Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №752/20884/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року м. Київ

Справа № 752/20884/25

Провадження: № 33/824/1820/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідомої Т. О.,

секретар Лаврук Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенка Володимира Віталійовича

на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2026 року, винесену під голуванням суддіВдовиченко О. О.,

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1. ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2026 рокуОСОБА_1 визнановинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Не погодившись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Тарасенко В.В.подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Голосіївського районного суду м. києва від 14 січня 2026 року та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Крім того, адвокат вказує на те, що працівники поліції не мали жодної правової підстави для перевірки документів. Також скаржник зазначає, що у ОСОБА_1 не спостерігалися ознаки алкогольного сп`яніння. Роз`яснення прав ОСОБА_1 відбулося лише після складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, працівники патрульної поліції здійснили безпідставну зупинку транспортного засобу, не маючи законних підстав для цього.

Подана апеляційна скарга також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване обставинами, що копію оскаржуваного судового рішення захисник отримав 19 січня 2026 року. Загальновідомим є те, що в період з 14 січня 2026 року по 27 січня 2026 року в місті Києві мали місце екстренні відключення електроенергії з тривалими перервами, що у зимовий період значно обмежувало можливості доступу до електромережі. Це, у свою чергу, істотно обмежувало можливості захисника для підготовки та оформлення апеляційної скарги на оскаржувану постанову.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог ст. 289 КУпАП у разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Обмеження на реалізацію право на оскарження, яке може полягати у не поновленні строку скаржнику, порушить саму суть права. Фактично, без поновлення строку на подання апеляційної скарги, скаржник буде позбавлений на реалізацію важливого елемента права на справедливий суд, як право на звернення до апеляційного суду за захистом своїх прав.

З огляду на викладене, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, доходжу висновку про те, що строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2026 року пропущений скаржником з поважних причин, а тому клопотання захисника Тарасенка В. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Тарасенко В. В. підтримав подану апеляційну скаргу та просив скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши відеозаписи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення,за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстації достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень скаржника, ґрунтується на наявних у справі доказах.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння,а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку оглядуна стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаного пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було.

Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року).

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином,ОСОБА_1 реалізувавсвоє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 413364, 05.08.2025 о 16:00:00, м. Київ, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 132, водій ОСОБА_1 керував транспортним заособомAUDI ДНЗ Q5 ДНЗ НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога водій відмовився, що зафіксовано на відео з БК 473597, чим порушив п.2.5.ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушеннязауважень та заперечень ОСОБА_1 не зазначив.

Окрім того, в матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 серпня 2025 року. (а .с.5).

Також у матеріалах справи, міститься постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №5403259 від 05 серпня 2025 року, відповідно до якої водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керуванням транспортним засобом Святошинським районним судом м. Києві від 12 серпня 2024 року терміном на 5 років, чим скоїв адміністративне парвпорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

В матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП 05 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с.9).

На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_1 припаркував транспортний засіб другим рядом по вул. Велика Васильківська, 132, чим порушив Правила дорожнього руху. Саме з цього розпочалося його спілкування з працівниками патрульної поліції, які зауважили, що транспортний засіб можна було припаркувати належним чином. У відповідь ОСОБА_1 пояснив: «я і звідси крутився, звідси заїхав». Після перевірки документів та встановлення працівниками патрульної поліції факту позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, останній почав заперечувати, що перебував за кермом. У зв`язку з цим працівники поліції витребували відеозапис із системи «Безпечне місто». Перед демонстрацією відеозапису ОСОБА_1 вони поставили уточнюючі запитання, зокрема: «У що ви одягнені?», «Хто перебував поруч із вами?», «Чи має ця особа годинник на руці?». Після цього працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що саме він перебував за кермом транспортного засобу. Крім того, під час спілкування працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти відповідний огляд. На це він відповів: «ні, але я не їхав за кермом». У подальшому водія було ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення, від підпису якого він відмовився.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Будь-яких зауважень чи заперечень ОСОБА_1 у вказаному протоколі щодо його складення, зокрема, за ч.1 ст.130 КУпАП,у зв`язку із відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, не зазначив.

Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння, а саме, не природна блідість,звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, які виявлені працівниками поліції 02 вересня 2025року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.2 п. 6 та п.п. 1 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився. Вказане зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери працівника патрульної поліції.

Доводи скаржника про те, що працівниками поліції було здійснено безпідставну зупинку автомобіля суд вважає необгрунтованими, адже відповідно до ч. 1. ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не помішували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Як убачається з відеозапису, ОСОБА_1 припаркував транспортний засіб у другій смузі для руху, чим порушивПравила дорожнього руху. Крмі того, ОСОБА_1 є особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом відповідно до рішення суду, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №5403259 від 05 серпня 2025 року.

Враховуючи вище викладене, перевірка документів повністю узгоджуються з підставами для зупинки, передбаченими ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Доводи скаржника, про те , що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння про, які було зазначено в протоколі, оцінюється критично, оскільки перевірка ознак на стан наркотичного сп'яніння відноситься до дискреційних повноважень працівників поліції відповідно до Інтрукції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Доводи апеляційної скарги, що поліцейським не було роз`яснено водію його права не є самі по собі підставою для скасування правильної та законної постанови суду, з огляду на те, що процесуальні права ОСОБА_1 були в повній мірі відновлені під час розгляду справи як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, оскільки апеляційним судом поновлюється стороні захисту процесуальний строк подання апеляційної скарги, захисник мав безперешкодне право брати участь в судовому засіданні, надавати пояснення та подавати докази.Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує на тій обставині, що під час ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення йому було роз`яснено належні права.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, про те, що в матеріалах справи відсутні докази керування транспортним засобом, спростовуються відеозаписом із бодікамери працівників поліції, який долучено до матеріалів справи.

За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, місцевим судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2026 рокує законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенка В. В. слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенка Володимира Віталійовичапро поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2026 року задовольнити.

Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Тарасенку Володимиру Віталійовичустрок на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенка Володимира Віталійовича залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2026 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Невідома