Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №380/495/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 рокусправа № 380/495/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Гарнізонної військово-лікарської комісії №3 військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач-1), Гарнізонної військово-лікарської комісії №3 військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність про визнання протиправними дій командування військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування з метою з`ясування обставин та встановлення факту захворювання, що виникло та досягло такого розвитку, який призвів до непридатності до військової служби під час проходження військової служби безпосередньо під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини в період з 29.05.2022 по 28.08.2022;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом виникнення захворювання, що досягло такого розвитку, який призвів до непридатності до військової служби під час проходження військової служби безпосередньо під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини в період з 29.05.2022 по 28.08.2022;

- зобов`язати Гарнізонну ВЛК №3 військової частини НОМЕР_2 , після проведення службового розслідування військовою частиною НОМЕР_1 щодо факту виникнення захворювання, що досягло такого розвитку, який призвів до непридатності до військової служби під час проходження військової служби безпосередньо під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини, внести зміни до свідоцтва про хворобу №680 від 12.07.2024 в частині пов`язання захворювання із проходженням військової служби замінивши висновок: Захворювання, «ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» на висновок: Захворювання «ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час захисту Батьківщини, під час виконання бойового завдання в 20-х числах червня 2022 року командира в/ч НОМЕР_1 , отримав травму (контузію) голови та в шийний відділ хребта на позиції «Тайсон» у складі 8 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону під командуванням командира батальйону ОСОБА_2 . Травму отримав, коли під час пострілу з танка в сторону окопу, вибуховою хвилею відкинуло, внаслідок чого вдарився головою та відчув різкий біль в області шийного відділу та голови. Після виходу із позиції, про факт отримання контузії (травми) повідомив медичну службу, якою надано знеболююче.

Зазначає, що періодично звертався до медичного персоналу із болями голови та в області шийного відділу хребта, на що отримував знеболююче, та біль на певний час зникав. У такому стані без медичного втручання продовжував нести військову служба та виконувати бойове розпорядження до 13.09.2022, оскільки 14.09.2022 згідно Довідки 100 був транспортований за допомогою медичного транспорту у м. Дніпро до закладу охорони здоров`я.

Стверджує, що відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

За приписами п. 6 розділу VІ інструкції №332 командир військової частини, отримавши повідомлення за формою ПЗВ-2, призначає розслідування причин кожного випадку профзахворювання, яке проводиться протягом десяти робочих днів. Розслідування профзахворювання проводиться комісією з розслідування причин профзахворювання у складі голови комісії - представника регіонального санітарно епідеміологічного управління (за згодою) та її членів - представників командування військової частини, відповідних служб військової частини (за потреби), військово медичної служби.

Наголошує, що комісією не взято до уваги надані ОСОБА_1 даних та документів, які підтверджують, що під час зарахування на військову службу сержант не мав проблем із здоров`ям. Проблеми із здоров`ям розпочались після виконання бойового розпорядження командира військової частини, коли він у липні при виконанні бойового розпорядження, перебуваючи в зоні бойових дій (на позиціях), отримав контузію шийного відділу хребта (в районі потилиці) внаслідок пострілу із танку в бік позиції, де перебував позивач, після виходу з позицій у тил отримав знеболююче та знову був направлений на наступне виконання бойового розпорядження. У подальшому відчув оніміння лівої руки та з часом оніміння правої руки, що призвело до хірургічного втручання. Також, із сторони комісії не взято до уваги довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Гарнізонна ВЛК №3 військової частини НОМЕР_2 не вчиняла дії з метою встановлення того, чи могла військова служба безпосередньо вплинути на виникнення та розвиток у позивача захворювань, чи вплинула вона на перебіг таких захворювань, або того, що наявний у позивача стан навпаки ніяк не пов`язаний з несенням служби у вказаний період. Натомість, комісія повинна була дослідити і порівняти наявні у нього документи, у тому числі відомості щодо огляду позивача до його зарахування у військову частину від 18.03.2022, оскільки лише повне дослідження усіх документів давало можливість зробити обґрунтований висновок про відсутність причинно-наслідкового зв`язку виявленого у позивача діагнозу з проходженням військової служби, відтак про обґрунтованість рішення комісії нижчого рівня.

Ухвалою судді від 20.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

27.02.2025 відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву.

05.03.2025 представниця позивача подала відповідь на відзив, у якому акцентувала на тому, що відзив на позовну заяву поданий з порушенням строку, встановленого судом.

Ухвалою від 27.04.2026 відзив на позовну заяву військової частини НОМЕР_1 повернуто без розгляду.

Відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних документів процесуального характеру від нього на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які покликається позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 22.09.2023 №6725 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 29.05.2022 до 28.08.2022, з 12.11.2022 до 16.11.2022, з 16.12.2022 до 22.12.2022, з 21.01.2023 до 12.02.2023, з 21.02.2023 до 22.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Кам`янка, Донецької області.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 19.09.2024 №285 військовослужбовця призваного по мобілізації, сержанта ОСОБА_1 , старшого водія 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу 2 автомобільної роти військової частини НОМЕР_4 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 05.09.2024 №155-РС з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», вважати таким, що 19.09.2024 справи та посаду здав і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 19.09.2024 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та всіх видів забезпечення, знято з продовольчого пункту харчування військової частини НОМЕР_4 з 19.08.2024.

18.10.2024 представниця позивача звернулася з адвокатським запитом до командира військової частини НОМЕР_1 , в якому просила повідомити:

- чи проводилось військовою частиною НОМЕР_6 службове розслідування щодо факту та обставин отримання сержантом ОСОБА_1 травми, каліцтва під час виконання бойового завдання командира військової частини НОМЕР_7 ? Якщо так, то надати Довідку про обставини отримання травми, каліцтва під час виконання бойового завдання Додаток 5); якщо ні, то, яка причина не проведення такого розслідування та додатково просила провести таке розслідування та надати відповідні документи;

- надати інформацію та копії документів, що підтверджують проведення службового розслідування та його результати відносно подій, які призвели до отримання сержантом ОСОБА_1 поранення, каліцтва під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій, що пов`язане із захистом Батьківщини;

- надати довідку про нараховане та отримане сержантом ОСОБА_1 грошове забезпечення (всі види забезпечення в тому числі премії основні та додаткові, оздоровлення внаслідок поранення) за період проходження військової служби з 02.10.2023 по даний час.

Листом від 25.10.2024 №2084/18863 відповідач-1 повідомив, що відомостей про обставини травмування військовослужбовцем ОСОБА_1 в книзі реєстрації травмованих та поранених військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 не міститься. Зазначив, що записи в журналі бойових дій щодо травмування військовослужбовця ОСОБА_1 відсутні. Крім того вказав, що видача довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) згідно Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008, зареєстрованого в Міністерства юстиції України №1109/15800 від 17.11.2008. в даному випадку не передбачена.

Вважаючи про наявність підстав для проведення службового розслідування та внесення змін до постанови ВЛК, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі – порядок №608).

За визначенням п. 2 розділу І порядку № 608 службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Згідно з положеннями п. 1 розділу II порядку № 608 службове розслідування може призначатися у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Відповідно до п. 3 розділу II порядку № 608 службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини (п. 1 розділу V порядку № 608).

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування (п. 6 розділу V порядку № 608).

За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу (абз. 1 п. 1 розділу VI порядку №608).

Водночас п. 5 розділу І порядку № 608 визначено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36.

Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2021 за № 1667/37289, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - інструкція № 332).

Пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами).

Відповідно до абз. 1 п. 3 інструкції № 332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають (абз. 2 п. 3 інструкції № 332).

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції (абз. 3 п. 3 інструкції № 332).

Суд зауважує, що у постанові від 13.05.2025 у справі № 300/6309/23 Верховний Суд зазначив, що Порядок №608 визначає загальну процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, водночас Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332, визначає спеціальну процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах.

При цьому, з аналізу вказаних норм порядку № 608 та інструкції № 332 убачається, що положення інструкції № 332 не поширюється на військовослужбовців, які зазнали поранення, контузії, травми, каліцтва внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій, оскільки такі випадки є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають. Водночас випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

За твердженнями позивача, останній під час захисту Батьківщини, при виконанні бойового завдання в 20-х числах червня 2022 року отримав травму (контузію) голови та в шийний відділ хребта на позиції «Тайсон» у складі 8 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, за обставин пострілу з танка в сторону окопу, через що вибуховою хвилею позивача відкинуло, внаслідок чого такий вдарився головою, та відчув різкий біль в області шийного відділу та голови.

Відтак ця подія пов`язана з бойовими ураженнями та діями з боку противника, тому для проведення службового розслідування відповідно до положень інструкції № 332, підстави відсутні.

Суд зауважує, що відповідальність за достовірність діловодства у військовій частині, правильність оформлення наказів командира та інших документів, що підтверджують факт перебування позивача в зоні бойових дій покладено на військову частину, проте дослідження цих доказів та перевірка обставин щодо травмування ОСОБА_1 мали б значення у разі оскарження останнім відмови відповідача надати йому довідку про обставини травми, з подальшим зобов`язанням видати таку довідку.

Проте таких вимог позивачем у цій справі не заявлено.

Варто підкреслити, що відповідно до приписів п. 21.5. Положення № 402 про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України ВЛК мають повноваження установити причинний зв`язок захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) і ця процедура також не виключає необхідності дослідження довідки, визначеної додатком 5 до Положення № 402.

Порядок складення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) урегульований статтею 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у редакції Закону від 02.05.2023 № 3080-IX, що є чинною з 28.05.2023.

