Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №369/20759/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

33/824/1492/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 369/20759/25

14 квітня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постановуКиєво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

в с т а н о в и в :

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, 05 лютого 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2026 року та ухвалити нову постанову якою визнати винним громадянина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції незаконною, необгрунтованою та такою, що прийнята із порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми п. 10.2 ПДР, які не стосуються перехрестя доріг, а тільки виїзду на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій. Вважає, що судом було неповно досліджено обставини справи, так як ДТП сталася на перехресті доріг, а не на виїзді з прилеглої території.

Вказує на те, що судом також було порушено норми процесуального права, а саме ???ст. 280 КУпАП, так як не було з?ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - наявність перехрестя доріг (а не виїзд з прибудинкової території) та, відповідно, відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, предбаченого ст. 124 КУпАП, так як виним в ДТП є інший учасник - водій ОСОБА_2 .

Вважає, що судом першої інстанції не були досліджені процесуальні порушення допущені працівниками поліції при оформленні ДТП, так як схема ДТП складена не у повному обсязі та невірно, так як не відповідає фактичним обставинам справи та фактичній дорожній розв?язці. На схемі ДТПне відображена вулиця «21 кілометр» і перехрестя з нею. Схема є не повною, так як містить тільки ділянку зіткнення на трасі без прив?язки до місцевості та наявності перехрестя траси з дорогою «21 кілометр». На схемі ДТП не відображене фактичне місце ДТП, яка сталася на перехресті траси Київ-Житомир та вул. «21 кілометр». ??У протоколі відсутній опис порушень водія автомобіля Volkswagen ОСОБА_2 .

Апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції вимог ст.ст.268, 279 КУпАП щодо процедурирозгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме: не надання судом можливості йому бути заслуханим щодо наявності перехрестя та надати пояснення про неможливість застосування п. 10.2 ПДР - призвело до не з?ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначає, що суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення ним п.10.2 ПДР, однак, судом не досліджена та не врахована фактична дорожня розв`язка та те, що схема ДТП складена не в повному об?ємі: ???місце ДТП - на перехресті вул. «21 кіломент» та траси Київ-Житомир. ???Вул. "21 кілометр" - йде паралельно трасі Київ-Житомир з наявним перехрестям та не є виїздом з прилеглої території (не регулюється п. 10.2 ПДР).

Вказує на те, що водій автомобіля Volkswagen, НОМЕР_1 ОСОБА_2 , рухаючись по трасі Київ-Житомир, перед поворотом на вулицю «21 кілометр»: увімкнув попереджувальний сигнал - правий поворот, проінформував, що його напрямок руху- поворот праворуч на вулицю «21 кілометр», зменшив швидкість; ???однак, замість маневру повороту на вулицю «21 кілометр», про який попередив інших учасників дорожнього руху, - змінив напрямок руху та поїхав прямо,чим порушив: ??пп. б п. 9.2. ПДР «Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед поворотом»; ??п. 9.4. ПДР «Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху»; ??п. 10.1. ПДР «Перед будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» 5. За умови попереджувального сигналу «напрямок руху праворуч» - у випадку, коли передумав повертати та мав намір їхати прямо - саме водій Volkswagen змінив напрямок руху, отже вже водій Volkswagen повинен був перед зміною руху прямо: ??вимкнути світловий покажчик повороту праворуч; ??переконатися в безпеці маневру згідно п. 10.1 ПДР і тільки тоді мав право продовжити рух прямо.

Зазначає, що під час судового засідання 27.01.2026 року, на переглянутому судом відеозаписі з нагрудної камери поліцейського водій автомобіля Volkswagen підтвердив, що він включив правий поворот, але поїхав прямо.

Апелянт зазначає, що він, як водій автомобіля Мазда НОМЕР_2 , виїхав на вулицю «21 кілометр» з парковки супермаркета Сільпо, рухався по вказаній вулиці. Перед перехрестям вул. «21 кілометр» та траси Київ-Житомир??-зупинився та пропустив всі авто, які рухалися прямо, ??побачив, що з?явився вільний проміжок між автомобілями, ??переконався в безпечності свого руху, так як автомобіль Volkswagen, НОМЕР_3 знаходився на значній відстані, світловим покажчиком повороту та зменшенням швидкості чітко проінформував про свій маневр повороту та напрямок руху - праворуч.

Вказує на те, що відео із відереєстратора автомобіля Мазда підтверджує, що водій автомобіля Volkswagen показував напрямок руху - правий поворот; ??а водій автомобіля Mazda стежив за дорожньою ситуацією, рухався повільно, почав рух після того, як переконався, що напрямок руху автомобіля Volkswagen - поворот праворуч.

Згідно визначення п. 1.10 ПДР: «дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів..., якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху». Згідно рішення у справі № 170/860/24 (провадження N? 2-а/170/3/25): «Системний аналіз положень ПДР дає підстави для висновку, що зміна напрямку руху, у контексті Правил дорожнього руху, це будь-який маневр, при якому транспортний засіб відхиляється від прямолінійного руху... коли є необхідність повідомити інших учасників про свої наміри». Суд зауважує, що, оскільки рух позивача здійснювався не по прямій лінії, а передбачав здійснення певних маневрів, пов?язаних зі зміною напрямку руху, які згідно з ПДР необхідно показувати світловими покажчиками відповідного напрямку, водій, проїжджаючи вказану ділянку дороги ... був зобов'язаний показати свій напрямок руху іншим учасникам дорожнього руху світловим покажчиком повороту відповідного напрямку».

Як з?ясовано вище, згідно попереджувальних сигналів водія автомобіля Volkswagen - його маневр та напрямок руху- поворот праворуч.

Вважає, що жодної перешкоди автомобілю Volkswagen здійснювати свій маневр повертати праворуч - не було; та не було вимоги дати дорогу автомобілю Volkswagen з боку водія автомобіля Mazda, так як за умови дотримання водієм Volkswagen своїх попереджувальних сигналів та п. 9.1., 9.2, 9.4 ПДР, водій Mazda не перетинав напрямок руху автомобіля Volkswagen.

Отже, на думку апелянта, в його діях, як водія автомобіля Mazda, відсутнє порушення п. 10.2 ПДР, аз боку водія Volkswagen наявний склад порушення п. 10.1 ПДР: «Перед будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», так як саме він змінив свій напрямок руху з цілком передбачуваного повороту праворуч - на рух прямо.

З урахуванням викладеного апелянт вважає, що водій автомобіля Volkswagen проінформував про напрямок руху його автомобіля - поворот праворуч, порушив ст. 14 Закону «Про дорожній рух», не дотримався вимог ПДР, створив небезпечні умови для дорожнього руху, завдав своїми діями шкоди, ??не дотримався п. 9.2. ПДР, показав поворот не перед маневром та не відповідного напрямку, ?порушив заборону п. 9.4. ПДР та подав невідповідний та незрозумілий сигнал, ?ввів в оману інших учасників дорожнього, порушив п. 10.1. ПДР,змінивши напрямок руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, вчинив протиправні дії з огляду на заздалегідь передбачувані ймовірні наслідки, не дотримався принципу «Правомірних очікувань», як елементу верховенства права, ??діяв недобросовісно, його дії не відповідали намірам, всупереч Доктрині заборони суперечливої поведінки.

В судовому засіданні апеляційного суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 повністю підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив скаргу задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився. Про день та час розгляду справи апеляційним судом повідомлений у встановленому законом порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 499587 від 31.10.2025 року, складеного поліцейським взводу №2, роти №2, УПП БПП в с. Чайки УПП в Київській області рядовим поліції Денисюком Олександром Олеговичем, 31.10.2025 року, о 18 год. 00 хв., с. Стоянка, дорога АД М06 21 км водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи транспортним засобом «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_2 , виїжджаючи на дорогу з прилеглої території не надав перевагу у русі транспортному засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого трапилось зіткнення, що призвело до механічних ушкоджень та матеріальних збитків транспортних засобів. Чим водій порушив вимоги п. 10.2 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

До протоколу про адміністративне правопорушення додані: схема місця ДТП від 31.10.2025 року, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , надані безпосередньо на місці дорожньо-транспортної пригоди.

На схемі місця ДТП графічно зображені та зафіксовані об`єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблиця дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, зазначено дані транспортних засобів.

Схема місця ДТП підписана усіма учасниками ДТП, без будь-яких зауважень, а отже зображені на ній обставини ДТП є вірними.

Як вбачається зі схеми ДТП та пошкоджень транспортних засобів, автомобіль «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_4 , має пошкодження ЛФП та вм'ятина на передньому бампері з правої частини, зламане кріплення на правому передньому колесі.

Автомобіль «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_2 , має наступні пошкодження : відірваний передній бампер ліва частина, (ЛФП та вм'ятина). Розбита ліва передня протитуманна фара. Форсунка омивача ліва, передня решітка радіатора.

З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 31.10.2025 року він рухався по трасі Київ-Чоп (М06), 21 кілометр в напрямку м. Житомир, в крайній правій полосі. Подія трапилася 31.10.2025 року, о 18:05 год. Хотів виконати поворот праворуч в бік міста Ірпінь (приблизно 100 м). Перед поворотом є ще один поворот праворуч до магазину «Сільпо». За приблизно 20м увімкнув поворот до цього повороту звідки виїжджало авто Мазда НОМЕР_2 , яке різко виїхало і врізалось в праву сторону його авто.

З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 31.10.2025 року, о 18 год. 02 хв, рухався з виїзду з парковки магазину «Сільпо» в бік траси Київ-Житомир (с. Стоянка). Перед виїздом на трасу зупинився та пропустив всі авто, які їхали по трасі. Побачив вільний проміжок між автомобілями та почав виїжджати та трохи під'їхав, знову зупинився. З лівого боку від нього в правій смузі рухався автомобіль Фольксваген НОМЕР_4 . Так як автомобіль знаходився на значній відстані, рухався з увімкненим правим поворотом, знижував швидкість, він зрозумів, що він (водій ОСОБА_2 ) планує повертати на парковку магазину «Сільпо». Почав потроху виїжджати на трасу. Однак, водій автомобіля Фольксваген не дотримався маневру, про який попереджав інших учасників руху, та замість повороту поїхав прямо, чим здійснив порушення ПДР та скоїв ДТП, в'їхавши в його авто. Вийшовши з автомобіля, він запитав у водія Фольксваген, чому він не повернув праворуч, як попереджував покажчиком повороту, на що отримав відповідь, що він (водій ОСОБА_2 ) планував повернути не на парковку Сільпо, а на наступному перехресті. Такі дії водія Фольксваген суперечать ПДР: він показав попереджувальний сигнал -правий поворот; при цьому їхав уповільнюючи швидкість; в населеному пункті потрібно подавати сигнал за 50-100 м, а до наступного повороту у нього було понад 200 м; сигнал потрібно подавати перед перестроюванням, поворотом; сигнал забороняється подавати, якщо він може бути незрозумілим іншим учасникам руху. Вважає, що його рух відбувся після переконання в його безпечності через попереджувальний сигнал та зменшення швидкості водієм Фольсвагена . Його дії були чітко прогнозовані, він планував здійснити поворот праворуч. Вважає винним у ДТП водія Фольксваген.

На відеозаписі із DVD диску (180307 АА, 180338АА) зафіксовано рух транспортного засобу Мазда та сам момент зіткнення із автомобілем Фольксваген.

