Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №600/1306/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 27 квітня 2026 р.

Справа: №600/1306/26-а

Суддя: Григораш Віталій Олександрович

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1306/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максор Груп" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максор Груп" (відповідач) з такими позовними вимогами:

- стягнути кошти з банківських рахунків та за рахунок готівки Товариства з обмеженою відповідальністю "Максор Груп" у рахунок погашення податкового боргу за митними зобов`язаннями у сумі 1071998,79 грн до відповідних бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 1071998,79 грн. Вказана сума грошового зобов`язання вважається узгодженою, проте у добровільному порядку несплаченою.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.03.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи на 09:30 год 28.04.2026.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі надіслано відповідачу поштовим відправленням за адресою: просп. Незалежності, буд. 115, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58029. Згідно довідки Укрпошти рекомендоване поштове відправлення, адресоване відповідачу, повернуто до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Максор Груп" значиться за місцезнаходженням: Україна, 58029, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, місто Чернівці, пр.Незалежності, будинок 115.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 251 КАС України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі.

Представник позивача в судове засідання призначене на 28.04.2026 не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Відповідач в судове засідання призначене на 28.04.2026 не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 та ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд і вирішення справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Максор Груп" зареєстроване як суб`єкт господарювання та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Чернівецькій області, код ЄДРПОУ 42042472. Адреса платника податків: просп. Незалежності, 115, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58029.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість на загальну суму 1071998,79 грн, яка нарахована на підставі податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 21.01.2026:

- №UA40800020261 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "Мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності", що становить 495861,22 грн;

- №UA40800020262 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання", що становить 382826,30 грн;

- №UA40800020263 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання", що становить 193311,27 грн.

Крім того, заборгованість відповідача підтверджується розрахунком заборгованості.

Податковим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ю" від 17.10.2023 №0003205-1304-0320 на суму 4912,45 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-17 (далі - ПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МКУ) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами з питань оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст.303 МКУ у разі несплати або неповної сплати митних платежів у порядку і строки, встановлені цим Кодексом та Податковим кодексом України, несплачена сума митних платежів вважається податковим боргом особи, визначеної відповідно до ч. 1 або ч. 2 ст. 293 цього Кодексу, та стягується у порядку і строки, встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).

Згідно з ч.2 ст.293 МКУ особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - грошового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Частиною 1 ст.295 МКУ визначено, що митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування покладається на митні органи.

Відповідно до п.п.41.1.2 п.41.1 ст.41 ПК України митні органи є контролюючими органами щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.

Так, Чернівецькою митницею Державної митної служби України проведено документальну невиїзну перевірку дотримання відповідачем вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування товарів, задекларованих за окремими митними деклараціями, за результатами якої складено акт про результати перевірки № 2/26/19/42042472 від 12.01.2026.

На підставі акта про результати перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 21.01.2026 №UA40800020261 на загальну суму 495861,22 грн, №UA40800020262 на загальну суму 382826,30 грн та №UA40800020263 на загальну суму 193311,27 грн.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, на адресу відповідача направлялись податкові повідомлення-рішення, що стосуються нарахованих податкових зобов`язань.

Згідно з п.41.4 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, а саме податкові органи, що уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах свої повноважень.

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 1071998,79 грн, яка нарахована на підставі податкових повідомлень-рішень.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Однак, як вбачається із матеріалів справи у визначений в п.57.3 ПК України строк, відповідачем не сплачено вказаної суми грошових зобов`язань, податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не скасовані, що свідчить про те, що така заборгованість є узгодженою.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання п.59.1. ст.59 ПК України податковим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ю" від 17.10.2023 року №0003205-1304-0320. На момент утворення заборгованості зазначена податкова вимога не була відкликана, відтак, податкове зобов`язання є узгодженим.

Згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується узгоджене, проте не сплачене податкове зобов`язання на загальну суму 1071998,79 грн.

Згідно з п.95.1. ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.87.1. ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем рахується узгоджена заборгованість на загальну суму 1071998,79 грн.

Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, а тому наявні підстави для її стягнення за рішенням суду.

Крім того, суд звертає увагу, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, як і питання правильності визначення у них суми відповідного податкового зобов`язання не є предметом даного спору.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною в постанові від 19.02.2019 справа №824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).

Також слід зазначити, що у межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань. Оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №300/2859/22.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, суду не надано належних доказів оскарження або ж скасування (в адміністративному чи судовому порядку) податкових рішень, що стосуються нарахованих податкових зобов`язань, а отже такі на момент судового розгляду у цій справі є чинними.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу, відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, і наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову повністю.

Згідно із п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, враховуючи ненадання відповідачем доказів відсутності або погашення ним заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень пов`язаних з залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність витрат позивача - суб`єкта владних повноважень пов`язаних з залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання про їх стягнення з відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максор Груп" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з банківських рахунків та за рахунок готівки товариства з обмеженою відповідальністю "Максор Груп" у рахунок погашення податкового боргу за митними зобов`язаннями у сумі 1071998,79 грн до відповідних бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А, м.Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58006 код ЄДРПОУ 44057187);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Максор Груп" (просп.Незалежності, 115, м.Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58029 код ЄДРПОУ 42042472).

Суддя В.О. Григораш

Оригінал: reyestr.court.gov.ua