Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №759/18085/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/147/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 759/18085/23

19 березня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Кирилюк Г.М.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Шум Л.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що вона перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 25 липня 2003 року. Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_3 .

Зазначає, що вони з відповідачм останній рік шлюбно-сімейні стосунки не підтримують, спільного господарства не ведуть, мають окремий бюджет, проживають окремо. Позивачка вважає, що збереження в подальшому даної сім`ї є неможливим, а тому заперечує проти надання судом певного терміну на примирення з відповідачем, у зв`язку з чим просила шлюб розірвати.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 листопада 2003 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського РУЮ міста Києві, за актовим записом № 889 - розірвано.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим, прийняте з порушенням норм процесуального права, та таким, що порушує права та законні інтереси відповідача ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач належним чином завчасно не був повідомлений судом першої інстанції про час та місце судового засідання та він не отримував повістки у порядку, визначеному ст. 128 ЦПК України, що порушує його права, визначені ст.43 ЦПК України. Крім того, 21 грудня 2023 року відповідачем подано до суду першої інстанції клопотання про відкладення судового розгляду на іншу дату, оскільки він мобілізований до Збройних Сил України, а тому для того, щоб відповідач мав реальну змогу прийняти участь у судовому засіданні, суд зобов`язаний був належним чином і завчасно повідомити відповідача про судове засідання.

Також звертає увагу на те, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06грудня 2023 року провадження у справі було зупинено у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 з 13листопада 2023 року перебуває у складі Збройних Сил України, а саме: на військовій службі у Військовій академії (м. Одеса), що підтверджується довідкою від 29 листопада 2023 року, виданою начальником відділу персоналу та стройового штабу Військової академії (м. Одеса) підполковником ОСОБА_4 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року провадження у справі було поновлено з тих підстав, що відпали обставини, які стали підставою для зупинення провадження у даній справі.

Відповідач вважає, що в даному випадку складається ситуація, коли суд в рамках одного провадження приймає два діаметрально протилежні процесуальні рішення: спочатку про те, що підстави для зупинення провадження у даній справі наявні, а згодом, протягом тижня поновлює провадження у справі, вказуючи, що такі підстави все ж відсутні, не посилаючись при цьому на докази, які стали підставою для прийняття вказаного рішення.

На переконання сторони відповідача, такими діями суд першої інстанції фактично перебирає на себе повноваження суду апеляційної інстанції та самостійно скасовує ухвалу від 06 грудня 2023 року про зупинення провадження у справі ухвалою про поновлення провадження у справі від 14грудня 2023 року.

Зазначає що, зважаючи на положення ст. 251 ЦПК України, підставами для поновлення провадження у справі можуть бути виключно докази того, що відповідач більше не перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Вказаних доказів позивачем не надано, а тому підстави для поновлення розгляду справи були відсутні.

01 квітня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, у зв`язку з тим, що він перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України у військовій частині НОМЕР_1 , яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, про що надав відповідні докази.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 759/18085/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Зупинено провадження у справі № 759/18085/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року, до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі військової частини Збройних Сил України, яка переведена на воєнний стан.

Зобов`язано відповідача ОСОБА_1 повідомити Київський апеляційний суд про усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі № 759/18085/23, з долученням копій підтверджуючих документів.

13 лютого 2026 року відповідач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд»подав до Київського апеляційного суду додаткові пояснення у справі, у яких, посилаючись на те, що необхідність у зупиненні провадження відпала і він, ОСОБА_1 , більше не бажає самостійно представляти свої інтереси у суді апеляційної інстанції, просить суд ухвалити рішення, яким вимоги позивача, що були пред`явлені в позові, до відповідача задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Шум Л.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу поновлено. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат Дейнегін Сергій Миколайович заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції, не з`явився. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлявся у встановленому законом порядку.

З урахуванням вжитих судом апеляційної інстанції заходів щодо належного та завчасного повідомлення учасників справи, колегія суддів апеляційного суду, керуючись положеннями вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України, вважає, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому вважає можливим слухати справу у відсутності відповідача ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення позивачки та її представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) перебувають у шлюбі, який зареєстрований 25 липня 2003 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського РУЮ міста Києві, за актовим записом № 889, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 14 липня 2023 року (а.с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька - ОСОБА_3 .

Звертаючись до суду з позовом про розірвання шлюбу, позивач ОСОБА_2 обгрунтовувала позовні вимоги тим, щозбереження сім`ї є неможливим, заперечувала проти надання судом терміну на примирення з відповідачем, наполягала на розірвання шлюбу з ОСОБА_1 .

Відповідач у справі ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що подання позову про розірвання шлюбу є емоційним рішенням дружини, котре виникло внаслідок помилкового тлумачення глибинних мотивів відповідача в сімейних відносинах, та він прагне відновлення сімених відносин, взаємного порозуміння і довіри (а.с. 13-14).

Відповідач просив надати час на примирення сторін, яке частково задоволено судом першої інстанції, з постановленням ухвали від 06 листопада 2023 року про надання сторонам терміну для примирення строком один місяць (а.с. 27).

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 06 грудня 2023 року зупинено провадження у цивільній справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України (а.с. 35).

13 грудня 2023 року від представника позивачки ОСОБА_2 адвоката Дейнегіна С.М. надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, мотивуючи тим, що відповідно до довідки від 29.11.2023 року відповідач проходить службу у Військовому інституті (м.Одеса). Вказана довідка не містить відомостей про участь відповідача у бойових діях та неможливість приймати участь у судовому засіданні у справі №759/18085/23 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 грудня 2023 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу (а.с. 56).

