Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №360/403/26 — Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 квітня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/403/26

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Бодашка Олександра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Бодашка Олександра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (“Оберіг”) відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.12.2025 про виключення з військового обліку військовозобов`язаних із внесенням актуальних даних до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів (“Оберіг”).

В обґрунтування позову зазначено, що позивач, має статус невійськовозобов`язаного відповідно до відміток у військово-обліковому документі (Обліково-послужна картка № 3/51 та військовий квиток).

Згідно з відмітками у військово-обліковому документі: 27.01.2003 призовною комісією при Первомайському МВК позивач визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час за групою 1 статті 78 (в) Розкладу хвороб Наказу Міністерства оборони України № 2-94 від 04.01.1994 р. (наслідок тяжкої травми голови). Того ж дня Позивача зараховано до запасу (ст. 28 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” № 2232-ХІІ); 28.07.2006 внесено позначку “невійськовозобов`язаний”, що свідчить про виключення з військового обліку (пп. 3, 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ у редакції на той час) на підставі стану здоров`я, що перевищило критерії обмеженої придатності (аналогічно ст. 78 Наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 у чинній редакції)

Цей статус є остаточним і безстроковим. Крім того, у паспорті на сторінці 7 проставлено печатку “Невійськовозобов`язаний” від 12.10.2007.

Проте за результатами перевірки в електронному кабінеті “Резерв+” (Позивач перевіряв свій статус перед зверненням до Відповідача із відповідними заявами, так і 20.02.2026) Позивач помилково відображається як особа, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Номер в реєстрі “Оберіг” 170520251458450703889, статус: на обліку).

Це суперечить фактичним даним військово-облікового документа та чинному законодавству (ст. 37 Закону № 2232-ХІІ, п. 35 Наказу Міноборони № 1487 від 30.12.2022).

Розбіжність у реєстрі “Оберіг” не скасовує відмітки в первинних документах (п. 1.2 Положення про військово-лікарську експертизу, Наказ № 402).

З метою усунення розбіжностей Позивач надіслав до Відповідача заяви:

- від 11.12.2025 про внесення відомостей про виключення з військового обліку та усунення розбіжностей у реєстрі “Оберіг” (був отриманий Відповідачем даний лист 13.12.2025);

- від 16.01.2026 про зняття з розшуку та розгляд попереднього звернення (був отриманий Відповідачем даний лист 22.01.2026).

Заяви надіслані рекомендованими листами з описом вкладення.

На жодну з цих заяв Відповідач не надав відповіді, що є бездіяльністю.

Бездіяльність Відповідача призводить до продовження помилкового статусу в реєстрі, створюючи правову невизначеність, ризик мобілізації чи інших обмежень.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок), яким реалізовано механізм автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України.

Відповідно до п. 17 вищезазначеного Порядку взяття на військовий облік громадян України, зазначених у пунктах 13 і 14 цього Порядку, здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстроване/не задеклароване, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Крім того, відповідно до абз. 2 п.7 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 Генеральний штаб Збройних Сил встановлює особливості ведення військового обліку територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 автоматично, рішенням вищого штабу, зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу ОСОБА_1 , рекомендовано встати на військовий облік за місцем фактичного проживання.

ІНФОРМАЦІЯ_4 рішень, щодо взяття ОСОБА_1 , на військовий облік не приймалося.

На теперішній час ІНФОРМАЦІЯ_4 не має сформованої облікової документації на громадянина ОСОБА_1 прийняття будь яких рішень не є можливим, копій наданих документів не достатньо. Копії документів взагалі низької якості.

З метою врегулювання питання виключення з військового обліку ОСОБА_1 , рекомендовано встати на військовий облік за місцем фактичного проживання, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 33, ч. 4 ст. 37, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", за якими повинні діяти громадяни України, а саме будучи військовозобов`язаними громадяни України повинні стати на військовий облік за місцем фактичного проживання, але Позивач ігнорує ці норми. Наданих копій документів не достатньо для вирішення питання про виключення з військового обліку.

Ухвалою суду від 03.03.2026 позов адвоката Бодашка Олександра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Ухвалою суду від 12.03.2026 після усунення недоліків відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінив докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно обліково-послужного списку №В/51 знятий з військового обліку на підставі наказу МО України №342 від 09.06.06.

Відповідно до військово-облікового документа з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Резерв+” ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , категорія обліку - військовозобов`язаний, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата уточнення даних 20.06.2025.

11 грудня 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервісті інформацію стосовно ОСОБА_2 про виключення з військового обліку згідно інформації, наявної у обліково-послужній картці №3/51. До заяви долучено копію паспорта, довідку РНОКПП, обліково-послужну картку № 3/51 та скріншот з Резер+.

Відповідач на вказану заяву не надав відповіді по суті поставлених питань.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент виникнення спірних у цій справі відносин та на час розгляду справи, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.

Згідно пункту 4 Указу №69/2022 визначено призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі Закон №2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Питання ведення військового обліку громадян України врегульовані Главою VI Закону №2232-ХІІ.

Так, згідно з частинами першою, п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною шостою статті 37 Закону №2232-ХІІ встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, визнані непридатними до військової служби (пункт 3).

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

На виконання положень частини п`ятої статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 грудня 2022 року №1487, якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок №1487 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з абзацом 3 пункту 20 Порядку №1487 для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 22 Порядку №1487 встановлено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 29 Порядку №1487 у разі виключення призовників, військовозобов`язаних та резервістів з персонально-первинного військового обліку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.

Абзацами 3, 19 пункту 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений (пункт 81 Порядку №1487).

23 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення №154 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 8 Положення №154 встановлено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно з абзацом 5 пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Абзацом 2 пункту 14 Положення №154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає за військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулювання відносин у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти), визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі Закон №1951-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

Згідно з положеннями частин п`ятої, восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Статтею 9 Закону №1951-VIII встановлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

16 травня 2024 року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову №559, якою затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок №559).

Абзацом 1 пункту 3 Порядку №559 встановлено, що відомості, зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з підпунктом 12 пункту 8 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку).

З наведених норм слідує, що ведення військового обліку покладається, зокрема, на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін звертається із відповідною заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 11.12.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервісті інформацію стосовно ОСОБА_2 про виключення з військового обліку.

До вказаної заяви позивач долучив копію паспорта, довідку РНОКПП, обліково-послужну картку та скріншот з Резер+.

Зазначену заяву було направлено рекомендованим листом з описом вкладення та отримана ІНФОРМАЦІЯ_4 13.12.2025, що підтверджується трекінгом поштового відправлення.

З огляду на це, відповідач зобов`язаний був розглянути по суті заяву та додані до неї документи протягом п`яти робочих днів з дати її надходження.

Разом з цим, як свідчать встановлені обставини справи, за результатами поданої позивачем заяви від 11.12.2025, відповідач не розглянув зазначену заяву, доказів зворотного відповідачем не надано.

Тобто, відповідачем по суті не було прийнято рішення ані про задоволення, ані про відмову у задоволенні заяви позивача від 11.12.2025 із зазначенням обґрунтованих та визначених законом підстав.

Суд не надає правову оцінку документам, долученим ОСОБА_2 до заяви від 11.12.2025 на адресу відповідача, на підставі яких останній, на думку позивача, повинен був внести відомості до названого вище Реєстру про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку, оскільки вказані документи фактично не були предметом розгляду органом, уповноваженим ухвалювати рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яким у даному випадку є ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Враховуючи викладене у своїй сукупності, з огляду на обставини цієї справи, зважаючи на не розгляд відповідачем заяви ОСОБА_1 від 11.12.2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку, а також виходячи з повноважень, визначених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є:

визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 11.12.2025 та доданих до неї документів про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.12.2025 та додані до неї документи про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, обравши інший спосіб захисту прав позивача, однак судом встановлено, що даний спір виник саме через протиправні дії відповідача, тому витрати зі сплати судового збору в сумі 1331,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 133, 134, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 260, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Бодашка Олександра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 11.12.2025 та доданих до неї документів про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.12.2025 та додані до неї документи про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова