Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №606/574/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/574/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С., за участю секретаря судового засідання Будз М.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 6000 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 березня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач на неодноразові звернення щодо надання фінансової допомоги на утримання дітей не реагує та матеріальної допомоги не надає. Позивач зазначає, що самостійно несе витрати на харчування, оплату комунальних послуг, придбання лікарських засобів, а також перевезення дітей до закладів охорони здоров`я. Вказує, що відповідач не виявляє інтересу до життя дітей та не бере участі в їх вихованні. Також зазначає, що відповідач є працездатним, на даний час працює у Республіці Польща та отримує заробітну плату в розмірі близько 2000 євро.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак подала заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином шляхом надіслання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання суд не повідомив.

Тому суд відповідно до статті 280 ЦПК України вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України постановив здійснювати розгляд справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що 20 січня 2013 року Підгайчицькою сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області було зареєстровано шлюб між сторонами, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Підгайчицькою сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області 13 січня 2013 року, актовий запис № 1.

Під час спільного подружнього життя у сторін народилося двоє синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 21 червня 2019 року, актовий запис № 1304, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 21 червня 2019 року, актовий запис № 1305.

Двоє синів проживають разом із позивачем, що підтверджується довідкою, виданою виконкомом Теребовлянської міської ради № 16/2-08/38 від 23.03.2026, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи розмір аліментів, який на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, який працює, не має на утриманні інших осіб, а також те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, жодних доказів на спростування позовних вимог позивача відповідач до суду не подав, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково та стягнути з відповідача в користь позивача аліменти на утримання: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 4000 грн, щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд бере до уваги надані позивачем докази понесення витрат на утримання дітей, зокрема квитанції щодо оплати комунальних послуг та придбання лікарських засобів, однак зазначені документи підтверджують факт здійснення витрат у межах сім`ї та не свідчать про обґрунтованість визначення аліментів у розмірі 6000 грн на кожну дитину щомісячно.

Водночас суд зазначає, що аліменти не є повним відшкодуванням усіх витрат одного з батьків, а спрямовані на участь обох батьків у забезпеченні потреб дитини.

Враховуючи принцип розумності та співмірності, передбачений ст. 182 СК України, матеріальне становище сторін та відсутність належного обґрунтування необхідності саме заявленого розміру, суд дійшов висновку про визначення аліментів у розмірі 4000 грн на кожну дитину як достатнього для забезпечення їхніх потреб.

Згідно з ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1331,20 грн, слід стягнути відповідача в користь держави, оскільки позивач, на користь якої ухвалено рішення відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", звільнена від сплати судових витрат при зверненні до суду із цим позовом.

Керуючись ст. 4, 76-82, 89, 133, 141, 259, 263-265, 274, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 4000 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 березня 2026 і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1331,20 грн судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуюча суддя: Л.С. Ромазан