Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №360/261/26 — Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 квітня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/261/26

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду передуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі – позивач), в інтересах якого звернувся ОСОБА_2 (далі – представник позивача), до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) (далі – відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому представник позивача, з урахуванням уточнюючої позовної заяви від 18 лютого 2026 року, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо неврахування при виплаті позивачу до складу виплаченої компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 2015 року по 2021 рік включно у кількості 98 календарних днів, яка виплачувалась у спірний період на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 і від 20 січня 2016 року № 18;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, за період з 2015 року по 2021 рік включно у кількості 98 (дев`яносто вісім) календарних днів виходячи із суми грошового забезпечення 17815,10 грн, здійснивши доплату до виплаченої суми при звільненні у розмірі – 15282,58 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з утриманням військового збору у розмірі 1,5 %;

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , щодо неврахування при виплаті позивачу до складу матеріальної допомоги для оздоровлення за період у 2016, 2017, 2019, 2021 роках, підйомної допомоги у 2016, 2019 роках, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, яка виплачувалась у спірний період на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24, постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18, а також неврахування при виплаті матеріальної допомоги для оздоровлення у 2016, 2017, 2018 роках щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги для оздоровлення за період у 2016, 2017, 2019, 2021 роках, підйомної допомоги у 2016, 2019 роках, включивши до її складу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, а також у 2016, 2017, 2018 роках щомісячної додаткової грошової винагороди яка передбачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, здійснивши доплату до раніше виплачених суми у загальному розмірі – 37390,53 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, із утриманням військового збору у розмірі 1,5 %;

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , щодо неврахування при виплаті позивачу до складу одноразової грошової допомоги при звільненні винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за повні 15 років календарної служби із розрахунку 50 % останнього місячного грошового забезпечення;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні за повні 18 років календарної служби із розрахунку 50 % місячного грошового забезпечення повний розмір якого, з урахуванням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, складає 17815,10 грн включивши до його складу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, здійснивши доплату до виплаченої суми при звільненні у розмірі 32150,25 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з утриманням військового збору у розмірі 1,5 %.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що він є колишнім військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходив військову службу у Державній прикордонній службі України з 21 листопада 2006 року по 15 жовтня 2015 року у НОМЕР_5 прикордонному загоні (Військова частина НОМЕР_4 ), з 16 жовтня 2015 року по 30 червня 2016 року у НОМЕР_2 прикордонному загоні (Військова частина НОМЕР_3 ), з 01 липня 2016 року по 22 січня 2019 року у НОМЕР_5 прикордонному загоні (Військова частина НОМЕР_4 ), з 23 січня 2019 року по 22 листопада 2021 року у НОМЕР_6 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ), звільнений в запас Збройних Сил України та виключений зі списків особового складу частини наказом начальника загону від 22 листопада 2021 року № 908-ОС.

Під час проходження військової служби позивачу виплачувалась грошова допомога на оздоровлення у 2016, 2017, 2019, 2021 роках, підйомної допомоги у 2016, 2019 роках. Водночас, до її складу відповідач не врахував винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, а у 2016-2018 роках ще й щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

Під час звільнення з військової служби відповідач до складу компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та одноразової грошової винагороди при звільненні також не врахував винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції.

На звернення позивача щодо здійснення перерахунку вищезазначених допомог та компенсацій відповідач листом від 19 січня 2026 року повідомив позивача про відсутність підстав для проведення такого перерахунку.

Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 16 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 18 березня 2026 року поновлено ВЧ НОМЕР_1 строк на подання відзиву на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ВЧ НОМЕР_1 у березні 2026 року подала до суду відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що підстав для задоволення позову немає, оскільки відповідач діяв правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи позивачем представник позивача подав відповідь на відзив від 13 березня 2026 року, в якій просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 18 березня 2026 року залучено до участі у справі другим відповідачем НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_3 ) (далі – ВЧ НОМЕР_3 , відповідач-2), третім відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військову частину НОМЕР_4 ) (далі – ВЧ НОМЕР_4 , відповідач-3), серед іншого встановлено відповідачу-2, відповідачу-3 строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) відзиву на позовну заяву (відзиву) і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, – п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали.

У березні 2026 року ВЧ НОМЕР_4 також подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки позивачу в належному розмірі здійснено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги відповідно до чинного законодавства України.

ВЧ НОМЕР_4 позовну заяву з додатками, уточнену позовну заяву, ухвалу про залучення у справі другим відповідачем від 18 березня 2026 року отримала в електронному кабінеті 18 березня 2026 року, що підтверджується довідками про доставку електронного документа за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Електронного кабінету учасника процесу.

ВЧ НОМЕР_4 позов не визнала, про що 06 квітня 2026 року через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву від 04 квітня 2026 року, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Проте при розгляді справи суд не враховує наданий відповідачем відзив, оскільки такий відзив подано поза межами встановленого судом строку (останній день на подання відзиву – 02 квітня 2026 року, дата складання відзиву – 04 квітня 2026 року, дата подання до суду – 04 квітня 2026 року) без заяви про поновлення пропущеного процесуального строку.

У частині шостій статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали судової справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) і проходив військову службу у Державній прикордонній службі України з 21 листопада 2006 року по 15 жовтня 2015 року у ВЧ НОМЕР_4 , з 16 жовтня 2015 року по 30 червня 2016 року у ВЧ НОМЕР_3 , з 01 липня 2016 року по 22 січня 2019 року у ВЧ НОМЕР_4 , з 23 січня 2019 року по 18 березня 2020 року у Військовій частина НОМЕР_8 ( НОМЕР_9 прикордонний загін з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) Державної прикордонної служби України, правонаступником якої є ВЧ НОМЕР_1 , з 19 березня 2020 року по 22 листопада 2021 року у ВЧ НОМЕР_1 , про що свідчать військовий квиток серії НОМЕР_10 від 25 травня 2005 року, довідка ВЧ НОМЕР_1 від 10 березня 2026 року № 08/1914/26-ВН, витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 березня 2020 року № 127-ОС, витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22 листопада 2021 року № 908-ОС (Про особовий склад).

Згідно з витягом з наказу начальника загону від 22 листопада 2021 року № 908-ОС «Про особовий склад» виключено зі списком особового складу загону та всіх видів забезпечення майстра-сержанта ОСОБА_1 (П-034301), інспектора прикордонної служби вищої категорії начальника групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (тип Б), звільненого з військової служби за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в запас без права носіння військової форми одягу.

Вислуга років станом на 22 листопада 2021 року становить: календарна – 15 років 10 місяців 24 дні, пільгова – 13 років 03 місяці 17 днів, всього 29 років 02 місяці 11 днів.

У наказі серед іншого зазначено наступне.

Щорічну основну відпустку за 2021 рік використав у кількості 40 діб.

Провести відрахування із грошового забезпечення за 7 календарних днів відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця в 2021 році.

Виплати матеріальну допомогу на оздоровлення за 2021 рік.

Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 22 листопада 2021 року.

Виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 15 повних календарних років служби.

Виплатити грошову компенсацію за додаткову відпустку як учаснику бойових дій, за 2015 рік у кількості 14 діб, за 2016 рік у кількості 14 діб, за 2017 рік у кількості 14 діб, за 2018 рік у кількості 14 діб, за 2019 рік у кількості 14 діб, за 2020 рік у кількості 14 діб, за 2021 рік у кількості 14 діб.

Представник позивача звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із заявою від 11 січня 2026 року, в якій просив здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за спірний період та здійснити виплату заборгованості за період проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_1 (перебування на грошовому забезпеченні) з 01 січня 2015 року по 22 листопада 2021 року.

Листом від 19 січня 2026 року № 09/С-122/204 ВЧ НОМЕР_1 повідомила представника позивача, що винагорода військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО/ООС, інших заходах в умовах особливого періоду, виплачена позивачу за запитуваний період проходження служби до складу грошового забезпечення не враховується, оскільки така винагорода не має постійного характеру та її виплата залежить від виконання військовослужбовцем певних завдань.

Відповідно до особистої картки грошового забезпечення за період з січня 2015 року по жовтень 2015 року ВЧ НОМЕР_4 позивачу виплачувалась винагорода АТО у червні 2015 року у розмірі 3266,20 грн, з липня 2015 року по серпень 2015 року у розмірі 4082,75 грн щомісяця, у вересні 2015 року – 2721,83 грн, у жовтні 2015 року – 1975,52 грн.

Відповідно до особистої картки грошового забезпечення за період листопада 2015 року по червень 2016 року ВЧ НОМЕР_3 позивачу виплачувалось:

- винагорода по постанові № 24 з листопада 2015 року по грудень 2015 року у розмірі 2107,23 грн щомісяця, у січні 2016 року – 4089,96 грн, у лютому 2016 року – 2903,06 грн;

- щомісячна додаткова грошова винагорода у лютому 2016 року у розмірі 2699,85 грн, з березня 2016 року по квітень 2016 року у розмірі 3008,20 грн щомісяця, у травні 20216 року - 1804,86 грн, у червні 2016 року – 4211,34 грн, у липні 2016 року – 3110,85 грн;

- винагорода АТО у квітні 2016 року у розмірі 2218,47 грн, у травні 2016 року – 1200,00 грн, у червні 2016 року – 812,90 грн, у липні 2016 року – 1200,00 грн;

- у травні 2016 року – 1200,00 грн, у червні 2016 року – 812,90 грн, у липні 2016 року – 1200,00 грн;

- матеріальна допомога для оздоровлення у березні 2016 року у розмірі 5013,50 грн.

Відповідно до особистої картки грошового забезпечення за період з липня 2016 року по січень 2019 року ВЧ НОМЕР_4 позивачу виплачувалась:

- щомісячна додаткова грошова винагорода у серпні 2016 року у розмірі 2660,78 грн, з вересня 2016 року по грудень 2016 року у розмірі 3054,98 грн щомісяця, з січня 2017 року по вересень 2017 року у розмірі 3054,98 грн щомісяця, у жовтні 2017 року – 3252,08 грн, у листопаді 2017 року – 2857,88 грн, у грудні 2017 року – 6109,96 грн, у січні 2018 року – 3082,82 грн, у лютому 2018 року – 3096,08 грн;

- матеріальна допомога для оздоровлення у серпні 2017 року у розмірі 5091,63 грн, у березні 2018 року – 5160,13 грн;

- підйомної допомоги у липні 2016 рік у розмірі 5091,63 грн.

Відповідно до архівних відомостей за 2019-2021 роки та особистих карток грошового забезпечення за 2019-2021 роки ВЧ НОМЕР_1 позивачу виплачувалось:

- винагорода АТО за лютий 2019 року у розмірі 2903,23 грн, з березня 2019 року по травень 2019 року у розмірі 10000,00 грн щомісяця, у червні 2019 року – 4526,23 грн, у липні 2019 року – 2666,67 грн, з серпня 2019 року по вересень 2019 року у розмірі 10000,00 грн щомісяця, у жовтні 2019 року – 6000,00 грн, у листопаді 2019 року – 9354,84 грн, у грудні 2019 року – 27748,39 грн;

- винагорода (2-лінія) у квітні 2020 року у розмірі 419,35 грн, з травня 2020 року по серпень 2020 року у розмірі 6500,00 грн щомісяця, у вересні 2020 року – 5032,26 грн, у жовтні 2020 року – 1733,33 грн, у грудні 2020 року – 11951,61 грн, з січня 2021 року по липень 2021 року у розмірі 6500,00 грн щомісяця, у червні 2021 року – 5032,26 грн, у липні 2021 року – 6500,00 грн, у серпні 2021 року – 3983,87 грн, у вересні 2021 року – 209,68 грн, у жовтні 2021 року – 6500,00 грн, у листопаді 2021 року – 3983,87 грн, у грудні 2021 року – 2166,67 грн;

- винагорода (1-лінія) у квітні 2020 року у розмірі 15903,23 грн;

- матеріальна допомога для оздоровлення у березні 2019 року у розмірі 11148,78 грн за березень 2019 року, у листопада 2021 року – 13528,40 грн;

- підйомної допомоги у листопада 2019 року у розмірі 290,32 грн, у грудні 2019 року – 1642,16 грн;

- компенсація невикористаних відпусток у листопаді 2021 року у розмірі 41036,12 грн додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, за період з 2015 року по 2021 рік включно;

- одноразова грошової допомоги при звільненні у листопаді 2021 року у розмірі 101463,00 грн.

Згідно з довідкою розрахунком від 16 березня 2026 року № 284 підйомної допомоги 2019 рік, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2019, 2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації невикористаної відпустки як учаснику бойових дій ОСОБА_1 :

- одноразова грошова допомога при звільненні 2021 рік складає 101463,00 грн: посадовий оклад – 3440,00 грн, військове звання – 1020,00 грн, вислуга років – 1784,00 грн, надбавка ОПС – 3122,00 грн, премія – 3474,40 грн, додаткова премія – 688,00 грн, всього 13528,40 грн;

- компенсація невикористаної відпустки 2021 рік складає 41013,74 грн: посадовий оклад – 3440,00 грн, військове звання – 1020,00 грн, вислуга років – 1784,00 грн, надбавка ОПС – 3122,00 грн, премія – 3474,40 грн, додаткова премія – 688,00 грн, всього 13528,40 грн;

- матеріальна допомога на оздоровлення 2021 рік складає 13528,40 грн: посадовий оклад – 3440,00 грн, військове звання – 1020,00 грн, вислуга років – 1784,00 грн, надбавка ОПС – 3122,00 грн, премія – 3474,40 грн, додаткова премія – 688,00 грн, всього 13528,40 грн;

- матеріальна допомога на оздоровлення 2019 рік складає 11148,30 грн: посадовий оклад – 3170,00 грн, військове звання – 1020,00 грн, вислуга років – 1466,50 грн, надбавка ОПС – 1527,26 грн, премія – 3328,50 грн, додаткова премія – 634,00 грн, всього 11148,30 грн;

- підйомна допомога 2019 рік складає 11193,10 грн: посадовий оклад – 3216,84 грн, військове звання – 1020,00 грн, вислуга років – 1466,50 грн, надбавка ОПС – 1527,26 грн, премія – 3328,50 грн, додаткова премія – 634,00 грн, всього 11193,10 грн.

Отже, судом установлено, що при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2019, 2021 роки, підйомної допомоги за 2016, 2019 роки, компенсації за невикористані дні відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні не врахована у складі місячного грошового забезпечення грошова винагорода за участь в АТО / ООС, а у 2016-2018 роках при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги ще й щомісячна додаткова грошова винагорода, що не заперечується відповідачем.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

У частині першій статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Положеннями частини четвертої статті 2 Закону № 2232-XII встановлено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

В абзаці першому частини третьої статті 24 Закону № 2232-XII визначено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – постанова № 1294), яка була чинною до 01 березня 2018 року, було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (абзац перший пункту 2 постанови № 1294).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – постанова № 704), яка є чинною з 01 березня 2018 року, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (абзац перший пункту 3 постанови № 704).

Підпунктом 3 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за № 537/15228, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (була чиною до 10 серпня 2018 року).

Абзацом першим пункту 1.1 розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за № 537/15228 (далі – Інструкція № 425), яка була чинною до 10 серпня 2018 року, було передбачено, що ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України.

За положеннями пункту 1.2 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 425 грошове забезпечення – це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення; місячне грошове забезпечення – це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія); штатна посада – це посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.

Згідно з підпунктами 3.7.1-3.7.2 пункту 3.7 «Допомога для оздоровлення» розділу ІІІ «Додаткові види грошового забезпечення» Інструкції № 425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) – на підставі наказу вищого начальника (командира) із зазначенням у ньому розміру допомоги. Особам офіцерського складу, прийнятим на військову службу із запасу, та військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом, допомога для оздоровлення перший раз надається в календарному році, у якому вони стали до виконання обов`язків за посадами, на які призначені.

Відповідно до підпункту 3.7.4 пункту 3.7 «Допомога для оздоровлення» розділу ІІІ «Додаткові види грошового забезпечення» Інструкції № 425 розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги. Військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені з посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається допомога для оздоровлення, уключаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.

Отже, розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі – постанова № 889), яка була чинна до 01 березня 2018 року, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) – у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення (підпункт 5 пункту 1).

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовцям Державної прикордонної служби України як складова грошового забезпечення виплачувалась до 01 березня 2018 року.

До 01 січня 2016 року порядок та умови виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України щомісячної додаткової грошової винагороди визначала Інструкція про розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Морської охорони та льотного складу Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації державної прикордонної служби України від 17 вересня 2012 року № 731 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2012 року за № 1684/21996 (далі – Інструкція № 713).

За змістом пунктів 1.2, 1.3 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 731 щомісячна додаткова грошова винагорода виплачується у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі Адміністрації Держприкордонслужби України та органу Державної прикордонної служби України. Винагорода виплачується за місцем штатної служби військовослужбовцям загонів Морської охорони та їх структурних підрозділів за поточний місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць, а військовослужбовцям льотного складу за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) органу Держприкордонслужби, командирам (начальникам) органів Держприкордонслужби – на підставі наказів старших командирів (начальників) органів Держприкордонслужби із зазначенням у ньому розміру винагороди. Підставою для видання наказу командира (начальника) органу Держприкордонслужби про виплату винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу, є витяги з журналів хронометражу польотів або копії польотних листів про здійснення польотів за планами застосування авіації в охороні державного кордону та виключної (морської) економічної зони у складі екіпажів літаків, вертольотів.

Згідно з пунктом 1.4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 731 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

З 01 січня 2016 року порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та займають посади в Держприкордонслужбі, регіональних управліннях Держприкордонслужби, в загонах морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), в розвідувальному органі Держприкордонслужби, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Держприкордонслужби, щомісячної додаткової грошової винагороди визначала Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 02 лютого 2016 року № 73 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 217/28347 (далі – Інструкція № 73, яка була чинною до 01 березня 2018 року).

Відповідно до пункту 2 Інструкції № 73 виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям:

1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення:

- військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах;

- військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби;

2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) – до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розміри винагороди для органів Держприкордонслужби з урахуванням виконання покладених завдань, особливостей умов проходження служби військовослужбовцями встановлюються наказами Адміністрації Держприкордонслужби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Держприкордонслужби у Державному бюджеті України на відповідний рік.

Згідно з пунктом 3 Інструкції № 73 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов`язків за посадами (але не раніше дня видання наказу про призначення), і до дня їх звільнення від виконання обов`язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних начальників (командирів)) (абзац перший пункту 5 Інструкції № 73).

У пункті 6 Інструкції № 73 зазначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби – на підставі наказів вищих начальників.

Відповідно до пункту 8 Інструкції № 73 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

У подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 825/997/17 зазначила, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду повторила, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17).

Судом установлено, що:

- у березні 2016 року за січень 2016 року ВЧ НОМЕР_3 виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 5013,50 грн, до складу якої не увійшла щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 3008,20 грн, виплачена у квітня 2016 року за березень 2016 року;

- у серпні 2017 року за липень 2017 року ВЧ НОМЕР_4 виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 5091,63 грн, до складу якої не увійшла щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 3054,98 грн, виплачена у вересні 2017 року за серпень 2017 року;

- у липні 2016 року ВЧ НОМЕР_4 виплачено підйомну допомогу у розмірі 5091,63 грн, до складу якої не увійшла щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 2660,78 грн, виплачена у серпні 2016 року за липень 2016 року.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про перерахунок компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій, матеріальної допомоги для оздоровлення за 2016, 2017, 2019, 2021 роки, підйомної допомоги за 2016, 2019 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням винагороди АТО / ООС, суд зазначає наступне.

Підпунктом 1 пункту 3 статті 9-1 Закону № 2011-XII при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років – 35 календарних днів; від 15 до 20 років – 40 календарних днів; понад 20 календарних років – 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Згідно з пунктом восьмим статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У разі якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

Абзацами першим-другим пункту чотирнадцятого статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ закріплено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (абзац третій пункту чотирнадцятого статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно із пунктом 3 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», яка діяла у період з 03 лютого 2015 року до 20 січня 2016 року (далі – постанова № 24), установлено:

- в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення (абзац 1);

- розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень (абзац другий);

- винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва) (абзац третій).

Постанова № 24 втратила чинність з 21 січня 2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» (далі – постанова № 18 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка набрала чинності з 21 січня 2016 року та пунктом 1 якої було установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (у редакції, чинній на дату прийняття постанови).

На виконання постанови № 18 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року № 188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618, затверджено Інструкцією про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі – Інструкція № 188 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 188:

- ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (у редакції, чинній до 30 квітня 2018 року);

- ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (у редакції, чинній з 01 травня 2018 року).

У пункті 3 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 188 закріплено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби – на підставі наказів начальників вищого рівня.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній до 30 квітня 2018 року) військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою технікою, залежно від місця такої участі виплачується винагорода у таких розмірах:

- на контрольних постах, контрольних пунктах в`їзду-виїзду, в акваторії Азовського моря в межах Донецької області та інших об`єктах (у тому числі військовослужбовцям оперативно-розшукових, розвідувальних підрозділів, підрозділів внутрішньої та власної безпеки Держприкордонслужби, закріплених в установленому порядку за ділянками відповідальності), які знаходяться на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону, – 4200 грн;

- в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО) – 1200 грн.

Військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення НБО чи в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою технікою, залежно від місця такої участі виплачується винагорода у таких розмірах:

- в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО) – 3500 грн (абзаци перший, третій пункту 1 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній з 01 квітня 2017 року);

- в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО) – 4500 грн (абзац третій пункту 1 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній з 01 січня 2018 року).

Військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення НБО чи в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою технікою, залежно від місця такої участі виплачується винагорода у таких розмірах:

- в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО), проведення заходів із забезпечення НБО – 4500 грн (абзаци перший, третій пункту 1 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній з 01 травня 2018 року).

- в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО), проведення заходів із забезпечення НБО – 6500 грн (абзаци перший, третій пункту 1 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній з 01 вересня 2019 року).

У пункті 2 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 визначено, що:

- військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО; перебувають у районі проведення АТО. Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовця в АТО є витяг із наказу органу військового управління (штабу АТО) про включення (виключення) його до (зі) складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь в АТО (у редакції, чинній до 30 квітня 2018 року);

- військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах, АТО, заходах із забезпечення НБО, інших заходах в умовах особливого періоду, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до участі у воєнних конфліктах, проведенні АТО, заходах із забезпечення НБО, інших заходах в умовах особливого періоду; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО, ООШ, штабу оперативно-тактичного угруповання; перебувають у районі воєнного конфлікту, АТО, проведення заходів із забезпечення НБО, інших заходів в умовах особливого періоду. Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовця у воєнних конфліктах, АТО, заходах із забезпечення НБО, інших заходах в умовах особливого періоду є витяг із наказу органу військового управління (штабу АТО, ООШ, штабу оперативно-тактичного угруповання) про включення (виключення) його до (зі) складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь у зазначених заходах (у редакції, чинній з 01 травня 2018 року).

За положеннями пункту 7 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній до 30 квітня 2018 року) безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні (лінії зіткнення) в районі проведення АТО та відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується: записом у журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу; бойовим донесенням та рапортом керівника прикордонного підрозділу, який виконував завдання.

Крім того, підтвердними документами є: бойовий наказ начальника органу Держприкордонслужби для виконання поставлених завдань з охорони об`єктів; постова відомість під час охорони об`єкта (журнал службово-бойових дій), книга прикордонної служби прикордонного підрозділу.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній з 01 травня 2018 року) безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні (лінії зіткнення) в районі воєнного конфлікту, проведення АТО, заходів із забезпечення НБО та відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується записом у журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби, навігаційно-вахтовому журналі) прикордонного підрозділу; бойовим донесенням та рапортом керівника прикордонного підрозділу, який виконував завдання.

Крім того, підтвердними документами є: бойовий наказ начальника органу Держприкордонслужби для виконання поставлених завдань з охорони об`єктів; постова відомість під час охорони об`єкта (журнал службово-бойових дій), книга прикордонної служби, навігаційно-вахтовий журнал прикордонного підрозділу.

Для військовослужбовців розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби підтвердними документами є: рапорт керівника підрозділу розвідувального органу; посвідчення про відрядження з відмітками про дату вибуття у відрядження, прибуття до населеного пункту призначення, вибуття з нього і прибуття до місця служби; інші документи, якими підтверджується направлення військовослужбовця розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби для участі у проведенні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення АТО, заходів із забезпечення НБО, інших заходів в умовах особливого періоду, що визначаються керівником розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній до 30 квітня 2018 року) винагорода виплачується пропорційно часу участі в АТО чи у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах начальників органів Держприкордонслужби. Підготовка проектів наказів про розмір винагороди покладається на штаб органу Держприкордонслужби. У наказах окремо вказуються військовослужбовці (із зазначенням посади, прізвища, ім`я та по батькові), які евакуйовані унаслідок поранень (контузії, каліцтва), психічних та поведінкових розладів до закладів охорони здоров`я, а також такі, що зникли безвісти, захоплені в полон або заручниками (щомісяця протягом усього періоду, за який їм зберігаються виплати грошового забезпечення).

Винагорода виплачується пропорційно часу участі в АТО, заходах із забезпечення НБО чи у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах начальників органів Держприкордонслужби. Підготовка проектів наказів про розмір винагороди покладається на штаб органу Держприкордонслужби. У наказах окремо вказуються військовослужбовці (із зазначенням посади, прізвища, ім`я та по батькові), які евакуйовані унаслідок поранень (контузії, каліцтва), психічних та поведінкових розладів до закладів охорони здоров`я, а також такі, що зникли безвісти, захоплені в полон або заручниками (щомісяця протягом усього періоду, за який їм зберігаються виплати грошового забезпечення) (пункт 9 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній з 01 травня 2018 року).

На час нарахування та виплати допомоги для оздоровлення у 2016, 2017 роки діяла Інструкції № 425, норми якої судом наведені вищі та повторно не дублюються, а також зазначені норми щодо виплати підйомної допомоги.

Відповідно до пункту 2 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 558 у цій Інструкції термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Місячне грошове забезпечення – це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Пунктами 1, 2 глави 7 «Допомога для оздоровлення» розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Допомога надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) – на підставі наказу начальника вищого рівня із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Відповідно до пункту 3 глави 7 «Допомога для оздоровлення» розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» особам офіцерського складу, прийнятим на військову службу за контрактом, а також призваним на військову службу за призовом або на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, громадянам, яких прийнято на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу, а також призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період допомога для оздоровлення надається в разі, якщо в році її отримання військовослужбовець має право на щорічну основну відпустку незалежно від її тривалості.

Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги (абзац перший пункту 5 глави 7 «Допомога для оздоровлення» розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення»).

За змістом пунктів 3-5 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 558 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату. За службу понад установлений службовий час, у дні відпочинку, святкові, вихідні та неробочі дні грошове забезпечення військовослужбовцям додатково не виплачується. Розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний місяць, а за декілька днів, визначається, ураховуючи кількість календарних днів у цьому місяці.

Відповідно до пункту 6 глави 8 «Виплати, що здійснюються військовослужбовцям у разі звільнення їх з військової служби» розділу V «Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залежно від умов проходження служби» Інструкції № 558:

- у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей;

- виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу;

- грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Згідно із пунктом 1 глави 9 «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби» розділу V «Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залежно від умов проходження служби» Інструкції № 558 Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу жінкою-військовослужбовцем, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (у цьому та інших пунктах цієї глави мається на увазі наявність календарної вислуги років).

Відповідно до пункту 6 глави 9 «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби» розділу V «Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залежно від умов проходження служби» Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які в разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються:

1) для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, – посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород);

2) для військовослужбовців, які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних начальників (командирів), і тих, які до дня звільнення з військової служби були звільнені з посад (у тому числі у зв`язку зі скороченням штатних посад), – посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), які вони отримували відповідно до законодавства за останніми штатними посадами, з урахуванням змін у вислузі років і нормах грошового забезпечення, у тому числі зміни розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням;

3) для військовослужбовців, яких відсторонено від посад відповідно до Кримінального процесуального кодексу України або яких відсторонено від виконання службових повноважень у зв`язку зі складанням щодо них протоколу про адміністративне корупційне правопорушення, – оклад за військовим званням і надбавка за вислугу років.

У разі скасування відсторонення від посади, ухвалення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження (за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю в діянні складу злочину чи недоведеністю участі обвинуваченого в учиненні злочину чи недоведення винуватості особи в суді) або закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення, у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення здійснюється перерахунок раніше виплаченої одноразової грошової допомоги за нормами, визначеними підпунктом 2 цього пункту.

Вказане свідчить, що під час обрахунку матеріальної допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, компенсації за невикористані відпустки як учаснику бойових дій та одноразової грошової допомоги при звільненні до їх складу не враховуються винагороди, зокрема й винагорода за участь в антитерористичній операції, яка не носить постійний характер і виплачується за певних умов.

Суд зазначає, що обставини цієї справи відмінні від обставин, встановлених у постанові Верховного Суду у справі № 380/1169/20.

Так, в останній судом установлено, що позивач отримував винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції щомісячно протягом періоду проходження служби у Військовій частині до моменту звільнення (з грудня 2017 року по липень 2018 року). Отже, надбавка за участь в АТО виплачувалася щомісяця до дня звільнення з військової служби та мала постійний (систематичний) характер, а тому має ураховуватися при визначенні розміру компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій (пункти 58, 59).

У цій справі, з інформації, відображеної в особистих картках грошового забезпечення, слідує, що позивач отримував винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції не щомісячно протягом періоду проходження служби у відповідачів і не завжди у сталому розмірі, що свідчить про непостійний (несистематичний) характер виплати.

Отже, вказана винагорода не відноситься до виду щомісячних, а є одноразовою.

Відтак, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 квітня 2024 року у справі № 380/1169/20, не є релевантними до спірних правовідносин.

Суд ще раз зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ Інструкції № 188 винагорода виплачується пропорційно часу участі в АТО, заходах із забезпечення НБО чи у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах начальників органів Держприкордонслужби.

Таким чином, право на отримання додаткової винагороди за участь АТО / ООС не є аксіомою, для його набуття необхідне настання певних дій та обставин.

З огляду на зміст наведеної норми, додаткова винагорода виплачується лише у особливий період або під час проведення антитерористичної операції, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від безпосередньої участі в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про те, що вказана додаткова винагорода не має постійного характеру, запроваджується лише щодо певного кола осіб, на період дії особливого періоду, який обумовлений об`єктивними чинниками, вводиться в дію та закінчується рішеннями Президента України, розмір додаткової винагороди визначається наказами командирів (начальників) в залежності від ступені участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, що у свою чергу не враховано судом першої інстанції.

З урахуванням вказаного, додаткова винагорода, передбачена постановами № 18 і № 24, не має постійного характеру та не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а виплачується лише при настанні певних обставин, тому відноситься до одноразових видів грошового забезпечення.

У зв`язку з чим, додаткова винагорода за участь АТО / ООС не включається до складу місячного грошового забезпечення.

У свою чергу, за своєю правовою природою додаткову винагороду за участь АТО / ООС можна прирівняти до додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Аналіз судової практики свідчить про те, що відповідна винагорода носить тимчасовий характер (постанови Верховного Суду від 27 березня 2025 року у справі № 240/2921/23, від 16 січня 2025 року у справі № 200/1564/24).

Щодо винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, то Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 червня 2021 року у справі № 240/11441/19 відступив від правового висновку, зробленого Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 420/1232/16, постанові від 30 листопада 2018 року у справі № 415/6132/16 та дійшов висновку, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. Водночас, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва).

Отже, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.

У постанові від 22 листопада 2023 року в справі № 240/7091/20 колегія суддів Верховного Суду зі складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду не знайшла підстав для відступу від вищезазначених правових висновків у справі, що розглядається.

На підставі вказаного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідачів здійснити перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, компенсації за невикористані відпустки як учаснику бойових дій та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням у їх складі винагороди за участь в АТО / ООС, передбачених постановами № 24 і № 18.

Щодо позовних вимог про виплату позивачу перерахованої грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі – Порядок № 44) та із утриманням військового збору у розмірі 1,5 %, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби.

Грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби (абзац перший пункту 2 Порядку № 44).

За положеннями пунктів 3, 4 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункт 5 Порядку № 44).

Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22 зазначав, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання, Верховний Суд констатував, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 вересня 2023 року у справі № 420/23176/21, від 27 вересня 2023 року у справі № 420/23176/21, від 31 січня 2024 року у справі № 320/6441/22, від 18 квітня 2024 року у справі №160/10789/22, від 30 квітня 2024 року у справі №360/700/23, від 27 червня 2024 року у справі № 580/602/22 та від 10 жовтня 2024 року у справі № 500/8015/23.

Таким чином, виплата перерахованої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки, підйомної допомоги за 2016 рік має бути проведена позивачу з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_3 , які полягають у визначенні позивачу розміру грошової допомоги для оздоровлення за 2016 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою № 889;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_3 здійснити позивачу перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2016 рік, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, з утриманням з донарахованих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44;

- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_4 , які полягають у визначенні позивачу розміру підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою № 889;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_4 здійснити позивачу перерахунок підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, з утриманням з донарахованих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

З аналізу положень статей 2, 5 КАС України слідує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв`язку із вірогідним настанням певних наслідків. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

З огляду на вказане, позовна вимога про одночасне утримання військового збору у розмірі 1,5 % задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною – суд ухвалив рішення про зобов`язання перерахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2016, 2017 роки, підйомної допомоги за 2016 рік, з утриманням з донарахованих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, і відсутні підстави вважати, що відповідне утримання буде здійснено не у відповідності із нормами чинного законодавства.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених у цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково необґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач у спірних правовідносинах згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_8 (Військової частини НОМЕР_1 ) (ідентифікаційний код НОМЕР_11 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ) (ідентифікаційний код НОМЕР_12 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військову частину НОМЕР_4 ) (ідентифікаційний код НОМЕР_13 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні.

Визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ), які полягають у визначенні ОСОБА_1 розміру грошової допомоги для оздоровлення за 2016 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

Зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2016 рік, із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, з утриманням з донарахованих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_4 ), які полягають у визначенні ОСОБА_1 розміру підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військову частину НОМЕР_4 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік, із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, з утриманням з донарахованих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Відмовити у задоволенні інших позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Кисіль