Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №580/2947/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року справа № 580/2947/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, Черкаська митниця про стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИВ:

25.03.2026 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі – позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – відповідач) податкового боргу у сумі 142801,86грн, у тому числі:

мита на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами, в сумі 8152,02 грн:

p/p UA618999980313020082005023759;

Отримувач - ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/15010500;

Код отримувача - 37930566;

Банк отримувача - Казначейство України.

податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів фізичними особами в сумі 21034,48 грн:

p/p UA628999980313000031005023759;

Отримувач - ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси/14070100;

Код отримувача - 37930566;

Банк отримувача - Казначейство України.

Просив розглянути позовну заяву без його участі.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом. Боржнику сформовано податкова вимога форми “Ф” від 24.03.2025 № 0012241-1302-2300, яку направлено листом з повідомленням. Станом на дату звернення до суду заборгованість непогашена. Позовну заяву просив розглянути без його участі.

Ухвалою від 30.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження. Залучив третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, Черкаську митницю. Ухвалу суд направив на адресу відповідачки, вказану у позовній заяві та у листі від 04.03.2026 Департаменту «Центр надання адміністративний послуг» Черкаської міської ради. Надісланий документ 20.04.2026 повернувся до суду з довідкою поштового відділення із зазначенням причин невручення – за закінченням терміну зберігання, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про поштове вручення.

Відповідно до ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

01.04.2026 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи, якими повністю підтримує поданий позивачем позов.

Відповідач процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався, про причини суд не повідомив.

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідачка перебуває на податковому обліку у позивача.

За несплату узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлені законом строки позивач сформував податкову вимогу форми “Ф” від 23.12.2025 №0012241-1302-2300 на суму 29210,62грн та направив рекомендованим листом на її пошту.

Згідно з даними зворотного боку облікових карток відповідачка має непогашену недоїмку в загальній сумі 29186,50грн:

мита на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами, у розмірі 8152,02грн, що виник у зв`язку з

актом про результати документальної невиїзної перевірки від 16.09.2025 №24/25/7.27-19-02/3399812461 та податкового повідомлення-рішення від 01.10.2025 №UA902000202573 у сумі 5643,55грн;

відносно даного платежу нарахована відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України пеня у сумі 2508,47грн;

податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів фізичними особами (КБК 14070100) у розмірі 21034,48грн, що виник у зв`язку з

актом про результати документальної невиїзної перевірки від 16.09.2025 №24/25/7.27-19-02/3399812461 та податкового повідомлення-рішення від 01.10.2025 №UA902000202574 у сумі 15519,76грн;

відносно даного платежу нарахована відповідно до ст.129 Податкового кодексу України пеня у сумі 5514,72грн.

Оскільки борг не погашений, позивач звернувся до суду зі вказаним вище позовом.

Для вирішення спору суд урахував.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п.14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 41.1 ст.41 ПК України контролюючі органи - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 54.3.3 ст.53 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Платником податку на додану вартість згідно з п.180.1 ст.180 ПК України є будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно до частини першої статті 303 Митного кодексу України, у разі несплати або неповної сплати митних платежів у порядку і в строки, встановлені цим Кодексом та Податковим кодексом України , несплачена сума митних платежів вважається податковим боргом особи, визначеної відповідно до частини першої або другої статті 293 цього Кодексу, та стягується у порядку і строки, встановлені Податковим кодексом України.

Пунктом 57.3 ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Абзацом 1 п.57.1 ст.57 розділу II ПК України встановлено обов`язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з п.56.11. ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, самостійно визначені відповідачкою податкові зобов`язанні не підлягають оскарженню та за умов несплати в граничні строки є її податковим боргом.

Платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України). Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Суд урахував відсутність доказів оскарження вказаної вище податкової вимоги та ППР або їх оплати. Факти їх надсилання підтверджені повідомленнями про вручення поштової кореспонденції від позивача. Факт несплати підтверджений даними інтегрованої картки позивача в матеріалах справи.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Даними зворотного боку облікової картки підтверджується, що недоїмка з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривалася. Отже, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.

На підставі п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення може звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. При цьому, за рішенням суду він стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Вказаного порядку дій позивач дотримався.

Відповідно до ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Податок на додану вартість згідно з підп.9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України та мито відповідно до підп.9.1.7 п.9.1 ст.9 ПК України належать до загальнодержавних податків. Отже, їх зарахування здійснюється саме до державного бюджету.

Тому суд дійшов висновку присудити вищевказаний податковий борг на зазначені позивачем рахунки.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь бюджету податковий борг у сумі 142801,86грн, у тому числі з:

мита на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами, у сумі 8152,02 грн на реквізити:

p/p UA618999980313020082005023759;

Отримувач - ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/15010500;

Код отримувача - 37930566;

Банк отримувача - Казначейство України.

податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів фізичними особами у сумі 21034,48 грн на реквізити:

p/p UA628999980313000031005023759;

Отримувач - ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси/14070100;

Код отримувача - 37930566;

Банк отримувача - Казначейство України..

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Анжеліка БАБИЧ