На іншому диску- відеозапис події з нагрудної камери працівників поліції, зафіксовано оформлення адміністративних матеріалів, складання протоколу, відібрання пояснень у учасників ДТП.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, суд першої інстанції посилався на те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення,передбаченого ст. 124 КУпАП за вищевикладених обставин доведена дослідженими доказами у справі, що перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності для ухвалення цього рішення, та підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 N499587 від 31.10.2025року; схемою ДТП ЄО3443 від 31.10.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 31.10.2025 року; поясненнями, наданими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні; відеофайлами долученими до матеріалів справи ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції із такими висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

Так, згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При ухваленні рішення в справі про адміністративні правопорушення суд повинен дотримуватись принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об`єктивність рішення, а також на здобуття достатньої сукупності доказів, які обґрунтовують зроблені у даному рішенні висновки, як такі, що не залишають сумнівів.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час її розгляду, виключає будь - яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, а також того, що інкриміноване правопорушення було вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306, передбачено обов`язки водіїв транспортних засобів.

Пунктом 10.2 ПДР визначено що, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на Правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти Правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.

Склад правопорушення, за який передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, передбачає наявність трьох елементів об`єктивної сторони (протиправне діяння): 1) порушення Правил дорожнього руху, 2) наслідки у вигляді, зокрема, пошкодження транспортних засобів, 3)наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху та наслідками.

Таким чином, настання наслідків дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження транспортних засобів мають бути обумовлені саме порушенням певним учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, тобто, має бути наявний прямий чи опосередкований причинно-наслідковий зв`язок між діями та наслідками.

Характеризуючою ознакою дорожньо-транспортної пригоди є те, що при зіткненні двох або більше транспортних засобів, порушення ПДР може бути допущено усіма його учасниками, але у причинно-наслідковому зв`язку із пригодою можуть бути порушення одного із водіїв.

Причинно-наслідковий зв`язок між пригодою та порушенням ПДР встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження доказів зібраних працівниками поліції та наданих учасниками. Тобто, тільки ті порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків, а отже перебувають із ними у причинному зв`язку.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії серія ЕПР 1 №499587 від 31.10.2025 року, складеного поліцейським взводу №2, роти №2, УПП БПП в с. Чайки УПП в Київській області рядовим поліції Денисюком Олександром Олеговичем, вбачається, що 31.10.2025 року, о 18 год. 00 хв., с. Стоянка, дорога АД М06 21 км. водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи транспортним засобом «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_2 , виїжджаючи на дорогу з прилеглої території не надав перевагу у русі транспортному засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого трапилось зіткнення, що призвело до механічних ушкоджень та матеріальних збитків транспортних засобів.Чим водій порушив вимоги п. 10.2 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Пунктом 10.2 ПДР визначено, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

На схемі місця ДТП, що сталася 31.10.2025 року, графічно зображені та зафіксовані об`єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, зазначено дані транспортних засобів.

Схема місця ДТП підписана усіма учасниками ДТП без будь-яких зауважень, а отже зображені на ній обставини ДТП є вірними.

Згідно схеми ДТП та пошкоджень транспортних засобів, автомобіль «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_4 , має пошкодження ЛФП та вм'ятина на передньому бампері з правої частини, зламане кріплення на правому передньому колесі. Автомобіль«Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_2 , має пошкодження, а саме: відірваний передній бампер ліва частина, (ЛФП та вм'ятина). Розбита ліва передня протитуманна фара. Форсунка омивача ліва, передня решітка радіатора.

Проаналізувавши викладене, дослідивши всі докази, що містяться в матеріалах справи, а саме: схему ДТП, пояснення учасників ДТП, відеозаписи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обгрунтованість висновку суду першої інстанції про порушення водієм ОСОБА_1 вимог п10.2 ПДР, так як він, 31.10.2025 року, о 18 год. 00 хв., в с. Стоянка, дорога АД М06 21 км, керуючи транспортним засобом «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_2 , виїжджаючи на дорогу з прилеглої території не надав перевагу у русі транспортному засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого трапилось зіткнення автомобілів, що призвело до механічних ушкоджень та матеріальних збитків транспортних засобів. Такими діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.2 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Апеляційний суд констатує те, що зібраними у справі доказами доведений факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.2 ПДР України, що перебуває у прямому причинному зв`язку із наслідками вказаної ДТПу виді зіткнення та пошкодження транспортних засобів.

Доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції невірно застосовано норми п. 10.2 ПДР, так як ДТП сталася на перехресті доріг, а не на виїзді з прилеглої території, суд апеляційної інстанції відхиляє, з огляду на наступне.

За визначенням термінів у п. 1.10 ПДР «перехрестя» - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг;

«автомобільна дорога, вулиця (дорога)» - частина території, зокрема, в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільного накатаних доріг (колій);

«прилегла територія» - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики, тощо або виїзду з них.

Як вбачається із відеозапису події, схеми місця ДТП, наданих пояснень учасників ДТП, подій ОСОБА_2 рухався по головній дорозі прямо, а водій ОСОБА_1 виїжджав на головну дорогу із парковки магазину «Сільпо», тобто, з прилеглої території, а тому саме він, згідно вимог п. 10.2 ПДР, виїжджаючи із прилеглої території повинен був перед проїзною частиною надати дорогу транспортним засобам, що рухаються по ній.

З огляду на що, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 було вірно інкриміновано порушення п.10.2 ПДР.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 , не можуть бути предметом апеляційного розгляду, оскільки відповідно до вимог Кодексу про адміністративні правопорушення, справа судом розглядається виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Матеріали даної справи не містять протоколу про порушення водієм ОСОБА_2 ПДР.

Щодо посилань апелянта на те, що водій автомобіля Volkswagen ОСОБА_2 проінформував про напрямок руху його автомобіля, включивши поворот праворуч, порушив вимоги ст. 14 Закону «Про дорожній рух», не дотримався вимог ПДР, створив небезпечні умови для дорожнього руху, завдав своїми діями шкоди, ??не дотримався п. 9.2. ПДР, показав поворот не перед маневром та не відповідного напрямку, ?порушив заборону п. 9.4. ПДР та подав невідповідний та незрозумілий сигнал, ?ввів в оману інших учасників дорожнього, порушив п. 10.1. ПДР, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п. 9.2. ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою; перед перестроюванням, поворотом чи розворотом.

Відповідно до вимог п. 9.4 ПДР подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути незрозумілим для інших учасників руху

Як вбачається із схеми місця ДТП від 31.10.2025 року до наступного повороту після місця ДТП відстань становить 86 м.

Вказана схема місця ДТП підписана усіма учасниками ДТП, без будь-яких зауважень, а отже зображені на ній обставини ДТП і дорожня обстановка є вірними.

Згідно письмових пояснень, наданих ОСОБА_2 - водієм автомобіля Фольскваген, він хотів виконати поворот праворуч в бік міста Ірпінь (приблизно 100 м). Перед поворотом є ще один поворот праворуч до магазину «Сільпо». Приблизно за 20 м він увімкнув поворот до цього повороту звідки виїжджало авто Мазда НОМЕР_2 , яке різко виїхало і врізалось в праву сторону його авто.

Проаналізувавши викладене в сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що сигнал про намір здійснити поворот праворуч у бік міста Ірпінь водій ОСОБА_2 мав право ввімкнути поза населеним пунктом за 150-200 м, згідно схеми ДТП відстань до повороту на Ірпінь була 86 м, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про неправильність дій водія ОСОБА_2 та введення його такими діями в оману, є помилковими та спростовуються дослідженими доказами та вимогами закону.

Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Такі доводи апелянта не спростовують встановлених дійсних обставин справи та факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

Отже, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримався у повній мірі вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, повно та всебічно з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив належним чином всі докази та надав їм належної оцінив в сукупності, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП .

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: