2013 року є членом іншої політичної партії - "Всеукраїнське об?єднання "Батьківщина".

Відповідно до виданої Виконавчим секретаріатом "ВО "Батьківщина" 05.06.2025 року довідки №13-58-4077, ОСОБА_1 є членом цієї партії з 04.09.2012року.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 Закону України "Про політичні партії в Україні" визначено, що громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії. Тобто, твердження НАЗКв протоколі та суду першої інстанції в оскаржуваній постанові про те, що ОСОБА_1 є керівником іншої Політичної партії"Реформи і порядок" фактично встановлює, що він порушує дану норму закону, що не відповідає дійсності та порушує його права.

На доведення свого виключення з членів Політичної партії «Реформи і Порядок» та вступу до "ВО "Батьківщина", зокрема й для участі у виборах народних депутатів у складі останньої, ОСОБА_1 були надані до суду підтвердження від Центральної виборчої комісії, Міністерства юстиції України, Центрального державного архіву та веб-порталу Верховної Ради України.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокат Мельниченко Сергій Олександрович повністю підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про закриття провадження у справі у зв?язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з?явився, про день та час розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Як вбачається протоколу про адміністративне правопорушення № 50-33/1280 від 27 листопада 2025 року політична партія згідно з частиною 9 статтею 17 Закону України «Про політичні партії в Україні» щоквартально, не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу, зобов?язана подати до Національного агентства звіт про майно, доходи, витрати і зобов?язання фінансового характеру (у тому числі її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом його заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Відповідно до п п. 3 та 4 розділу ІІІ Порядку подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов?язання фінансового характеру, затвердженого наказом Національного агентства від 19.02.2021 №102/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 № 507/36129 - політична партія подає до Національного агентства Звіт про майно, доходи, витрати і зобов?язання фінансового характеру за II квартал до 09 серпня. Якщо останній день строку подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов?язання фінансового характеру припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем завершення строку подання Звіту є перший за ним робочий день.

Таким чином, останнім днем подання Звіту за II квартал 2025 року є 11 серпня 2025 року.

У частині 20 статті 17 Закону передбачено, що протягом 10 календарних днів з дня завершення строку на подання політичними партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов?язання фінансового характеру Національне агентство на своєму офіційному вебсайті оприлюднює список політичних партій, які не подали свої звіти у визначений цим Законом строк, та забезпечує притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законом. Список політичних партій, які не подали свої звіти за II квартал 2025 року у визначений Законом строк, розміщений на офіційному веб-сайті Національного агентства за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/84149/.

У пункті «41» вищевказаного Списку зазначено політичну партію «Реформи і порядок», що підтверджує неподання керівником Партії Звіту за II квартал 2025 року.

Отже, станом на дату складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 як керівником Партії, ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , не забезпечено подання до Національного агентства Звіту за II квартал 2025 року через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов?язання фінансового характеру, про що свідчить Список, оприлюднений на офіційному вебсайті Національного агентства.

Таким чином, ОСОБА_1 як керівник Партії всупереч вимогам статті 17 Закону не забезпечив подання Звіту за II квартал 2025 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 212-21 КУпАП.

Як вбачається із витягу чергового звітно- виборного ХІV з`їзду партії «Реформи та порядок», ОСОБА_1 з лютого 2010 року обрано Головою партії «Реформи та порядок».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником політичної партії « Реформи і порядок» станом на 27.11.2025 рік - є ОСОБА_1 .

Згідно копії заяви від 18.07.2012 року ОСОБА_1 , відповідно до п.3.5 Статуту ПРГ,заявив про припинення свого членства в партії «Реформи та порядок».

Закриваючи провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 212-21 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції посилався на те, що поєднання такого закриття провадження у справі з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи буде свідчити про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З такими висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 212-21 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог.

При цьому, ст.212-21 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.212-21 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Тому серед ознак суті такого проступку обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Згідно ст. 17 ЗУ «Про політичні партії в Україні», політичні партії, місцеві організації політичних партій ведуть бухгалтерську звітність у встановленому порядку, проводять щорічний внутрішньопартійний фінансовий аудит своєї діяльності, а також проходять зовнішній незалежний фінансовий аудит у випадках, передбачених цим Законом.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації політичних партій врегульовано Законом України «Про політичні партії». Він визначає їхній правовий статус, права, обов`язки, вимоги до членства, фінансування, участь у виборах, а також процедуру державної реєстрації та заборони діяльності за рішенням суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 10 Закону України «Про політичні партії» рішення про створення політичної партії приймається на її установчому з`їзді (конференції, зборах). Це рішення має бути підтримано підписами не менше 10 тисяч громадян України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах, зібраними не менш як у двох третинах районів, не менш як двох третин областей України, міст Києва і Севастополя та не менш як у двох третинах районів Автономної Республіки Крим.

На установчому з`їзді (конференції, зборах) політичної партії затверджуються статут і програма політичної партії, обираються її керівні та контрольно-ревізійні органи.

Також, згідно з пунктом 6 частини п`ятої статті 10 Закону, протокол установчого з`їзду (конференції, зборів) про створення політичної партії має містити такі відомості рішення про обрання керівника, визначення кількісного та персонального складу керівних та контрольно-ревізійних органів політичної партії відповідно до затвердженого статуту.

Відповідно до положень п. 5.18 Статуту партії «Реформи та порядок», Голова партії, серед іншого, має право без доручення представляти партію у всіх зовнішніх відносинах, право підпису від імені партії, робити від її імені заяви.

Таким чином, політична партія здійснює свою діяльність через її керівника.

Як було встановлено,ОСОБА_1 з лютого 2010 року обрано Головою партії «Реформи та порядок», згідно витягу чергового звітно- виборного ХІV з`їзду партії «Реформи та порядок».

Відповідно до п. 3.5 Статуту партії «Реформи та порядок» членство в партії припиняється за особистою заявою члена партії.

Згідно п. 3.5.1. Статуту рішення про виключення з партії або зупинення членства в ПРП приймається Радою обласної партійної організації або Секретаріатом ПРП.

Як встановлено судом, 18.07.2012 року ОСОБА_1 подав до Обласної Ради Запорізької обласної організації партії «Реформи та Порядок» заяву про припинення його членства в партії «Реформи та Порядок» (а.с. 33)

Вказана заява була розглянута на засіданні Ради Запорізької обласної організації ПРП та було прийняте рішення про виключення ОСОБА_1 18.07.2012 року з членів партії «Реформи та Порядок».ОСОБА_1 знятий з обліку в членській базі ПРП 19.07.2012 року.

Згідно з частиною шостою статті 6 Закону, в редакції станом на 18.07.2012 року, громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії.

06.10.2016 року до Закону України «Про політичні партії» було внесено зміни, зокрема, статтю 6 доповнено такою частиною: «Дія частини шостої цієї статті не поширюється на членів політичних партій, обраних на посади керівника та заступника керівника політичної партії. Членство в політичній партії зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника»(згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016}

Згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Як вбачається із документів, долучених до справи захисником ОСОБА_1 - адвокатом Лукомським П.В., 30 липня 2012 року було затверджено виконуючим обов`язки голови партії «Реформи і порядок»- ОСОБА_2 .

У 2013 році було обрано іншого керівника партії - ОСОБА_3 , що підтверджується протоколом ІІ етапу XV з`їзду партії «Реформи та порядок» від 20.10.2013 року.

Згідно копії наказу Державної реєстраційної служби України від 25.07.2012 року № 1255 відповідно до ст. 6 ЗУ «Про політичні партії в Україні» на підставі заяв членів політичної партії «Реформи та порядок» щодо припинення членства в партії наказано взяти до відома інформацію про зміну у складі керівних органів політичної партії «Реформи і порядок».

Із відповіді на адвокатський запит член ЦВК проінформував, що ОСОБА_1 брав участь у виборах народних депутатів, що проводились 2012, 2014, 2019 роках, та був зареєстрований кандидатом у народні депутати від політичної партії Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина».

У відповідності до вимог частини другої статті 6 Закону України «Про політичні партії» громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії.

Враховуючи норми ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні», а також приписи ст. 7, 9, 23, 24 КУпАП, суб`єктом вчинення правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, є керівник партії або його уповноважена особа.

Проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд апеляційної інстанції зауважує, що оскільки з 18.07.2012 року (з дня подання заяви про припинення членства) ОСОБА_1 не є членом партії «Реформи та порядок» та її керівником, то він не може бути притягнутий до відповідальності за ст. 212-21 КУпАП за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення № 50-33 /1280 від 27.11.2025 року.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП.

Як вбачається із оскаржуваної постанови суду першої інстанції, закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв?язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності відбулося без встановлення наявності чи відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Пунктом 7 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Правовий аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що застосування п. 7 ч. 1 ст. 274 КУпАП можливе лише у випадку встановлення судом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні такого правопорушення, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 274 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто, не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.

У справі "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav.Russia", рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Отже, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не дотримався у повній мірі вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, повно та всебічно не з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не дослідив належним чином всі докази та не дав їм належної оцінив в сукупності, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, не встановлюючи наявності у діях ОСОБА_1 складуадміністративного правопорушення передбаченого ст. 212-21 КУпАП.

За наведених обставин, суд апеляційної приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 адвоката Лукомського Павла Валерійовича підлягає задоволенню. Постанова Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2026 року про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП.

Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Лукомського Павла Валерійовича задовольнити.

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2026 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 212-21 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 212-21 КУпАП закрити на підставі п.1. ч.1. ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: