Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №380/2285/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2285/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “!ФЕСТ Кофі Мішн” до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “!ФЕСТ Кофі Мішн” код ЄДРПОУ 39571104 місцезнаходження: 79024, Львівська обл., м. Львів, вул. Старознесенська, буд. 24-26 (далі за текстом позивач, ТОВ “!ФЕСТ Кофі Мішн”) до Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, Львівська область м. Львів, вул. Т. Костюшка, 1 (далі за текстом відповідач), в якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400100/2 від 08.08.2025;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2025/000723.

Ухвалою від 13.02.2026 суддя залишила позовну заяву без руху та встановила позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 27.02.2026 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларантом при поданні митної декларації надано усі документи, які містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозився на територію України в режимі імпорту. Тому, на думку позивача, митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару. Зазначені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для прийняття оскаржених рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості товарів.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що відповідачем пропонувалося позивачу надати, зокрема: зовнішньоекономічний договір, та додатки до нього у разі їх наявності (Ордер, Заявку, Специфікацію); - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (Заявки, Акт виконаних робіт, платіжні документи);- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);- виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог статті 254 МКУ. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відтак, Львівська митниця, направляючи електронні повідомлення, вимагала подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість. На вимогу митного органу декларантом додаткових документів не надано. За таких обставин, у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару.

Зазначає, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив ті ж самі мотиви що і у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

ТОВ «!ФЕСТ Кофі Мішн» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 39571104, місце реєстрації: 79024, Львівська область, м. Львів, вул. Старознесенська, будинок 24-26.

30.01.2025 між Boledu Industrial PLC (продавець) та ТОВ «!ФЕСТ Кофі Мішн» (покупець) укладено договір № ETH-2025-09.

На виконання вимог договору від 30.01.2025 № ETH-2025-09 позивач придбав у продавця товар згідно з рахунком-фактурою (Інвойс) № BOL/0036/25 від 24.05.2025.

З метою митного оформлення 08.08.2025 ТОВ «!ФЕСТ Кофі Мішн» шляхом електронного декларування подало до Львівської митниці митну декларацію 25UA209140020422U2 від 08.08.2025 та пакет документів для митного оформлення товару «Кава несмажена з кофеїном, 100% арабіка - ETHIOPIA GREEN ARABICA COFFEE NATURAL SIDAMO GRADE 4, для промислового виробництва компонентів кавових напоїв і кави натуральної, смаженої в зернах, меленої, розчинної».

До митного оформлення декларант позивача подав наступні документи: Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) BOL/0036/25 від 24.05.2025 року; Коносамент (Bill of lading) MEDUAA290926 від 23.05.2025 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 6048 від 05.08.2025 року; Супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) 25PL321030NUP006K0 від 05.08.2025 року; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) 168211 від 20.05.2025 року; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 010/0692/0036 від 03.06.2025 року; Декларація про походження товару (Declaration of origin) № BOL/0036/25 від 24.05.2025 року; Загальна декларація прибуття № 25UA141000875299Z6 від 06.08.2025 року; Банківський платіжний документ що стосується товару 24 від 07.04.2025 року; Банківський платіжний документ що стосується товару 48 від 17.06.2025 року; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 1660 від 05.08.2025 року; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 450825 від 04.08.2025 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 0508/2 від 05.08.2025 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 450825 від 04.08.2025 року; Висновок про вартісні характеристики товару, ДП “Укрпромзовнішекспертиза" від 17.06.2025 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № ETH-2025-09 від 30.01.2025 Договір про надання послуг митного брокера № 1 від 16.04.2025 Договір (контракт) про перевезення 00389/21 від 03.11.2021 Договір (контракт) про перевезення TE12122022/1 від 12.12.2022 Інформація про результати державних видів контролю «єдиного вікна» 13216361 від 08.08.2025 року; Заявка №100325/09 від 10.03.2025 року; Заявка №LG2522ST від 05.08.2025 року; копія митної декларації країни відправлення 2025/AAK00/8/2922 від 16.05.2025 року.

За результатами опрацювання наданих декларантом документів контролюючий орган запропонував декларанту надати додаткові документи.

08.08.2025 митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400100/2.

Таке рішення обґрунтовано таким: «За результатом аналізу встановлено наступні розбіжності та невідповідності»:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів:

За результатами проведеного опрацювання встановлено контрактом № ЕТН- 2025-09 від 30.01.2025 (далі - Контракт) визначено, що об`єктом купівлі-продажу є товар з наступним описом: найменування - Ethiopia Green Arabica Coffee, crop 2024/25 , Лот - 08-25-18, ; якість-Q-Coffee G4. Однак, відповідно до поданого рахунку-фактури № BOL/0036/25 від 24.05.2025 імпортовано товар «Natural Sidamo grade 4»;

- відповідно до умов Контракту п.14 обов`язок страхування морських та військових ризиків покладається на Покупця. Відомості щодо наявності/відсутності страхових платежів у товаросупровідних документах відсутні;

- відповідно до п.3 Контракту, п.п 3,5-термін поставки-березень 2025р. Поставка здійснюється протягом 30 днів з моменту здійснення Покупцем оплати Товару, але не пізніше, ніж 60 днів з дня здійснення оплати на рахунок продавця. Відповідно до п.16 Контракту за кожен день прострочення термінів поставки Продавець повинен сплатити Покупцю пеню у розмірі 1% від вартості за кожен день Прострочення. Декларантом надано Платіжну інструкцію №24 від 07.04.2025 на оплату 50% вартості товару та платіжна інструкція № 48 від 17.06.2025 (50% на умовах 100% CAD, тобто «гроші проти документів».) відповідно до інформації, яка міститься у Bill of Lading товар завантажено на борт судна 25.05.2025, проте, Інформація щодо сплати сум пені у комерційних документах відсутня;

- у гр.4 ЦМР відсутня дата завантаження;

- надано рахунок на оплату витрат на транспортування №450825 від 04.08.2025, проте, відповідно до відміток на товаросупровідних документах, (CMR), вантаж перетнув кордон 07.08.2025, тобто, на момент складання рахунку відомості щодо витрат на транспортуванні та страхування на відрізку шляху Гдиня-Рава-Руська не були відомі у повному обсязі. Також, у вищезазначеному рахунку відсутні відомості про особу, що його виписала, що суперечить вимогам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 906-XIV від 16.07.1999, в якому передбачається що первинний обліковий документ повинен обов`язково містити в тому числі «П.І.Б., особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції»;

- вартість перевезення відповідно до Заявки № Заявка №LG2522ST від 05.08.2025 визначена у валюті EUR, проте, не зазначено курс перерахунку у вітчизняну валюту, що унеможливлює перевірку правильності розрахунку даної складової митної вартості;

- у рахунку №450825 від 04.08.2025 на відшкодування вартості транспортних послуг на маршруті Гдиня-Рава-Руська-Львів зазначені витрати на транспортно-експедиційне обслуговування на території України, плата експедитору на території України, проте, очевидно, що надання експедиційних послуг здійснюється на всій ділянці транспортування. Відомості щодо включення експедиторських послуг на закордонній ділянці маршруту відсутні. За власним бажанням декларантом надано Висновок Укрпромзовнішекспертизи (Використані експертом, як джерела інформації, документи до вказаного висновку не долучені), розрахунок числових даних, що дозволяють підтвердити вартість партії товару експертом не наведені.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 1 (див. електронне повідомлення). На вимогу декларантом додатково надано: - експортна декларація форми Т1 -експортна мд країни відправлення, платіжна інструкція №48, Висновок ДП Укрпромзовнішекспертиза, платіжна інструкція №24 зазначені документи дублюють надані при митному оформлення;інших документів на вимогу не надано. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за самостійно обраним декларантом методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (Ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA100440/2025/621447 від 14.07.2025, де рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками (Кава несмажена, для промислового виробництва компонентів кавових напоїв і кави натуральної, смаженої в зернах, меленої, розчинної: Кава зелена в зернах / Арабіка Ефіопія Джимма, грейд 4 - обсяг партії -19200кг) становить 7,25 дол/кг.

Позивач не погоджуючись з рішеннями відповідача, звернувся до суду з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою (частина перша статті 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною другою статті 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у частині першій статті 58 вказаного Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 вказаного Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.

У частині шостій статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У частині першій статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

У частині третій статті 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини другої вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У частинах третій-шостій статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У частинах четвертій, п`ятій статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті.

Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього Кодексу.

Обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у разі обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Водночас повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у разі, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України викладений у постановах Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 540/2605/18, від 06.05.2020 у справі № 140/1713/19, від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19.

Як встановив суд, уповноважена особа декларанта для здійснення митного оформлення подала до відповідача митну декларацію 25UA209140020422U2 від 08.08.2025 та пакет документів для митного оформлення товару «Кава несмажена з кофеїном, 100% арабіка - ETHIOPIA GREEN ARABICA COFFEE NATURAL SIDAMO GRADE 4, для промислового виробництва компонентів кавових напоїв і кави натуральної, смаженої в зернах, меленої, розчинної».

До митного оформлення декларант позивача подав наступні документи: Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) BOL/0036/25 від 24.05.2025 року; Коносамент (Bill of lading) MEDUAA290926 від 23.05.2025 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 6048 від 05.08.2025 року; Супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) 25PL321030NUP006K0 від 05.08.2025 року; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) 168211 від 20.05.2025 року; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 010/0692/0036 від 03.06.2025 року; Декларація про походження товару (Declaration of origin) № BOL/0036/25 від 24.05.2025 року; Загальна декларація прибуття № 25UA141000875299Z6 від 06.08.2025 року; Банківський платіжний документ що стосується товару 24 від 07.04.2025 року; Банківський платіжний документ що стосується товару 48 від 17.06.2025 року; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 1660 від 05.08.2025 року; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 450825 від 04.08.2025 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 0508/2 від 05.08.2025 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 450825 від 04.08.2025 року; Висновок про вартісні характеристики товару, ДП “Укрпромзовнішекспертиза" від 17.06.2025 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № ETH-2025-09 від 30.01.2025 Договір про надання послуг митного брокера № 1 від 16.04.2025 Договір (контракт) про перевезення 00389/21 від 03.11.2021 Договір (контракт) про перевезення TE12122022/1 від 12.12.2022 Інформація про результати державних видів контролю «єдиного вікна» 13216361 від 08.08.2025 року; Заявка №100325/09 від 10.03.2025 року; Заявка №LG2522ST від 05.08.2025 року; копія митної декларації країни відправлення 2025/AAK00/8/2922 від 16.05.2025 року.

Як на підставу для прийняття оскаржуваних рішень стало те, що за результатами проведеного опрацювання встановлено: контрактом № ЕТН- 2025-09 від 30.01.2025 визначено, що об`єктом купівлі-продажу є товар з наступним описом: найменування - Ethiopia Green Arabica Coffee, crop 2024/25, Лот - 08-25-18; якість-Q-Coffee G4. Однак, відповідно до поданого рахунку-фактури № BOL/0036/25 від 24.05.2025 імпортовано товар «Natural Sidamo grade 4», з цього приводу суд зазначає наступне.

Суд встановив, що між Boledu Industrial PLC (продавець) та ТОВ «!ФЕСТ Кофі Мішн» (покупець) укладено договір № ETH-2025-09 від 30.01.2025.

Суд зазначає, що договором, № ETH-2025-09 від 30.01.2025 року не передбачено умови, відповідно до якої оплата здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку. Відповідно до пункту 11 договору, визначено, що оплата здійснюється «…згідно даного Договору…».

Слід зазначити, що відповідно до платіжних інструкцій № 24 від 07.04.2025 та № 48 від 17.06.2025 року зазначено посилання на укладений договір, що підтверджує здійснення оплати в рамках укладеного договору № ETH-2025-09 від 30.01.2025.

Також, у рахунку-фактурі зазначено опис товару: «Natural Sidamo grade 4». Тобто, вказаний рахунок-фактура містив найменування та якісні характеристики товару відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту.

Отож, позивач оплатив саме той товар, який передбачений умовами укладеного договору та товаросупровідними документами.

Митний орган зобов`язаний здійснювати перевірку митної вартості на підставі відомостей щодо митної вартості, що підлягають обчисленню, а не на підставі опису товару.

Окрім того, відповідач в оскаржуваному рішенні не зазначив жодних висновків з приводу виявлених розбіжностей.

Щодо порушення митного органу, що відповідно до умов Контракту п.14 обов`язок страхування морських та військових ризиків покладається на Покупця. Відомості щодо наявності/відсутності страхових платежів у товаросупровідних документах відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до договору поставка товару здійснювалась на умовах FOB - порт Джибуті, Ефіопія, відповідно до правил Інкотермс 2020.

Відповідно до Інкотермс 2000 FOB («франко-борт», назва порту відвантаження) означає, що поставка здійснена продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Відповідно до умов Інкотермс 2000 щодо FOB договори страхування та перевезення не є обов`язком сторін, покупець зобов`язаний сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі продажу, а також зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду від 11.08.2023 у справі №815/3339/17.

Отже, правила Інкотермс 2020 щодо умов поставки FOB не передбачають обов`язковості страхування поставки, жодні інші документи, які подавались Львівській митниці для митного оформлення не містили у собі даних про те, що поставка товару повинна бути обов`язково застрахована.

Щодо порушення, що відповідно до п.3 Контракту, п.п 3,5-термін поставки-березень 2025р. Поставка здійснюється протягом 30 днів з моменту здійснення Покупцем оплати Товару, але не пізніше, ніж 60 днів з дня здійснення оплати на рахунок продавця. Відповідно до п.16 Контракту за кожен день прострочення термінів поставки Продавець повинен сплатити Покупцю пеню у розмірі 1% від вартості за кожен день Прострочення. Декларантом надано Платіжну інструкцію №24 від 07.04.2025 на оплату 50% вартості товару та платіжна інструкція № 48 від 17.06.2025 (50% на умовах 100% CAD, тобто «гроші проти документів».) відповідно до інформації, яка міститься у Bill of Lading товар завантажено на борт судна 25.05.2025, проте, Інформація щодо сплати сум пені у комерційних документах відсутня.

Суд зазначає, що порушення умов контракту та оплата пені стосуються договірних відносин виключно позивача з його контрагентом та жодним чином не впливають на визначення митної вартості такого товару.

При цьому за висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.04.2018 року у справі №815/329/17 та від 26.11.2020 року у справі №540/2455/19, умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат. Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Ціна договору (вартість товару) визначається за принципом свободи договору, якщо інше не передбачено законом або договором.

У постанові Верховного Суду від 29.07.2020 року у справі №420/1709/19 суд зауважив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Щодо порушення в тій частині, що у гр.4 ЦМР відсутня дата завантаження.

Відповідно до стаття 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.) містить перелік інформації, яка зазначається в CMR, а саме:

Вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.02.2026 15 місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь яких умов, згідно положень дійсної Конвенції. - У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику.

Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною. Отже, стаття 6 Конвенції не містить жодного згадування про те, що в CMR в обов`язковому порядку повинна бути вказана дата завантаження.

Більше того, суд зауважує, що товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів частини другої статті 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів.

Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.

Разом з тим, CMR, яка була надана митному органу під час митного оформлення товару, містила абсолютно усі дані, які надавали змогу підтвердити дані про: дату складання CMR; вантажовідправника, вантажоотримувача, перевізника, вагу і кількість товару, місце навантаження та місце розвантаження товару.

Вказані зауваження митного органу по суті не є розбіжностями, оскільки не містять суперечностей з іншими поданими документами та не впливають на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару.

Відтак, суд відхиляє доводи відповідача в тій частині.

Щодо порушення, що надано рахунок на оплату витрат на транспортування №450825 від 04.08.2025, проте, відповідно до відміток на товаросупровідних документах, (CMR), вантаж перетнув кордон 07.08.2025, тобто, на момент складання рахунку відомості щодо витрат на транспортуванні та страхування на відрізку шляху Гдиня-Рава-Руська не були відомі у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час митного оформлення надано митному органу документи щодо перевезення задекларованого товару, які не містять жодних розбіжностей та підтверджують вартість транспортних послуг з перевезення задекларованого товару. А саме, ТОВ «!ФЕСТ Кофі Мішн» з митною декларацією надало Львівській митниці: - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 1660 від 05.08.2025 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 450825 від 04.08.2025 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 0508/2 від 05.08.2025 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 450825 від 04.08.2025 року; договір (контракт) про перевезення 00389/21 від 03.11.2021, договір (контракт) про перевезення TE12122022/1 від 12.12.2022, заявку №100325/09 від 10.03.2025 року, заявка №LG2522ST від 05.08.2025 року.

Суд також враховує доводи позивача, що після перетину державного кордону України та доставки товару до м. Львова, вартість перевезення не змінилась.

Отже, суд вважає, що надані до митного оформлення документи в повній мірі підтверджували вартість перевезення окремо морським транспортом та окремо автомобільним транспортом, містили дані про вартість морського та автомобільного перевезення зазначену в національній валюті гривні.

Отже, суд висновує, що вказані відповідачем обставини не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Тому, відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України, а подані декларантом до митного оформлення документи відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України.

Також, відповідач зазначає, що у вищезазначеному рахунку відсутні відомості про особу, що його виписала, що суперечить вимогам статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 906-XIV від 16.07.1999, в якому передбачається що первинний обліковий документ повинен обов`язково містити в тому числі «П.І.Б., особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Слід зазначити, що законодавством України відсутні вимоги, які б регламентували, що прізвище та ініціали особи, яка підписала документ мають міститись саме біля підпису. При цьому, такі відомості наявні на печатці, яка проставлена на підписі. Тобто, рахунок на перевезення містить відомості про П.І.Б. перевізника, які розміщені на печатці, а також у графі «Постачальник Рахунку».

Крім того, позивач доводив до відома відповідача, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду (Касаційний господарський суд) в постанові від 29.04.2020 у справі №915/641/19.

Щодо порушення, що вартість перевезення відповідно до Заявки № Заявка №LG2522ST від 05.08.2025 визначена у валюті EUR, проте, не зазначено курс перерахунку у вітчизняну валюту, що унеможливлює перевірку правильності розрахунку даної складової митної вартості.

Суд зазначає, що статтею 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості. Серед зазначеного переліку немає замовлень. При цьому, згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Відтак, заявка не має вплив на числові визначення митної вартості.

Щодо порушення, що у рахунку №450825 від 04.08.2025 на відшкодування вартості транспортних послуг на маршруті Гдиня-Рава-Руська-Львів зазначені витрати на транспортно-експедиційне обслуговування на території України, плата експедитору на території України, проте, очевидно, що надання експедиційних послуг здійснюється на всій ділянці транспортування. Відомості щодо включення експедиторських послуг на закордонній ділянці маршруту відсутні.

Суд встановив, що ТОВ «!ФЕСТ Кофі Мішн» разом з митною декларацією надало Львівській митниці договір транспортного експедирування № ТЕ12122022/1 від 12.12.2022. Пункт 6.1. договору № ТЕ12122022/1 від 12.12.2022 встановлює, що: «Вартість ТЕП за цим Договором попередньо встановлюється і узгоджується Сторонами перед кожним перевезенням за допомогою Заявки». Остаточна сума вказується в рахунку-фактурі…».

Також, ТОВ «!ФЕСТ Кофі Мішн» разом з митною декларацією надало Львівській митниці рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг № 0508/2 від 05.08.2025 року та 450825 від 04.08.2025 року.

Отож, надані до митного оформлення документи в повній мірі підтверджували вартість перевезення окремо морським транспортом та окремо автомобільним транспортом, містили дані про вартість морського та автомобільного перевезення зазначену в національній валюті гривні.

Вказане зауваження відповідача не свідчить про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Тому, відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України, а подані декларантом до митного оформлення документи відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України.

Також, в оскаржуваному рішенні зазначено: за власним бажанням декларантом надано висновок Укрпромзовнішекспертизи (Використані експертом, як джерела інформації, документи до вказаного висновку не долучені).

Суд вказує на те, що відповідно до пункту 8 частини третьої статті 53 МК України у позивача існує право на надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Водночас, вимога відповідача про надання документів та інформації, які використовували під час надання висновку, не відповідає змісту пункту 8 частини 3 статті 53 МК України, а тому у позивача відсутній обов`язок надавати контролюючому органу вказані документи.

Отже, суд висновує, що вказані відповідачем обставини не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару за основним методом.

Суд також зазначає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних Держмитслужби, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.

З оскаржених рішень видно, що джерелом коригування митної вартості задекларованого позивачем товару за резервним методом є митні декларації.

Проте, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), що додатково свідчить про необґрунтованість оскаржуваних рішення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійснення коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400100/2 від 08.08.2025.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2025/000723.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, Львівська область м. Львів, вул. Т. Костюшка, 1) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “!ФЕСТ Кофі Мішн” (код ЄДРПОУ 39571104 місцезнаходження: 79024, Львівська обл., м. Львів, вул. Старознесенська, буд. 24-26) судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн.

Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.