Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №400/2732/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 р. № 400/2732/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Величка А.В., за участю секретаря судового засідання Петренко І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв,54017,

до відповідачаВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вул. Городецького архітектора, 13,м. Київ,01001, вул. Січових Стрільців, 73, м.Київ 1,01001

провизнання протиправною та скасування постанови від 05.03.2026 у ВП №3431796,

За участю:

Від позивача: Котенко О.О., Чернюк В.М.

Від відповідача: Білий О.П.

ВСТАНОВИВ:

ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" звернулось до адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої службу Міністерства юстиції України з вимогами: визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни від 05.03.2026 у ВП №3431796 про стягнення виконавчого збору.

Свої позовні вимоги ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" обґрунтував тим, що оскаржувана постанова порушує матеріальні права Товариства, так як винесена державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Фещук О.А. після фактичного стягнення виконавчого збору, і як наслідок виконавчий збір у ВП №3431796 стягується у подвійному розмірі. Позивач звертає увагу на те, що постанова від 05.03.2026 про стягнення виконавчого збору у ВП №3431796 винесена зокрема на підставі ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з не стягненням виконавчого збору.

Однак наведене суперечить інформації, викладеній в листі ВПВР Департаменту ДВС від 05.03.2026 №30830/32398-33-26/20.1, де зазначено, що грошові кошти списані з рахунків боржника та зараховані на депозитний рахунок відділу, зокрема і 1767789,24 грн. - як стягнення виконавчого збору у ВП № 3431796.

Виконавчий збір у ВП № 3431796 стягнуто до 05.03.2026, тобто до винесення постанови про стягнення виконавчого збору, відтак, винесення вказаної постанови суперечить вимогам закону, зокрема ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене, дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Фещук О.А. пов`язані з винесенням постанови від 05.03.2026 про стягнення виконавчого збору у ВП №3431796 є протиправними та незаконними, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому свою позицію пояснив тим, що виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Доводи позивача про подвійне стягнення виконавчого збору є необґрунтованими. Мова не йде про повторне (подвійне) стягнення, а виключно про належне процесуальне оформлення вже виниклого обов`язку. З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що кошти у сумі 1 767 789,24 грн були зараховані як виконавчий збір у процесі виконання рішення.

Сама по собі обставина фактичного перерахування коштів не свідчить про належне процесуальне оформлення стягнення виконавчого збору. В той же час постанова про стягнення виконавчого збору є процесуальним оформленням стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, постанова про стягнення виконавчого збору не може вважатись протиправною й відповідно не може бути скасована, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

Відповідач вказав, що позивач обрав неналежний спосіб судового захисту, оскільки заявлені позовні вимоги зводяться виключно до скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, тоді як фактично позивач оспорює сам обов`язок зі сплати такого збору. Водночас обов`язок зі сплати виконавчого збору виникає безпосередньо з норм Закону України «Про виконавче провадження» і не залежить від факту винесення відповідної постанови.

Така постанова має виключно процесуальний характер і лише оформлює вже існуючий обов`язок боржника. Отже, навіть у разі її скасування це не призведе до відновлення прав позивача, що свідчить про неефективність обраного способу захисту та його невідповідність вимогам статті 5 КАС України.

В судове засідання представники сторін з`явилися, представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 у справі №11/274, яку змінено постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2005 стягнуто з Товариства на користь ДП «Енергоринок» 27 075 516,73 грн. боргу, 5 238 844,41 грн. збитків від інфляції, 2 678 489,15 грн. - 3% річних, 2 550,00 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. 28.01.2005 у справі №11/274 господарським судом Миколаївської області видано наказ.

04.04.2007 року головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Кузьменко О.С. винесено постанову про відкриття ВП №3431796 з примусового виконання зазначеного вище наказу.

04.05.2007 головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Кузьменко О.С. винесено постанову про зупинення ВП №3431796 на підставі п.15 ч. 1 ст.34 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.07.2007 у справі №11/274 припинено стягнення з Товариства на користь ДП «Енергоринок» за постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2005 в частині стягнення пені в сумі 1 913 831,05 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.04.2013 розстрочено виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 (з урахуванням внесених змін постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2005) у справі №11/274 з березня 2013 року по лютий 2023 року включно згідно графіку.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.05.2013 у справі №11/274 визнано недійсною постанову ВПВР Департаменту ДВС від 11.03.2013 у виконавчому провадженні №3431796 про стягнення з ПАТ «Миколаївобленерго» виконавчого збору в сумі 3 690 934,93грн.

25.02.2019 року старшим державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Бурлою В.Е. винесено постанову у ВП №3431796 про зупинення вчинення виконавчих дій, на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). 18.04.2024 старшим державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Сніжинським Т.Є. винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у ВП №3431796 на підставі ч. 5 ст. 35 Закону.

19.03.2024 старшим державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Сніжинським Т.Є. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №3431796 на підставі п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону.

05.01.2026 державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Фещук О.А. винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у ВП №3431796 на підставі ч. 5 ст. 35 Закону.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як встановлено судом, 04.03.2026 року державним виконавцем Фещук О.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №3431796 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження". У тексті цієї постанови виконавець офіційно зафіксував «сума стягнутого виконавчого збору – 1 767 789,24 грн.».

Згідно ч.3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови) у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону) частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Суд наголошує, що станом на 04.03.2026 виконавчий збір було стягнуто, що підтверджено самим виконавцем, а тому правова підстава для винесення постанови про стягнення тієї ж самої суми наступного робочого дня (05.03.2026) була відсутня.

Відповідно до ст.27 Закону , виконавчий збір - це санкція майнового характеру, яка накладається на боржника за невиконання рішення у добровільному порядку.

Суд вказує, що за своєю правовою природою ця санкція може бути застосована лише одноразово щодо одного й того ж самого виконавчого документа.

Винесення оскаржуваної постанови після того як збір вже було стягнуто та зараховано на депозитний рахунок ВПВР згідно листа (від 05.03.2026 року №30830/32398-33-26/20.1), в якому вказано «що кошти, які списані з рахунків боржника та зараховані на депозитний рахунок відділу розподілялися у відповідності до статей 45, 46, 47 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема за період з 2023 по 2026 рік наступним чином - ВП №3431796 з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області №11/274, виданого 28.01.2005 - стягнуто та перераховано кошти в сумі - 32 745 985, 31 грн, з яких: 28 138 906,86 грн. перераховано на користь стягувача, 1 767 789,24 грн. - стягнення виконавчого збору, 402,67 грн. - витрати виконавчого провадження» фактично створює новий виконавчий документ на ту саму суму. Це покладає на позивача надмірний тягар та може призвести до стягнення коштів у подвійному розмірі, що грубо порушує право власності, захищене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вважає, що відповідач сам довів, що вказані кошти на рахунок надійшли і вказане підтверджено листом від 05.03.2026, але все рівно виніс оскаржувану постанову від 05.03.2026 у ВП №3431796 про стягнення виконавчого збору.

Винесення виконавчого документу на вже стягнуту суму суперечить засадам виконавчого провадження, визначеним ст.2 Закону, зокрема принципу справедливості, неупередженості та об`єктивності, оскільки створює штучну заборгованість, яка вже була погашена боржником та отримана Державою.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова відповідача про стягнення виконавчого збору від 05.03.2026 у ВП №3431796 є протиправною та підлягає скасуванню.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Сплачений судовий збір у розмірі 26 516,84 гривень слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (вул. Громадянська, 40,м. Миколаїв,54017 код ЄДРПОУ 23399393) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, 13, м. Київ, 01001 код ЄДРПОУ 00015622) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни від 05.03.2026 у ВП №3431796 про стягнення виконавчого збору.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, 13,м. Київ, 01001 код ЄДРПОУ 00015622) на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017 код ЄДРПОУ 23399393) судові витрати в розмірі 26 516,84 грн.

4.Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.В. Величко

Рішення складено в повному обсязі 28.04.2026