Відповідно до положень ст. 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2023 № 901 затверджено Порядок здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров`я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, військовими частинами і територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, відповідно до пункту 9 якого, військова частина протягом одного календарного дня розглядає отримані від закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи і за результатами їх розгляду надсилає через систему електронного документообігу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який зазначено в рапорті військовослужбовця, або закладу охорони здоров`я, де він перебуває на лікуванні, документи, зазначені в абзацах другому та третьому пункту 5 цього Порядку (зокрема, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінал довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) надсилається військовою частиною військовослужбовцю за його зверненням на зазначену ним адресу та у разі потреби до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеного в його рапорті, або закладу охорони здоров`я, де він проходить лікування.

Отже, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є первинним документом, який засвідчує факт травми та фіксує обставини, за яких вона отримана. Встановлені в довідці обставини є підставою для подальшого отримання особою спеціальних соціальних статусів, встановлення зв`язку між отриманою травмою та захистом Батьківщини та призначення соціальних виплат.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства, суд зазначає, що довідка про обставини травми формується начальником медичної служби та затверджується підписом командира військової частини на підставі наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Заразом, процес оформлення довідки про обставини травми може ініціювати як командуванням військової частини на підставі рапорту командирів або медичних документів, так і сам військовослужбовець шляхом подання відповідного рапорту, якщо раніше таке питання не було порушене командуванням.

Суд наголошує, що службове розслідування проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Отже варто наголосити та звернути увагу позивача на те, що нормативні підстави, враховуючи доводи останнього, для проведення службового розслідування відсутні, оскільки у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться.

Водночас позивач не просить зобов`язати відповідача видати довідку про отримане поранення (травми, контузії, каліцтва). Розглядувана позовна заява таких вимог не містить.

Суд зауважу, що за твердженнями ОСОБА_1 подія травмування відбулася 20-х числах червня 2022 року внаслідок пострілу з танка в сторону окопу, з зв`язку з чим позивача вибуховою хвилею відкинуло, внаслідок чого останній вдарився головою, та відчув різкий біль в області шийного відділу та голови.

Однак матеріали цієї справи не містять жодного доказу на підтвердження вказаної обставини.

Суд зазначає, що медична документація складається з суб`єктивної (відомості повідомлені пацієнтом) та об`єктивної інформації (результати безпосереднього обстеження).

Згідно первинної медичної картки 13336/15 ОСОБА_1 був евакуйований о 12:00 год. 14 вересня 2022 року з діагнозом остеохондроз шийного відділу хребта, грижі дисків С5-С7 з порушенням функцій, забій правої стопи.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №7846 КНП «МБКЛМД РУДНЄВА» ДМР Дніпро, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 14.09.2022 до 19.09.2022 з діагнозом остеохондроз хребта у дорослих, шийний відділ, кили МХД на рівні С5-С6, С6-С7 з абсолютним стенозом корінцевого каналу. Протрузії. Гострий больовий синдром.

Згідно анамнезу: хворий кілька місяців на тлі фізичних навантажень, раніше лікувався амбулаторно з незначним позитивним ефектом, який минув після відновлення навантажень.

З перевідного епікризу №10542 Військово-медичного клінічного центру СР (в/ч НОМЕР_8 ) вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 19.09.2022 до 23.09.2022 з діагнозом: міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта. Грижа міжхребцевого диску С6-С7 розташована парамедіан праворуч. Гострий вертеброгенний больовий синдром. Радикулопатія С7 праворуч. Стато-кінетичний синдром. М51.1. Скарги біль в шийному відділі хребта з іррадіацією в праву руку. Біль посилюється при поворотах голови, особливо в право. Біль посилюється при розгинало згинальних рухах шиї та при нахилах голови вперед. Скарги на оніміння передпліччя та пальців кисті слабкість в кисті.

Анамнез захворювання: підіймав вантаж під час проходження військової служби, після чого виник біль в шиї. Через декілька годин біль почав віддавати в праву руку. Це сталось декілька місяців назад. Лікувався в умовах медроти без ефекту.

Тобто позивач, у наявній медичній документації, не повідомляв про обставини травмування 20-х числах червня 2022 року внаслідок пострілу з танка в сторону окопу, а вказував про біль в шийному відділі хребта на тлі фізичних навантажень внаслідок підйому вантажів під час проходження військової служби.

Більше того, матеріали справи не містять звернень позивача з відповідними рапортами про подію, яка з ним ймовірно трапилася в 20-х числах червня 2022 року.

Відтак підстав у командування військової частини НОМЕР_1 для проведення службового розслідування відсутні, а позовні вимоги до згаданого відповідача задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог зобов`язати гарнізонну ВЛК №3 військової частини НОМЕР_2 , після проведення службового розслідування військовою частиною НОМЕР_1 щодо факту виникнення захворювання, що досягло такого розвитку, який призвів до непридатності до військової служби під час проходження військової служби безпосередньо під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, внести зміни до свідоцтва про хворобу №680 від 12.07.2024 в частині пов`язання захворювання із проходженням військової служби, замінивши висновок: Захворювання, «ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» на висновок: Захворювання «ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», суд зауважує, що така позовна вимога сформульована в системному зв`язку з вимогою, в задоволенні якої судом відмовлено.

Водночас позивач просить внести зміни до постанови гарнізонної (штатної) ВЛК №3 військової частини НОМЕР_2 , оформлену свідоцтвом про хворобу №680 від 12.07.2024 в частині формулювання причинового зв`язку захворювання.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 затверджено Положення № 402 (далі - положення №402, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.2 глави 2 розділу I положення № 402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Підпунктом 2.3.3 п. 2.3 глави 2 розділу I положення № 402 передбачено, що на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

ЦВЛК, відповідно до пп. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу I положення № 402, має право:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів;

архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови

розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

За змістом п. 2.4 глави 2 розділу I положення № 402, на ВЛК регіону покладаються:

організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності;

розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи;

ВЛК регіону має право:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи;

приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК;

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

На 11 регіональну ВЛК (далі - 11 РВЛК), крім військово-лікарської експертизи, покладені організація та проведення лікарсько-льотної експертизи згідно з цим Положенням.

Крім того, на 11 РВЛК покладаються:

контроль, розгляд, затвердження, незатвердження постанов позаштатних ЛЛК;

організація, проведення лікарсько-льотної експертизи у авіаційних частинах, закладах та ВВНЗ, які здійснюють підготовку льотного складу, персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами та управлінням повітряним рухом (далі - УПР);

розроблення спільно з ЦВЛК методичних рекомендацій з лікарсько-льотної експертизи;

прийняття та перегляд постанов про причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у осіб, звільнених з військової служби, із числа осіб льотного складу, якщо вони звільнені у запас або відставку з льотної роботи.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10 глави 2 розділу I положення № 402).

Водночас до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, гарнізонні ВЛК.

Гарнізонна ВЛК створюється при поліклініках, поліклінічних відділеннях (усіх найменувань) закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення;

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право приймати постанови відповідно до цього Положення;

Відповідно до п. 21.5 п. 21 розділу II положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях, зокрема:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

Отже як убачається із наведених вище норм положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у п. 1.2 розділу І положення № 402 з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Суд підкреслює, що відповідно до положення № 402, госпітальні та гарнізонні ВЛК не наділені повноваженнями змінювати своє рішення, про що просить ОСОБА_1 у позові.

Проте, як визначено у пп. 2.4.6 п. 2.4 розділу І положення № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Суд звертає увагу на те, що згідно з положенням № 402, у разі незгоди із рішеннями госпітальні та гарнізонні ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду.

Однак немає даних про те, що позивач звертався до регіональної ВЛК зі скаргою чи заявою щодо перегляду свідоцтва про хворобу № 680 від 12.07.2024. Позивач не надав доказів звернення зі скаргою до ЦВЛК.

Більше того, позивач жодним чином і не згадує про обставини звернення зі скаргою чи заявою щодо перегляду свідоцтва про хворобу № 680 від 12.07.2024.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювань, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 26.02.2025 у справі № 240/13173/22.

Дослідивши обставини справи з урахуванням наведених правових норм, суд дійшов переконання про відсутність належних, допустимих та достовірних доказів, що з достатньою переконливістю свідчили б про можливість зобов`язання військової частини НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом виникнення захворювання, що досягло такого розвитку, який призвів до непридатності до військової служби під час проходження військової служби безпосередньо під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини в період з 29.05.2022 до 28.08.2022 чи зобов`язання гарнізонної ВЛК №3 військової частини НОМЕР_2 , після проведення службового розслідування військовою частиною НОМЕР_1 щодо факту виникнення захворювання, що досягло такого розвитку, який призвів до непридатності до військової служби під час проходження військової служби безпосередньо під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини, внести зміни до свідоцтва про хворобу №680 від 12.07.2024 в частині пов`язання захворювання із проходженням військової служби замінивши висновок: Захворювання, «ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» на висновок: Захворювання «ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Зважаючи на досліджені судом докази в контексті вищенаведених норм, суд виснував, що у спірних правовідносинах позивач не дотримався вимог положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову. Водночас у спірному випадку також відсутні нормативні підстави для проведення командуванням військової частини НОМЕР_1 службового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Судові витрати в силу приписів ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 250, 287 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Гарнізонної військово-лікарської комісії №3 військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_9 )

Відповідач-1 - військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_10 ).

Відповідач-2 - Гарнізонна військово-лікарська комісія №3 військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_11 ).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна