Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 27 квітня 2026 р.
Справа: №480/3597/24
Суддя: А.І. Сидорук
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2026 року м. Суми Справа № 480/3597/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Суть спору, позиція сторін. Процесуальні дії суду. Заяви учасників справи.
Позивачу при виплаті грошового забезпечення на виконання судових рішень було утримано податок на доходи фізичних осіб без одночасної виплати компенсації відповідних сум, у зв`язку з чим позивач фактично недоотримав належне йому грошове забезпечення.
Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою 02.05.2024, в якій просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми грошового забезпечення, виплаченої позивачу на виконання рішення суду від 03.03.2023 у справі № 480/8345/22 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення суду від 03.03.2023 у справі № 480/8345/22; визнати протиправними дії відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми грошового забезпечення, виплаченої позивачу на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 по справі № 480/7789/22 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення суду від 13.02.2023 у справі № 480/7789/22.
Судом відкрито провадження у справі 10.05.2024
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі № 480/7789/22 при виплаті індексації грошового забезпечення компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб було нараховано та виплачено у повному обсязі, тоді як щодо виплат, здійснених на виконання рішення суду від 03.03.2023 у справі № 480/8345/22, така компенсація не проводилась у зв`язку з відсутністю правових підстав, оскільки відповідні нарахування, на думку відповідача, здійснювалися за попередні періоди.
Встановлені судом фактичні обставини.
Позивач проходив військову службу у відповідача.
Рішенням суду від 13.02.2023 по справі № 480/7789/22 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.10.2015 до 30.11.2015 з урахуванням вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - з урахуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум.
Рішенням суду від 03.03.2023 у справі № 480/8345/22 зобов`язано відповідача нарахувати та виплати позивачу грошове забезпечення за період з 29.01.2020 до 31.08.2022 та грошову допомогу на оздоровлення за 2020 та 2021 рік, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та 01.01.2022, з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаних судових рішень відповідачем проведено виплату належних позивачу сум та утримано податок на доходи фізичних осіб із зазначених виплат.
Як вбачається з розрахунково-платіжної відомості № 812, позивачу компенсовано суму податку на доходи фізичних осіб, утриманого із виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2015 до 30.11.2015.
Згідно зі змісту розрахунково-платіжної відомості № 1253 при виплаті грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення позивачу було утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 10675,93 грн, водночас, компенсація відповідних сум податку відповідачем не проводилась.
Висновки суду та їх мотиви.
Частиною другою статті 19 Контитуції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 15.01.2004 № 44, якою затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (надалі - Порядок).
Згідно з пунктами 3-5 Порядку, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
У п.4 Порядку зазначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Отже, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів. Виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Тому при нарахуванні грошового забезпечення військовослужбовцям, утримана сума податку з доходів фізичних осіб підлягає поверненню шляхом виплати відповідної компенсації в розмірі суми утриманого податку.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 825/761/17.
Судом встановлено, що відповідачем компенсовано суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 15052,54 грн, на виконання рішення суду у справі № 480/7789/22, утриманого із індексації грошового забезпечення, що свідчить про виконання відповідачем обов`язку щодо компенсації втрат доходу в цій частині. Відтак підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для виплати компенсації податку на доходи фізичних осіб з огляду на те, що відповідні нарахування здійснювались за попередні періоди, оскільки норми п.168.5 статті 168 ПК України та Порядку не містять виключень щодо невиплати такої компенсації залежно від часу нарахування чи виплати грошового забезпечення.
Отже, дії відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми грошового забезпечення, виплаченої позивачу на виконання рішення суду у справі № 480/8345/22 не відповідають критеріям правомірності, які передбачені Кодексом адміністративного судочиснтва України. Тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом.
Судові витрати.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а також те, що в матеріалах справи відсутні інші докази понесення позивачем інших судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 77,90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі № 480/8345/22.
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі № 480/8345/22.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І. Сидорук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua