Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №466/2044/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 01 квітня 2026 р.

Справа: №466/2044/26

Суддя: Невойт П. С.

Справа № 466/2044/26

Провадження № 2/466/2182/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 квітня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Невойта П.С.,

при секретарі с/з – Дутки О.П.,

справа №466/2044/26,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, -

в с т а н о в и в:

13 березня 2026 року адвокат Кісь Олена Романівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 66 474 грн. 00 коп. (шістдесят шість тисяч чотириста сімдесят чотири гривень 00 коп.) по виконавчому провадженню № 54976920.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 11.09.2017 року ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 1500, 00 грн. щомісячно, які підлягають індексації, починаючи з 09 червня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття. На підставі заяви позивача державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві відкрито виконавче провадження №54976920.

Однак, відповідач сплачував аліменти несвоєчасно у зв`язку з чим виникла заборгованість, що станом на 20 лютого 2026 року складала – 66 474, 00 грн. На день подання позову борг не погашений, а відтак, відповідно до положень ст. 196 Сімейного кодексу України позивач має право на стягнення неустойки (пені).

Ухвалою від 16.03.2026 року суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Відповідач ОСОБА_2 правом подання відзиву не скористався.

02.04.2026 року від представника позивача адвоката Кісь О.Р. поступила заява про слухання справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, жодних заяв, клопотань не подавав.

Ухвалою від 02.04.2026 року суд вирішив проводити заочний розгляд даної справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 08.11.2014 року зареєстровано шлюб Міським відділом державної реєстрації актів цивільного реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №3152. Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 20.12.2017 року даний шлюб розірвано.

За час перебування у шлюбі у подружжя народилась дитина – дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає із своєю мамою – ОСОБА_5 та вітчимом – ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 11.09.2017 року ухвалено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 09.06.2017 року до досягнення дитиною повноліття.

На підставі заяви позивача державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві відкрито виконавче провадження №54976920.

Відповідач сплачував аліменти несвоєчасно у зв`язку з чим виникла заборгованість, що ста- ном на 20 лютого 2026 року складала – 66 474, 00 грн. На день подання позову борг не погашений.

Згідно з вимогами ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості по аліментах (відповідно до вимог ст.71 Закону України «Про виконавче провадження»), проведеного державним виконавцем вбачається, що заборгованість відповідача по аліментах станом на 20.02.2026 року становить 66 474, 00 грн.

У відповідності до вимог ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

Тобто, неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

У постанові від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц Верховний Суд зазначає, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої ст.196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Згідно зі ст. ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати останнім аліментів на утримання дитини, передбачену ст. 196 СК України.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, виходячи із правової позиції Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц та наданого позивачем розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, який проведено приватним виконавцем, суд погоджується із розміром неустойки (пені) по аліментах, розрахованих позивачем у розмірі 69947, 00 грн..

Відповідно до статті 196 СК України пеня за прострочення сплати аліментів повинна становити не більше 100 відсотків заборгованості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів знайшли своє ствердження під час розгляду справи та підлягають до задоволення.

На підставі п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняю- ться позивачі за подання позовів про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів

Тому, відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь держави слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 2, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274 ЦПК України, на підставі ст. 15, 16, 549 ЦК України, ст. 195, 196 Сімейного кодексу України, суд -

у х в а л и в:

позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 66 474, 00 (шістдесят шість тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331, 20 (одна тисяча триста тридцять одну гривню 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 02.04.2026 року.

Суддя П. С. Невойт

Оригінал: reyestr.court.gov.ua