Розгляд справи здійснено судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 21 грудня 2023 року.

Сторони у справі в судове засідання не з?явились.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, суд першої інстанції, враховуючи обґрунтування та мотиви позову, в яких позивачка зазначала про те, що сторони протягом останнього року не підтримують сімейно-шлюбні відносини, спільного господарство не ведуть, проживають окремо, а також те, що позивачка твердо вирішила розірвати шлюб з відповідачем, дійшов висновку про те, що шлюб сторін доцільно розірвати.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду у повній мірі погодитися не може, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, зазначає, що він належним чином завчасно не був повідомлений судом першої інстанції про час та місце судового засідання, не отримував повістки у порядку, визначеному статтею 128 ЦПК України, що порушує його права, визначені статтею 43 ЦПК України.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги відповідача в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права з наведених підстав, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з положеннями частини першої , другої статті 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні, про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Судові виклики і повідомлення учасників про місце, дату і час судового засідання проводиться відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України.

Частинами третьою, четвертою статті 128 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Частиною шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом

Пунктами 1, 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку (пункт 1); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3) або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 4).

Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку - абзац 2 частини шостої статті 128 ЦПК України.

Таким чином, про належне вручення учаснику справи судової повістки про місце, дату і час судового засідання, окрім випадків, передбачений пунктамим 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, може свідчити лише розписка.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання - пункт 1 частини 2 статті 223 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що справа за пред`явленим позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу призначалась судом першої інстанції до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 21 грудня 2023 року (а.с. 56).

В матеріалах справи міститься супровідний лист суду від 17 грудня 2023 року щодо сповіщання відповідача ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання на вказану дату шляхом направлення ухвали про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду (а.с. 57).

Однак, у матеріалах справи відсутня, як розписка відповідача про вручення йому рекомендована листа від суду, так і поштовий конверт, адресований відповідачу, з довідкою поштового зв`язку про причини повернення рекомендованого листа.

Не підтверджують факт належного повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду і клопотання про відкладання слухання справи, про зупинення провадження у справі, подані ним в день судового засідання21 грудня 2023 року, оскільки вказані клопотання достовірно свідчать лише про те, що відповідач був обізнаний про судове засідання у день судового розгляду, а не менше, ніж за п`ять днів до судового засідання, як того вимагають приписи частини п`ятої статті 128 ЦПК України(а.с. 58-63).

Таким чином, доказів інформування учасника процесу - відповідача ОСОБА_1 щодо розгляду справи судом першої інстанції у розумінні статтей 128-130 ЦПК України не вжито, що вказує на те, що відповідач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи, за результатом проведення якого судом першої інстанції ухвалено оскаржуване судове рішення.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18).

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Конструкція наведеної правової норми у взаємозв`язку зі статтею 6 Конвенції дає підстави для висновку про те, що розгляд справи судом першої інстанції за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, є обов`язковою підставою для скасування в апеляційному порядку оскаржуваного судового рішення місцевого суду.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведених норм процесуального права, наведених доводів сторони відповідача в обгрунтування апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність обов`язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

В цій частині доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, з урахуванням додатково поданих пояснень відповідача ОСОБА_1 , колегія суддів апеляційного суду приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

У частині першій статті 55 СК України встановлено, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положеннями частин третьої та четвертої статті 56 СК України передбачено, що кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина перша статті 110 СК України).

За змістом статей 111, 112 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. З`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Таким чином, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що позов було пред`явлено позивачем ОСОБА_2 у вересні 2023 року.

За ініціативою відповідача судом першої інстанції було визначено строк на примирення подружжя.

Після закінченняпризначеного судом першої інстанції строку примирення подружжя не відбулося. Позивач ОСОБА_2 не подавала до суду першої інстанції заяв/клопотань, які б вказували на факт примирення сторін або про повну втрату у позивача процесуального інтересу до правового результату, який вона хотіла досягнути, звертаючись до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу.

На час розгляду справи апеляційним судом примирення сторін не досягнуте. Позивачка ОСОБА_2 наполягає на припиненні шлюбу. Відповідач ОСОБА_1 у поданих до суду апеляційної інстанції додаткових поясненнях від 13 лютого 2026 року просить суд ухвалити рішення, яким вимоги позивача про розірвання шлюбу, що були пред`явлені до нього, задовольнити повністю.

Правовий аналіз наведених норм законодавства та встановлених судом фактичних обставин у своїй сукупності дозволяють колегії суддів апеляційного суду зробити висновок про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, оскільки сторони не підтримують сімейно - шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть. Збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, які наполягають на розірванні шлюбу.

Враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (ст.51 Конституції України), колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, що відповідає вимогам ст.ст.24, 56 СК України.

Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні рішення, колегією суддів апеляційного суду встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме права учасника справи знати про дату, час і місце розгляду своєї справи.

Порушення зазначених вимог законодавства, якими обґрунтовує свою апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 , відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування апеляційним судом судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення по суті заявлених вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, які з установлених колегією суддів апеляційного суду обставин справи та наведених мотивів в редакції даної постанови підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі, а тому понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати, що складються з судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн, слід покласти на відповідача ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 24,55, 56, 105, 110, 111, 112 СК України, ст. 8, 12, 43, 128-130, 141, 211, 223, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року скасувати та ухвалти нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбузадовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрованого 25 липня 2003 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського РУЮ міста Києва, за актовим записом № 889, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Судді: