Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №580/2575/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року справа № 580/2575/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді головуючого судді Орленко В.І., розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Уманське ремонтно експлуатаційне управління №3» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2026 вх.15822/26 позивач ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» щодо нерозгляду по суті інформаційного запиту ОСОБА_1 від 09.03.2026 р., зареєстрованого за №113 від 10.03.2026 р., що міститься у листі від 16.03.2026 р. №204;

- визнати протиправними дії Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» щодо ненадання точної, повної та достовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 09.03.2026 р., зареєстрований за №113 від 10.03.2026 р., що міститься у листі від 16.03.2026 р. №204;

- зобов`язати Комунальне підприємство «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» надати точну, повну та достовірну інформацію на інформаційний запит ОСОБА_1 від 09.03.2026 р., зареєстрований за №113 від 10.03.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не розглянув по суті інформаційний запит від 09.03.2026 (зареєстрований за №113 від 10.03.2026), що на думку позивача є протиправною відмовою у наданні інформації.

Ухвалою суду від 23.03.2026 прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25.03.2026 вх.15822/26 до суду надійшла заява (сформована в системі “Електронний суд” 01.03.2026) заявника ОСОБА_1 про відвід судді Орленко В.І.

06.04.2026 суду надійшов відзив відповідача, де зазначає, що копії різних оголошень, повідомлень чи інформацій за попередні роки, які управитель доводив до відома співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 у порядку визначеному пунктом 15 Договору від 01.11.2019 року у КП "Уманське РЕУ №3" відсутні, оскільки не збереглися і зберігання їх законодавством України не передбачено.

У порядку визначеному пунктом 18 Договору від 01.11.2019 року до КП "Уманське РЕУ №3" від співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 за 2023 рік звернень не було.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід судді Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І.

07.04.2026 вх.18459/26 до суду надійшла заява (сформована в системі “Електронний суд” 07.04.2026) заявника ОСОБА_1 про відвід судді Орленко В.І.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід судді Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І.

21.04.2026 вх.20906/26 до суду надійшла заява (сформована в системі “Електронний суд” 20.04.2026) заявника ОСОБА_1 про відвід судді Орленко В.І., що визнаний необгрунтованим і переданий у порядку ч.1 ст.31 КАС України для вирішення (ухвала суду від 22.04.2026, розпорядження від 22.04.2026 №110, протокол від 22.04.2026).

22.04.2026 протоколом справа передана судді В.А.Гайдаш, ухвалою судді від 23.04.2026 задоволена заява про самовідвід судді Гайдаш В.А., 23.04.2026 протоколом передана судді Гаврилюку В.О., 24.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 звернулась з інформаційним запитом від 09.03.2026 до Комунального підприємства “Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3” (10.03.2026 вх.№113), в якому просила: надати точну, повну та достовірну інформацію щодо документу про окремий облік доходів і витрат за будинком, який повинен був надаватися співвласникам шляхом надання відповідної інформації у порядку, визначеному пунктами 15 та 18 цього договору: протягом одного місяця після підписання договору від 01.11.2019 та надати належним чином завірену копію з вищевказаним обліком доходів і витрат по будинку АДРЕСА_1 за 2023 р.

16.03.2026 №204 Комунальне підприємство “Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3” листом на інформаційний запит від 10.03.2026 вх.№113 повідомило:" що доведення інформації до співвласників це не окремий вид документа та Закон не зобов`язує управителя архівувати оголошення, вести реєстр розміщених оголошень, зберігати фото чи копії".

Вважаючи, протиправними дії відповідача щодо щодо нерозгляду по суті та не надання точної, повної та достовірної інформації на інформаційного запит, позивачка звернулася до суду.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації врегульовані Законом України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XІІ Про інформацію (далі Закон № 2657-XІІ), Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ Про доступ до публічної інформації (далі Закон № 2939-VІ) та іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 ст. 3 Закону № 2657-XІІ встановлює право кожного на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VІ).

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 2939-VІ є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

За змістом наведених норм можна виділити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Одним із способів доступу до інформації відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону № 2939-VI є надання її за запитами на інформацію.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

На підставі ч. 2 ст. 19 Закону № 2939-VI запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Верховною Радою України було ратифіковано Конвенцію Ради Європи про доступ до офіційних документів, прийняту 18 червня 2009 року у м. Тромсе, яка набрала чинності для України 01 грудня 2020 року (далі Конвенція).

У статті 1 Конвенції під поняттям офіційні документи розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

У Законі України Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів зазначається, що відповідно до пункту 2 статті 1 Конвенції Україна заявляє, що визначення поняття державні органи також включає юридичних осіб у тій мірі, в якій вони виконують державні функції або управляють державними коштами відповідно до національного законодавства.

Згідно зі статтею 2 Конвенції кожна Сторона гарантує право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Згідно ч. ч. 3, 4, 5 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що розпорядник публічної інформації зобов`язаний її надати на запит особи, який відповідає вимогам Закону № 2939-VI. При цьому, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо він не володіє інформацією, щодо якої зроблено запит. У такому випадку, розпорядник інформації, якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Відповідно до п.7 ч. 1 статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно із ст.3 Закону України 02.10.1996 № 393/96-ВР “Про звернення громадян” заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ст.15 Закону № 393/96-ВР). Відповідно до ст.12 Закону України від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР “Про звернення громадян” дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України “Про судоустрій і статус суддів”, “Про доступ до судових рішень”, “Про запобігання корупції”, “Про виконавче провадження”, “Про адміністративну процедуру”. Якщо вирішення питань, порушених у заявах (клопотаннях) і скаргах громадян, належить до предмета регулювання Закону України “Про адміністративну процедуру”, вони розглядаються у порядку, встановленому зазначеним Законом України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України “Про адміністративну процедуру” від 17 лютого 2022 року № 2073-IX, адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації.

Суд встановив, що позивач звернувся до відповідача із запитом від 09.03.2026 вх.№204 про надання публічної інформації у якому просила: надати точну, повну та достовірну інформацію щодо документу про окремий облік доходів і витрат за будинком, який повинен був надаватися співвласникам шляхом надання відповідної інформації у порядку, визначеному пунктами 15 та 18 цього договору: протягом одного місяця після підписання договору від 01.11.2019 та надати належним чином завірену копію з вищевказаним обліком доходів і витрат по будинку АДРЕСА_1 за 2023 р.

У відповідь на вказаний запит відповідач листом від 16.03.2026 №2024 повідомив, що доведення інформації до співвласників це не окремий вид документа та Закон не зобов`язує управителя архівувати оголошення, вести реєстр розміщених оголошень, зберігати фото чи копії".

Відповідно до п.3 ч.4 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII (далі - Закон №2189-VIII) управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний ( поміж іншим ): вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.8 Закону №2189-VIII управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний ( поміж іншим ): вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку.

Статтею 18 цього Закону №2189-VIII передбачено , що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Управитель веде окремий облік доходів і витрат (облікову карту) щодо кожного багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, та забезпечує співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до цієї інформації щодо їхнього будинку в порядку, передбаченому договором.

Згідно з пунктом 8 типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.11.2019 №15 управитель зобов`язаний (поміж іншим): вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та цим договором документацію будинку; вести окремий облік доходів і витрат за будинком та надавати співвласникам відповідну інформацію у порядку, визначеному пунктами 15 та 18 цього договору.

Пунктом 8 цієї статті встановлено , що у разі припинення дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний не пізніше дня, що настає за днем припинення дії договору, передати новому управителю багатоквартирного будинку чи особі, уповноваженій співвласниками або об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку:

1) наявну технічну документацію на такий будинок за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

2) інформацію про виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку та інженерних систем за строк дії договору, але не більше трьох останніх років;

3) інформацію про виникнення аварійних ситуацій і технічних несправностей у розрізі конструктивних елементів та інженерних систем за строк дії договору, але не більше трьох останніх років;

4) дані бухгалтерського обліку доходів та витрат на утримання багатоквартирного будинку за строк дії договору, але не більше трьох останніх років;

5) інше майно, передане управителю багатоквартирного будинку за рішенням співвласників.

Аналогічні вимоги до управителя багатоквартирного будинку містяться і в Постанові КМУ від 05.09.18 р. № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» . Ці Правила визначають порядок надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що здійснюється управителем на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі - договір управління), укладеного відповідно до Законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «;Про житлово-комунальні послуги».

Суд зазначає, що надана відповідачем відповідь за своїм змістом порушує принцип належного урядування, оскільки відповідач, надавши відповідь від 16.03.2026 №204, не сприяв позивачу у реалізації наданого йому статтею 34 Конституції України права на отримання інформації відповідно до запиту, що розглянутий без зазначення підстав ненадання інформації щодо документу про окремий облік доходів і витрат за будинком, який повинен був надаватися співвласникам шляхом надання відповідної інформації у порядку, визначеному пунктами 15 та 18 цього договору: протягом одного місяця після підписання договору від 01.11.2019, без врахування пункту 8 договору від 01.11.2019 №15 та Закону України "Про житлово-комунальні послуги", не повідомлено про можливість оскарження та/або про сприяння у реалізації прав запитувача інформації.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, не виконання відповідачем вищевказаних вимог ст. 22 Закону № 2939-VI вказує, що допущена відповідачем бездіяльність щодо належного розгляду запиту позивача не відповідає вимогам ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Обираючи належний та ефективний спосіб відновлення порушеного права позивача суд дійшов висновку про допущену протиправну бездіяльність Комунального підприємства “Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3” під час надання неповної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 09.03.2026, тому належить зобов`язати Комунальне підприємство “Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3” повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 09.03.2026 (10.03.2026 вх.№113) та надати відповідь за наслідками розгляду запиту з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ваховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, відсутні підстави для розподілу судових витрат зі сплати сужового збору.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, п.1 ч.1 ст.263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства “Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3” під час розгляду інформаційного запиту ОСОБА_1 від 09.03.2026.

Зобов`язати Комунальне підприємство “Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3” повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 09.03.2026 (10.03.2026 вх.№113) та надати відповідь за наслідками розгляду запиту з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.

У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи.

Рішення суду складене 28.04.2026.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО