Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №369/17608/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №369/17608/24 Головуючий у І інстанції - Фінагеєва І.О.

апеляційне провадження №22-ц/824/8148/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2026 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Леденьов Іван Сергійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

установив:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ПН ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому на дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , майно.

Мати та сестра позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відповідно, прийняли спадщину у встановлений законом строк.

Позивач звернулася до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьова І.С. із заявою про прийняття спадщини, проте постановою від 10 квітня 2024 року №455/02-31 отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із пропуском шестимісячного строку, встановленого законом.

Обставинами, які унеможливили вчасне звернення ОСОБА_1 із відповідною заявою позивач визначає вторгнення російської федерації на територію місця її проживання в с. Дмитрівка, Бучанського району Київської області, ведення активних бойових дій та перебування села у тимчасовій окупації.

Крім того, зазначає, що не змогла вчасно подати заяву про прийняття спадщини через часті повітряні тривоги, обстріли м. Києва та відключення електроенергії, отримання дублікату свідоцтва про смерть батька лише 20 березня 2024 року.

На підставі викладеного, вважаючи причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини поважними, позивач просила визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними та визначити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року, відмовлено у задоволенні вказаного вище позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько, ОСОБА_5 , який проживав в с. Голубча, Полонський район, Хмельницької області.

Після смерті батька відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, площею 0,1469 га (кадастровий номер 3222484401:02:001:5014), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки (дванадцять); земельна ділянка, площею 6,973 га (кадастровий номер: 6823683500:05:003:0015), розташована на території Кустовецької сільської ради Полонського району Хмельницької області; земельна ділянка, площею 0,1030 га (кадастровий номер: 3222484400:09:002:5051), розташована за адресою: Київська обл., Києво -Святошинський район, Дмитрівська сільська рада; земельна ділянка, площею 0,25 га розташована на території Кустовецької сільської ради с. Голубча; земельна ділянка, площею 0,293 га , розташована на території Кустовецької сільської ради с. Голубча; транспортний засіб марки ПП, 1992 випуску, номер шасі - НОМЕР_2 , колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; транспортний засіб: марки - AUDI 80, 1989 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 , колір - синій, реєстраційний номер - НОМЕР_5 ; житловий будинок який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .

Строк для прийняття спадщини тривав з 01 жовтня, листопада, грудня 2021 року та січня, лютого, березня 2022 року.

Таким чином розуміння закону було таким, що ОСОБА_1 має право використати для звернення до нотаріуса всі шість місяців.

Скористатись наданим законом терміном Позивач не могла із об`єктивних причин.

Так, з 24 лютого 2022 року по квітень 2022 року село Дмитрівка Бучанського району було не просто окуповане, а там велись активні бойові дії (людей розстрілювали прямо біля їх домівок окупанти, нікому не давали змоги виїзджати та вільно пересуватись).

Із села виїхати було неможливо, ніякі пошти в окрузі не працювали, траса яка йшла на Київ була заблокована загарбниками рф, був підірваний міст.

Всі ці бойові дії були істотними перешкодами в здійсненні її права на подачу заяви на прийняття спадщини.

На території с. Дмитрівка та навколишніх сіл не діяли ніякі органи ні держави України ні окупантів.

Йшли бойові дії та ніякий зв`язок не працював.

Після звільнення території була маса проблем із зв`язком, транспортом, світлом.

В позивача не було свідоцтва про смерть батька, дублікат якого вона отримала лише в березні 2024 року, після чого звернулась до нотаріуса.

Ніякі дії зі сторони відповідачів, які є матір`ю та рідною сестрою позивачка не вчинялись щодо отримання свідоцтв про право власності.

До суду вони не з`явились.

Отже, ОСОБА_1 пропустила шестимісячний передбачений законом термін звернення до нотаріуса із поважних причин пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами.

Вона була позбавлена можливості звернутись до нотаріуса з об`єктивних незалежних причин.

Просила скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року та ухвалити по справі нове судове рішення, яким її вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка з`явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 12 березня 1974 року Кустовецькою сільською радою Полонського району Хмельницької області, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 12 березня 1974 року складено відповідний актовий запис №5. Батьками особи вказані: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_3 .

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00044113799 від 19 березня 2024 року, між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , 24 вересня 1994 року було укладено шлюб, про що Виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області складено відповідний актовий запис №21. Після реєстрації шлюбу дружина отримала прізвище - « ОСОБА_8 ».

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 20 березня 2024 року Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 70 років, про що 01 жовтня 2021 року складено відповідний актовий запис №768.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №455/02-31 від 10 квітня 2024 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С., було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини. Інші спадкоємці за законом - дружина померлого ОСОБА_3 та дочка померлого ОСОБА_2 спадщину прийняли.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення нею дій, спрямованих на подачу заяви про прийняття спадщини в період з 30 вересня 2021 року до введення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року (понад 4 місяці), а також і конкретних обставин, які перешкоджали подати відповідну заяву у вказаний строк.

Саме посилання на введений воєнний стан на території України, який триває і на цей час, а також тимчасову окупацію с. Дмитрівка Бучанського району Київської області (лютий-квітень 2022 року) не є належним обґрунтуванням поважності причин неподання відповідної заяви.

Позивачем не надано доказів того, що в місцевості, де вона проживає, не працювали державні та приватні нотаріуси.

Крім того, позивач не була позбавлення можливості направити відповідну заяву засобами поштового зв`язку до будь-якого нотаріуса або нотаріальної контори.

Також, судом враховано і значний строк, понад 2 роки, який пройшов від дати смерті спадкодавця до дня подання заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса.

З висновками, викладеними в оскаржуваному рішенні колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, з огляду на наступне.

Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є донькою померлого ОСОБА_5 . З заявою про прийняття спадщини у відведений законом шестимісячний строк не звернулась, оскільки під час дії такого строку за місцем її проживання у с. Дмитрівка велися активні бойові дії, в тому числі, село було під тимчасовою окупацією рф. Після деокупації, довгий час було відсутнє електропостачання, поштові відділення та нотаріуси не працювали, не було транспортного сполучення у зв`язку із руйнуванням моста а також зв`язку.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стаття 1220 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно положень ч.ч.1, 2, 3 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Матеріали справи свідчать, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 .

Встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини закінчився 30 березня 2022 року.

Позивачка постійно проживає та зареєстрована у с. Дмитрівка, Бучанського району Київської області.

Із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулась 10 квітня 2024 року, тобто з пропуском встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з активними бойовими діями на території с. Дмитрівка Бучанського району та тимчасовою окупацією села протягом строку на прийняття спадщини.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, с. Дмитрівка Бучанського району перебувало у тимчасовій окупації з 05 березня 2022 року по 01 квітня 2022 року.

Висновок суду першої інстанції щодо того, що перебування с. Дмитрівки у тимчасовій окупації з відсутністю можливостей подання заяви не є належним обґрунтуванням поважності причин неподання заяви не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 пропущено з поважних причин, пов`язаних з істотними труднощами у заявника на вчинення дій щодо звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у визначений законом строк, а саме: через військову агресію російської федерації проти України, яка почалася 24 лютого 2022 року; окупацією населеного пункту за місцем проживання заявника.

Зазначені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2026 року скасувати і ухвалити по справі нове судове рішення про задоволення позову.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці з дня ухвалення цього рішення для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 28 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба