Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №609/283/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

Суд: Шумський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Дата: 27 квітня 2026 р.

Справа: №609/283/26

Суддя: Харлан М. В.

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 609/283/26

1-кп/609/66/2026

28 квітня 2026 року

Шумський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026211010000039 від 21 січня 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не депутата, на утриманні малолітніх дітей не має, в силу статті 89 КК України раніше не судимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На протязі 2025 року (точний час, дату та місце досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_4 , виник кримінально-протиправний умисел на незаконне придбання, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичних засобів - канабісу.

ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», згідно якої заборонено незаконний обіг наркотичних засобів, маючи умисел на зберігання наркотичних засобів з метою збуту, здійснив незаконний обіг наркотичних засобів, тобто вчинив протиправні дії всупереч визначених Законом України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними". Протиправні дії полягали у фасуванні наркотичного засобу - канабісу у прозорі зіп - пакети та збуту їх стороннім особам.

21 січня 2026 року під час проведення санкціонованого судом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , в житловій кімнаті будинку в якій він проживає сам, що за адресою АДРЕСА_1 , працівниками поліції було виявлено та вилучено подрібнену речовину зеленого кольору рослинного походження, яка є наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), масою якого в перерахунку на суху речовину становить 174.3339 грами, що є невеликим розміром та психотропну речовину - амфетамін, масою якого в перерахунку на діючу речовину становить 0,1023 грами, що є невеликим розміром та 130 прозорих зіп - пакетів.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу та психотропної речовини.

Крім цього, 21 січня 2026 року під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , працівниками поліції в господарських будівлях на горищі, було виявлено та вилучено - речовину зеленого кольору рослинного походження листя, яка є наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), загальною масою якого в перерахунку на суху речовину становить 1663,7496 грами (один кілограм шістсот шістдесят три грами сім тисяч чотириста дев`яносто шість десятитисячних грама), що становить великий розмір наркотичних засобів.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України тобто незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичного засобу у великих розмірах без мети збуту.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся. Вказав, що обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсності.

Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні не заперечував проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінальних правопорушень та винуватості обвинуваченого у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Під час проведення судових дебатів просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.307 КК України у виді позбавлення волі строком чотири роки, із врахуванням пом`якшуючих обставин просив застосувати ст.75 КК України, встановивши двох річний іспитовий строк та визначити обмеження передбачені п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України та за ч.2 ст.309 у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд, встановивши, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію кримінальних правопорушень, з`ясувавши їхню думку щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, при цьому встановив, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Аналізуючи всі дані в їх сукупності, суд, дійшов переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.309 КК України та кваліфікує його дії за ч.1 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу та психотропної речовини та за ч.2 ст.309 КК України як незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичного засобу у великих розмірах без мети збуту.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є уродженцем та жителем м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області, українцем, громадяном України, з середньою освітою, в силу статті 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться: за ч.1 ст.307 КК України до тяжких злочинів, за ч.2 ст.309 КК України до нетяжких злочинів, об`єктивні обставини кримінальних проваджень, особу винного, те, що він, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, його вік, позитивну характеристику та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття та повне визнання вини. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

При цьому суд також враховує те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі наведеного, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у межах санкцій ч.1 ст.307 КК України у виді позбавлення волі і в межах санкції ч.2 ст. 309 КК України у виді штрафу.

На підставі ч.1ст.70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень, остаточне покарання обвинуваченому слід визначити шляхом повного складання призначених покарань та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі та штрафу, які відповідно до ч.3 ст.72 КК України слід виконувати окремо.

При цьому підстав для застосування положень статті 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд не вбачає.

Разом з тим, суд вважає за можливе, на підставі ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на нього слід покласти передбачені ст.76 КК України обов`язки, що дозволить здійснювати контроль за поведінкою обвинуваченого.

Приймаючи рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_4 призначеного покарання суд враховує те, що положення статті 75 КК України наділяють суд дискреційними повноваженнями при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років визначити, належним чином врахувавши характер вчиненого злочину, відомості про особу винного та інші обставин кримінального провадження, чи можливе виправлення засудженого без реального відбування покарання.

Відтак, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, обставин даного кримінального провадження, особу винного, а також беручи до уваги наявність пом`якшуючих покарання обставин, а саме повне визнання вини, щире каяття у вчиненому, позитивну характеристику за місцем проживання, не перебування на обліку в лікаря психіатра та нарколога, наявність постійного місця проживання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, та позицію державного обвинувача, висловлену останнім під час судових дебатів, який просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України із застосуванням положень статті 75 КК України, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії, покласти на нього передбачені п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України обов`язки.

Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

В ході досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

Документально підтверджені процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.309 КК України і призначити йому за цими статтями покарання:

- за ч.1 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

- за ч.2 ст.309 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання призначених покарань, остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки та штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, які відповідно до ч.3 ст.72 Кримінального кодексу України виконувати окремо.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.

На підставі п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.

Речові докази, які передані на зберігання в камеру зберігання Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою м. Кременець вул. Драгомана, 5, Тернопільської області: а саме:

- 2 (дві) сім-карти оператора мобільного зв`язку «Київстар», 2 (дві) сім-карти оператора мобільного зв`язку «Лайфселл», 2 (дві) сім-карти оператора мобільного зв`язку «Водафон», які поміщено у сейф - пакету PSP 1518543, із відповідними надписами та підписами понятих – залишити при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили;

- 3 (три) банківські картки, які поміщено до сейф-пакету PSP 1518544, із відповідними надписами та підписами понятих; банківські картки AT «Ощадбанк» НОМЕР_1 , та АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 , які поміщено до сейф - пакету NPU 52913 86, із відповідними надписами та підписами понятих; тримачі для сім-карт, у кількості 4 шт., які поміщено до сейф-пакету NPU 5291384, із відповідним надписом та підписами понятих; справний та вживаний мобільний телефон марки «Redmi 14 Note», із наявним невідомим паролем, який поміщено до сейф-пакету NPU 5291387, із відповідним надписом та підписами понятих; 2 (дві) банківські картки АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 та «Bank Polski» НОМЕР_4 , які поміщено до сейф-пакету NPU 5291385, із відповідним надписом та підписами понятих – повернути ОСОБА_4 , після набрання вироком законної сили;

- пакунки із зіп - пакетами, без слідів використання, які поміщено до сейф-пакету NPU 5291383, із відповідним надписом та підписами понятих; насіння коричнево-сірого кольору, що є дозрілим насінням рослин роду коноплі, яке не відноситься до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, яке поміщено у сейф пакет № 6502213; кристалічну речовину білого кольору, яка містить амфетамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, масою в перерахунку на діючу речовину 0,1023 грама, яку поміщено в сейф пакет 6638071; речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою в перерахунку на суху речовину якої становить 0,0357 грама, яку поміщено в сейф пакет 6502129; речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою в перерахунку на суху речовину якої становить 792,6680 грама, яку поміщено в полімерний мішок білого кольору до якого кріпиться бирка із відповідними надписами; речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою в перерахунку на суху речовину якої становить 871,0816 грама, яку поміщено в полімерний мішок білого кольору до якого кріпиться бирка із відповідними надписами; речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою в перерахунку на суху речовину якої становить 65,9282 грама, яку поміщено в сейф пакет 6418775; речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою в перерахунку на суху речовину якої становить 77,27 грама, яку поміщено в сейф пакет 6418774; речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою в перерахунку на суху речовину якої становить 31,10 грама, яку поміщено в сейф пакет 6747043 – знищити, після набрання вироком законної сили;

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення: судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта № СЕ-19/120-26/2001-НЗПРАП від 11.03.2026р.) – 5348,40 грн.; судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта № СЕ-19/120-26/1855-НЗПРАП від 20.02.2026р.) – 4457,00 грн.; судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта № СЕ-19/120-26/1854-НЗПРАП від 13.02.2026р.) – 3565,60 грн.; судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта № СЕ-19/120-26/1043-НЗПРАП від 29.01.2026р.) – 3119,90 грн.; судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта № СЕ-19/120-26/1041-НЗПРАП від 23.01.2026р.) – 3119,90 грн.; судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта № СЕ-19/120-26/1037-НЗПРАП від 26.01.2026р.) – 2674,20 грн.; судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта № СЕ-19/120-26/1038-НЗПРАП від 23.01.2026р.) – 2674,20 грн.; судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта № СЕ-19/120-26/1036-НЗПРАП від 22.01.2026р.) – 2228,50 грн., а всього на загальну суму 27187,7 грн. (двадцять сім тисяч сто вісімдесят сім гривень сімдесят копійок) в користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Відповідно до п.15 ст.615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Учасникам судового провадження вручається повний текст вироку в день його проголошення.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua