Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №673/283/26 — Деражнянський районний суд Хмельницької області

Деражнянський районний суд Хмельницької області

ін. 32200 , місто Деражня , вул. Миру, 43 тел. (факс): 038 56 2 10 24

_____________________________________________________________________________

24 квітня 2026 року Справа № 673/283/26 Провадження № 3/673/122/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя Деражнянського районного суду Хмельницької області Мартинюк В.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Кухар С.І.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

прокурорів – Благовісного А.С., Ковальчук Н.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Сектору управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає по АДРЕСА_1 , працюючої головним державним інспектором ГУ ДПС у Хмельницькій області

за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

Встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного державного інспектора Красилівського відділу податків i зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області, а також головного державного інспектора відділу податків i зборів з юридичних осіб у галузі сільського господарства управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області та будучи відповідно до підпункту «в» та «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» являючись суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, не повідомила не пізніше наступного робочого дня безпосереднього керівника (начальника відділу) про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме провела камеральну перевірку податкової звітності CTOB «ім. Шевченка», із яким у останньої наявні договірні відносини, тим самим вчинивши адміністративні правопорушення пов`язані з корупцією, відповідальність за які передбачена частиною 1 та частиною 2 статті 172-7 КУпAП.

Відповідно до наказу ГУ ДПС в Хмельницькій області N 155-o від 17.06.2022 ОСОБА_1 з 20.06.2022 переведена на посаду головного державного інспектора Красилівського відділу податків i зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Наказом ГУ ДПС в Хмельницькій області №325-o від 12.11.2024 ОСОБА_2 з 14.11.2024 переведена на посаду головного державного інспектора відділу податків i зборів з юридичних осіб у галузі сільського господарства управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області.

У відповідності до п. 1 та п. 9 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» на ОСОБА_1 , як на державного службовця покладено обов`язки діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України i додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання i протидії корупції.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», державні службовці є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Відповідно до п. 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Згідно п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під чac застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до ст. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 227 від 06.03.2019 р. Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується i координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів i який реалізує державну податкову пoлітикy, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Відповідно до ст. 2 зазначеного Положення ДПС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно посадової інструкції, до основних посадових обов`язків ОСОБА_1 відноситься:

- Проведення камеральних перевірок, застосування штрафних санкцій за несвоєчасність подання звітності, встановленої законодавством, контроль аз додержанням якого покладено на ДПС, та оформлення матеріалів за результатами проведення перевірок платників податків.;

Тaкoж до прав відноситься користування відповідними інформаційними базами даних державних органів та іншими технічними засобами.

Таким чином, згідно обсягу визначених посадових обов`язків можна зробити висновок, що ОСОБА_1 наділена повноваженнями на використання у межах посадових обов`язків інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» та проведення камеральних перевірок.

Посадою безпосереднього керівника є начальник відділу.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПKУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої впади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Згідно абз. 2 вказаного підпункту предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацiй (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних к Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПKУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника aбo уповноваженої особи) такого органу aбo направлення на її проведення.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їx подання, а такі документи були надані пізніше, за днем ix фактичного подання.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПKУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, i після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

01 листопада 2016 укладено договір оренди земельної ділянки, між ОСОБА_3 та CTOB «Ім. Шевченка» щодо оренди земельної ділянки площею 1,4396 га. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом HCB 505654 ОСОБА_1 успадкувала вищевказану земельну ділянку, та у подальшому отримувала дохід від здачі в оренду, що свідчить про наявність договірних відносин.

В ході проведення перевірки встановлено, що :

1.ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме провела 04.03.2024 камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2024 рік (реєстраційний № 9033285794) поданої 19.02.2024 CTOB «Ім. Шевченка»;

2. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме провела 12.03.2024 камеральну перевірку розрахунку частки сільсько сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік (реєстраційний № 9033596343) поданої 19.02.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

3. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме провела 12.03.2024 камеральну перевірку податкової декларації зі сплати за землю за 2024 рік (реестраційний № 9033592883) поданої 19.02.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

4. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 12.03.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за рік (реєстраційний № 9034309810) поданої 20.02.2024 CTOB ‹Ім.Шевченка›;

5. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 12.03.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за рік (реєстраційний № 9034309810) поданої 20.02.2024 CTOB ‹Ім.Шевченка›;

6. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 12.03.2024 провела камеральну перевірку розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік (реєстраційний № 9050688496) поданої 07.03.2024 CTOB ‹Ім.Шевченка›;

7. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту iнтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 12.03.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації із сплати за землю за 2024 рік (реєстраційний № 9052036443) поданої 08.03.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

8. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту iнтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 04.04.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2024 рік (реєстраційний № 9063685259) поданої 19.03.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

9. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту iнтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 05.04.2024 провела камеральну перевірку декларації єдиного податку четвертої групи за 2024 рік (реєстраційний № 9082021763) поданої 05.04.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

10. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту iнтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 05.04.2024 провела камеральну перевірку декларації єдиного податку четвертої групи за 2024 рік (реєстраційний № 9082021888) поданої 05.04.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

11. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту iнтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 09.05.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року (реєстраційний №9099235565) поданої 19.04.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

12. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту iнтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 05.06.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року (реєстраційний №9135612551) поданої 20.05.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

13. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту iнтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 14.06.2024 провела камеральну перевірку розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік (реєстраційний № 9156754324) поданої 11.06.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

14. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту iнтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 05.07.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року (реєстраційний № 9167918385) поданої 19.06.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

15. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту iнтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 29.07.2024 провела камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням сaмocтiйно виявлених помилок за липень 2024 року (реєстраційний № 9211758827) поданої 29.06.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

16. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту iнтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 03.09.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік (реєстраційний № 9216073059) поданої 31.07.2024 CTOB CTOB «Ім.Шевченка»;

17. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту iнтеpeciв та вчинила дії в його умовах, а саме 03.09.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік (реєстраційний № 9216075255) поданої 31.07.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

18 ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 03.09.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік (реєстраційний № 9216086143) поданої 31.07.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

19. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 03.09.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік (реєстраційний № 9216086453) поданої 31.07.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

20. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 03.09.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік (реєстраційний № 9216269156) поданої 31.07.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

21. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 03.09.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік (реєстраційний 9216275237) поданої 31.07.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

22. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 05.09.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2024 рік (ресстраційний № 9240220184) поданої 19.08.2024 CTOB «Ім.Девченка»;

23. ОСОБА_1 не повідоммла про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила ді1 в його умовах, а саме 18.10.2024 провела камеральну перевірку податкової деклараціі з податку на додану вартість за серпень 2024 рік (ресстраційний № 9274617430) поданої 19.09.2024 CTOB «Ім.Шевченка» (реєстраційний №32086670)

24. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 31.10.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2024 рік (реєстраційний № 9310489360) поданої 18.10.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

25. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 03.12.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року (реєстраційний № 9350672692) поданої 19.11.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

26. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 06.12.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік (реєстраційний №9354395221) поданої 22.11.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

27. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту iнтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 06.12.2024 провела камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік (реєстраційний № 9354392377) поданої 22.11.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

28. ОСОБА_1 не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме 10.01.2025 провела камеральну перевірку податкової декларацїі з податку на додану вартість за листопад 2024 року (реєстраційний № 9387278074) поданої 20.12.2024 CTOB «Ім.Шевченка»;

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналась чи повинна була дізнатись про наявність у неї реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, a6o в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган aбo колегіальний орган, під пас виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовим чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність a6o неупередженість прийняття рішень, a6o на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством a6o діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

Відповідно до ч. 1 ст. 172-7 KУпAП відповідальність настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 172-7 настає відповідальність за вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Таким чином, ОСОБА_1 , маючи дискреційні повноваження, усупереч публічному інтересу надала перевагу приватному, обумовленому бажанням не нашкодити вигідним для себе договірним відносинам, не повідомила безпосереднього керівника про наявність реального конфлікту інтересів та дії в його умовах.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий a6o немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави a6o місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. "Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави a6o місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб). Toмv навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів (п. 2.4 методичних рекомендацій НАЗК від 12.01.2024 № 2 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції»).

Згідно пп. 2.2.1 розділу 2 Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.01.2024 № 2 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» типовими обставинами та ситуаціями, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення є договірні відносини. Для прикладу, приватний інтерес може існувати у податкового інспектора, який повинен провести контрольні заходи щодо юридичної особи, яка орендує у нього земельну ділянку. Aбo у керівника, який користується житлом (на умовах договору оренди чи з інших підстав) свого підлеглого. Сутність приватного інтересу полягає у небажанні зашкодити вигідним для особи договірним відносинам.

Враховуючи вищевикладене, головний державний інспектор Красилівського відділу податків i зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області, а також головний державний інспектор відділу податків i зборів з юридичних осіб у галузі сільського господарства управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області Грузевич В.І., будучи відповідно до підпункту «в» та «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог абзацу 2,3 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила не пізніше наступного робочого дня безпосереднього керівника (начальника відділу) про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в його умовах, а саме провела камеральну перевірку податкової звітності CTOB «ім.Шевченка», із яким у останньої наявні договірні відносини, тим самим вчинивши адміністративні правопорушення пов`язані з корупцією, відповідальність за які передбачена частиною 1 та частиною 2 статті 172-7 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнала, просила справу закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Пояснила, що на її думку реального конфлікту інтересів не існувало, оскільки у неї відсутній приватний інтерес, крім того вона не могла ніяким чином впливати на перебіг камеральних перевірок, а в наслідки цих перевірок ніяким чином не впливали на умови договору. Також додала письмові заперечення.

Прокурор у судовому засіданні просив суд визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення в межах санкції відповідних статтей із застосуванням положень ст. 36 КУпАП. Крім того, прокурор долучив письмовий висновок з відповідним обґрунтуванням щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 , думку прокурора, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. За змістом ст. 9 ч. 1 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, на підставі належних та допустимих доказів. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 1 ч. 1 Закону України «Про запобігання корупції» дається тлумачення термінів, зокрема: - правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; - пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням; - приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, в тому числі і ті, що виникають у зв`язку із членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; - потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; - реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

За даним провадженням про адміністративне правопорушення диспозицією ст. 172-7 ч.ч. 1, 2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та відповідно вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Приміткою до цієї статті встановлено, що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції". У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 ч.ч. 1, 2 КУпАП законом визнається не повідомлення у встановлених законом випадках та порядку про наявність у особи реального конфлікту інтересів та вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Вирішальним для встановлення цього складу адміністративного правопорушення є встановлення та доведення наявності реального конфлікту інтересів та його змісту (очевидна можливість надання переваг, пільг, визначення повноважень, кола завдань на оперативному рівні, оцінювання результативності роботи, визначення переможцем тендеру, сприяння кар`єрному зростанню, позачергове призначення рангу, призначення премій, розмір яких відрізняється від розміру, вказаного у поданні безпосереднього керівника, призначення премій та нарахувань, що перевищують розмір премій іншим спеціалістам такого рівня та за такий самий обсяг роботи, позачергове направлення на підвищення кваліфікації, безпідставне направлення у складі групи спеціалістів у відрядження закордон, персональне виділення технічного обладнання та іншого матеріального забезпечення для виконання трудових обов`язків, безпідставне надання транспортних засобів, що не передбачено внутрішніми документами та дозволами тощо) та підтвердження таких повноважень та адміністративних представницьких функцій Посадовими інструкціями винної службової особи.

Суд виходить з того, що матеріалами справи не встановлено фактів безпідставного отримання ОСОБА_1 переваг або пільг майнового чи не майнового характеру у зв`язку із проведенням камеральних перевірок CTOB «ім.Шевченка», також уповноваженою особою, яка складала протоколи про адміністративні правопорушення, не надано доказів, того, що договірні відносини між ОСОБА_1 та CTOB «ім.Шевченка» були на вигідніших умовах ніж інших подібних договірних відносинах або, що договір міг бути розірваний чи його умови могли бути погіршені у зв`язку із проведенням ОСОБА_1 камеральних перевірок. Також не встановлено і того, що проведені ОСОБА_1 перевірки були проведені із помилками чи порушеннями на користь CTOB «ім.Шевченка».

При прийнятті рішення, суд керується роз`ясненнями ВССУ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» від 22.05.2016 р., за якими для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Отже, без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

На думку суду, матеріалами адміністративної справи не підтверджено наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу, який відповідно до ст. 1 ч. 1 Закону України «Про запобігання корупції» полягає у наявності будь-якого майнового чи немайнового інтересу, в тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками.

Уповноваженою особою, яка складала протоколи про адміністративні правопорушення, суду не надано доказів того, що приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що впливає на об`єктивність або неупередженість рішення або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання службових повноважень.

На думку суду, наявність договірних відносин між ОСОБА_1 і CTOB «ім.Шевченка». не містить в собі ніяких ознак переваг для неї та ознак суперечності між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, яке вплинуло на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення дій під час здійснення покладених на неї повноважень.

Відповідно до частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав і обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ стандарти і вимоги, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширюються і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки термін «кримінальне обвинувачення», «кримінальне провадження» тлумачаться цим судом в розумінні цілей застосування Конвенції. Кримінальний характер ст.172-7 КУпАП в розумінні Конвенції та практики ЕСПЛ не викликає сумніву, а отже на дане провадження поширюються повною мірою ті стандарти і вимоги, які встановлює Конвенція для кримінального провадження (обвинувачення). Це стосується і презумпції невинуватості та стандарту доказування вини «поза розумним сумнівом», а також прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності бути негайно, детально проінформованою про характер і причини обвинувачення, мати час на підготовку для захисту, які загалом становлять гарантії справедливого судового розгляду в судах. Поширення цих стандартів кримінального провадження на відповідну категорію справ про адміністративні правопорушення, безсумнівно зумовлює необхідність дотримання особливих вимог щодо процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у випадку визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали суду можливість спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому діянню покарання.

У цьому аспекті слід навести рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», в якому визначено концепцію якості закону, зокрема вимогу, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що у даному провадженні по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 органом, уповноваженим на складання протоколу не надано суду достатньо належних, допустимих та переконливих доказів доведення її вини «поза розумним сумнівом» у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-7 ч. 1 КУпАП, ст. 172-7 ч. 2 КУпАП.

Враховуючи викладене, провадження у справі щодо ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 266, 279, 283, 284 КУпАП суддя, -

Постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою у вчиненні адміністративних правопорушеннь передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, а провадження у справі – закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 28.04.2026 року.

Суддя Деражнянського районного суду Хмельницької області В. Б. Мартинюк