Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №580/14011/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року справа № 580/14011/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) в якій просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідно до даних, що містяться в застосунку «Резерв+», він з 20.03.2025 перебуває у розшуку через неявку за мобілізаційним розпорядженням. Позивач вважає, що внесення відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та оголошення в розшук є протиправними, оскільки повісток та мобілізаційного розпорядження він не отримував, до адміністративної відповідальності притягнутий не був.

Ухвалою суду від 23.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 зупинено провадження в адміністративній справі №580/14011/25.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 провадження у справі поновлено.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Проте, 27.02.2026 за вх.№10420/26 подав до суду пояснення у справі, в яких зазначив, що згідно з відомостями з ЄДРПВР, позивач 03.10.2012 ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст. 756, гр.І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Милах України, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008, був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, а тому відповідно до частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3621-IX від 21.03.2024 зобов`язаний до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд для чого самостійно звернутись до ТЦК та СП або через електронний кабінет з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. В зв`язку із непроходженням військово-лікарської комісії ОСОБА_1 , 23.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 в Реєстрі було сформовано подання до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області щодо розшуку і доставления позивача, до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 від 19.04.2013 ОСОБА_1 з 14.01.2021 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 . У військовому квитку (графа 13) міститься запис про те, що позивач 03.10.2012 ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст. 75б, гр.І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Милах України, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008, був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Згідно з відомостями електронного військово-облікового документа, сформованого 27.11.2025 з мобільного застосунку «Резерв +», позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 . Дата ВЛК 03.10.2012. Постанова ВЛК: непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Також, наявний запис - «Порушення правил військового обліку». Причина звернення до Нацполіції: Ви не прибули за мобілізаційним розпорядженням.

Згідно витягу з облікової картки позивача, запис про порушення правил військового обліку від 20.03.2025 «Не прибув вчасно за мобілізаційним розпорядженням» скасовано 23.12.2025 та має статус «Неактивний».

Разом із тим, згідно витягу з облікової картки позивача, в статусі «Актуальний» перебуває запис про порушення правил військового обліку від 23.12.2025 - «Не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист»)».

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено та діє до тепер.

Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" №69/2022 від 24.02.2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII“Про військовий обов`язок і військову службу” (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно із частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних. До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Судом встановлено, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 від 19.04.2013 ОСОБА_1 03.10.2012 Соснівським РВК на підставі ст. 75б, гр.І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Милах України, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008, був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Електронний військово-обліковий документ позивача, сформований 27.11.2025 з мобільного застосунку «Резерв +», також містить запис про те, що позивач постановою ВЛК визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Згідно витягу з облікової картки позивача, в статусі «Актуальний» перебуває запис про порушення правил військового обліку від 23.12.2025 «Не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист»)».

Суд зазначає, що відповідно до Закону України від 12.02.2025 №4235-ІХ “Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” пунктом 2 встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

За наведених обставин, позивач зобов`язаний був до 05.06.2025 пройти повторно медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно звернувшись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Доказів того, що у строк до 05.06.2025 позивач звертався до ТЦК для проходження ВЛК останній до суду не надав, а матеріали справи не містять.

За таких обставин, позивач порушив вимоги військового обліку щодо необхідності у визначений в законі строк пройти медичний огляд військово-лікарської комісії для визначення придатності для проходження військової служби.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що оскільки позивачем порушені правила військового обліку, у відповідача були всі підстави для здійснення відповідних записів в обліковій картці позивача в Єдиному державному реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Доводи позивача щодо відсутності відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП суд вважає необгрунтованими.

Статтею 7 Закону № 1951-VIII встановлено персональні дані призовника, військовозобов`язаного та резервіста, до яких належать, зокрема, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Разом з тим, суд зазначає, що підставою для внесення відповідачем інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є виключно факт порушення позивачем військового обліку, а не наявність або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення або ж притягнення його до такої відповідальності.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР