Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №420/29301/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29301/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду рапортів позивача від 07.08.2025 року та від 09.08.2025 року, зобов`язання відповідача розглянути рапорти, надати відповіді та рішення (наказ) про звільнення з військової служби позивача, керуючись п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов обґрунтований позивачем тим, що він неодноразово звертався до Військової частини НОМЕР_1 з рапортами про звільнення за сімейними обставинами, однак позивач до цього часу не звільнений, рапорти відповідачем не розглянуті.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надавав.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу курсантом 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки Військової частини НОМЕР_1 за призивом під час мобілізації на особливий період.

Позивач зазначає в позові, що він звернувся до командування Військової частини НОМЕР_1 із рапортом від 05.08.2025 року про звільнення в зв`язку з інвалідністю 2 групи рідного брата, однак під тиском командування підписав інший рапорт без дати (підписаний 07.08.2025 року), який військовою частиною не розглянутий.

Оскільки в рапорті підписаному 07.08.2025 року була допущена помилка, позивачем подані ще 2 рапорти на звільнення, зокрема, 09.08.2025 року поданий рапорт командиру 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки Військової частини НОМЕР_1 , який не був зареєстрований діловодом, а також 19.08.2025 року поданий рапорт командиру 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки Військової частини НОМЕР_1 , який в той же день зареєстрований.

Оскільки на дату звернення позивача з цим позовом до суду 27.08.2025 року пройшло достатньо часу для розгляду рапортів від 07.08.2025 року та від 09.08.2025 року, позивач просить суд в цій справі визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду цих рапортів, а також зобов`язати відповідача розглянути рапорти, надати відповіді та рішення (наказ) про звільнення з військової служби позивача, керуючись п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1, ч. 1, 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Видом військової служби є, в тому числі, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно до п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на який позивач посилається в рапортах про звільнення, військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини під час дії воєнного стану в зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Позивач пов`язує своє бажання звільнитися з військової служби наявність у нього брата – ОСОБА_2 ІІ групи інвалідності, який потребує постійного догляду та на підтвердження цих обставин позивач разом з рапортами надавав відповідні копії документів.

Відповідно до п. 233 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до п. 2 Розділу І, п. 1 Розділу ІІ, п. 1-9 Розділу ІІІ «Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 06.08.2024 року №531, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2024 року за №1214/42559, з питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника). Рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах.

У паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім`я та прізвище; дату; особистий підпис.

Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції. Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов`язково реєструються службою діловодства.

Забороняється: 1) встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно: подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом; недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком; наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту; 2) відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров`я тощо; 3) вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку; 4) відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.

Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства. Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу. У разі направлення рапорту засобами поштового зв`язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.

Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється: 1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин; 2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Таким чином, з аналізу зазначених положень законодавства, вбачається, що отримання рапорту з доданими документами зобов`язує відповідача, як суб`єкта до повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо можливості звільнення позивача з військової служби, прийняти рішення за наслідком розгляду рапорту про звільнення позивача з військової служби або надати мотивовану відмову в такому. Суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Відсутність належним чином оформленого наказу про звільнення позивача з військової служби чи відмову у його звільненні, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень в частині розгляду рапорту (рапортів).

Разом з цим, відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, тобто, позивач має довести звернення з відповідним рапортом про звільнення з військової служби.

В позовній заяві позивач зазначає про неодноразове звернення до командира 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки Військової частини НОМЕР_1 з рапортами про звільнення з військової служби та просить суд зобов`язати відповідача розглянути рапорти від 07.08.2025 року та від 09.08.2025 року, однак слід зазначити, що жодний наявний в справі рапорт, крім рапорту від 19.08.2025 року щодо якого позивач позовні вимоги не заявляв, не містить доказів його реєстрації.

Ті рапорти, щодо яких позивач просить суд зобов`язати відповідача їх розглянути не містять дат їх подання, доказів реєстрації, рапорт про який позивач зазначає як поданий 07.08.2025 року не містить підпису позивача. Слід зазначити, що у позивача було право, в разі вчинення перешкод у наданні рапорту на звільнення, подати його в електронній формі чи шляхом направлення його за допомогою поштового відправлення, однак позивач таким правом не скористався.

Таким чином, позивач не довів належне оформлення та направлення рапорту від 07.08.2025 року, а тому щодо цього рапорту позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо його розгляду та зобов`язання його розглянути не підлягають задоволенню.

Щодо іншого рапорту, який не містить дати, слід зазначити, що рапорт, який позивач зазначає як рапорт від 09.08.2025 року, містить підпис командира 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 та в даному випадку, з врахуванням викладених в позові обставин щодо не бажання приймати та реєструвати рапорти відповідачем, суд вважає, що цей рапорт поданий позивачем та наявність підпису командира 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки Військової частини НОМЕР_1 є належним доказом його подання.

Оскільки цей рапорт позивача про звільнення з військової служби відповідачем по суті не розглянутий та по ньому не прийнято будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, в даному випадку відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо його розгляду та належним способом захисту порушених прав в такому випадку є зобов`язання відповідача розглянути цей рапорт та прийняти рішення за результатами його розгляду.

Щодо позовним вимог про зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення про звільнення позивача з військової служби, суд вважає ці позовні вимоги передчасними, оскільки рапорт відповідачем не розглянутий по суті та по ньому не прийнято жодного рішення.

Відповідно до ч 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не надано до суду жодного доказу розгляду рапорту позивача про його звільнення, тобто відповідачем не доведено відсутність протиправної бездіяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду рапорту, в якому командир 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 клопоче по суті рапорту ОСОБА_1 (поданого за твердженнями позивача 09.08.2025 року), зобов`язання розглянути цей рапорт по суті та прийняти відповідне рішення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду рапортів позивача від 07.08.2025 року та від 09.08.2025 року, зобов`язання відповідача розглянути рапорти, надати відповіді та рішення (наказ) про звільнення з військової служби позивача, керуючись п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду рапорту, в якому командир 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 клопоче по суті рапорту ОСОБА_1 (поданого за твердженнями ОСОБА_1 09.08.2025 року).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт, в якому командир 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 клопоче по суті рапорту ОСОБА_1 (поданого за твердженнями ОСОБА_1 09.08.2025 року) по суті та прийняти відповідне рішення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА