Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №463/2835/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Суд: Личаківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №463/2835/26

Суддя: Нор Н. В.

Справа №463/2835/26

Провадження №3/463/741/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Нор Н..В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Львівського районного управління поліції №1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 .

за ч. 1 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №214359 від 16.03.2026 року вбачається, що 16.03.2026 року о 10 год. 20 хв. в примішенні магазину гр. ОСОБА_1 у магазині “Епіцентр К” №2, що по вул. Б. Хмельницього 188а у м. Львів, таємно викрав з полиці магазину товар, а саме Кран кульовий FADO moden - 1шт., Кран кульовий FADO classic-1 шт., Кран Американа - 1 шт., на загальну суму 612 грн. 10 коп.без ПДВ, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.

У судові засідання ОСОБА_1 з`явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП доведена, враховуючи наступне.

За змістом ч.1 ст. 51 КУпАП відповідальність особи наступає у випадку дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу 20 Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті

169 розділу IV у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку

Відповідно до ст. 7 Закону України «про державний бюджет» прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 гривень (станом на дату вчинення правопорушення).

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №214359 від 16.03.2026 р., заявою про вчинення правопорушення, довідкою про вартість товару, рапортом працівників поліції, поясненнями ОСОБА_1 .

Оцінивши всі фактичні обставини, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

При накладенні стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно положення п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Враховуючи викладене, а також те, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.08.2021 року року, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи внаслідок війни, суддя приходить до висновку про можливість звільнення його від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 33,124, 268, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП та застосовувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

На дану постанову протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.

Суддя Нор Н.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua