Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №446/984/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/984/26

УХВАЛА

27.04.2026 м.Кам`янка-Бузька

Суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Ляшко О. П. ,розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Добротвірської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

14.04.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Перун Я. подала до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до Добротвірської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно, в якій просить постановити рішення яким визнати за ОСОБА_1 право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства сумарною номінальною вартістю 13 802 грн. або 0,694 відсотків від вартості пайового фонду товариства. Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю – піднавіс для комбайнів площею забудови об`єкта 769,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, так як вона не відповідає вимогам ч. 3 ст. 175, ч 4 ст. 177 ЦПК України.

Так, як слідує з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги, Відповідно у позовах з кількома майновими вимогами ціна позовної заяви визначається загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як слідує з позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1331 грн 00 коп., виходячи з сумарної вартості майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства - 13802 грн 00 коп., тобто за позовну вимогу щодо визнання за ОСОБА_1 право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства сумарною номінальною вартістю 13 802 грн. або 0,694 відсотків від вартості пайового фонду товариства.

Крім того, позивач заявив також вимогу у якій просив визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю – піднавіс для комбайнів площею забудови об`єкта 769,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Навіс для комбайна у правовому полі кваліфікується як споруда або основний засіб. Він призначений для захисту сільськогосподарської техніки (комбайнів, жаток) від атмосферних опадів. Крім того, юридично, сам по собі навіс не включає земельну ділянку. Земельна ділянка — це окремий об`єкт права власності (земля), а навіс — це об`єкт нерухомості (або інше нерухоме майно), розміщений на ній. Проте, якщо навіс продається або передається як об`єкт нерухомості, земельна ділянка під ним, як правило, оформлюється окремим договором (оренда або право власності), але згідно з принципом цілісності, об`єкт нерухомості не може існувати без землі.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколу засідання комітету ЦМК реорганізованого СВСГ «Полісся», «Про виділення піднавісу для комбайнів майбутньому інвестору на території тракторної бригади СВСГ «Полісся» вартість нерухомого майна, піднавіс для комбайнів, складає 12400 грн., що підтверджується довідкою, долученою до матеріалів справи, згідно якої пунктом 16 зазначений «Навіс для комбайна», ціна станом на 01.01.2001 року якого зазначена 12400 грн.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, щодо передачі земельної ділянки під навісом, як то договір оренди, тощо.

При визначенні вимог майнового характеру суд враховує правовий висновок, який був викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175, пунктів 1, 2, 10 частини першої статті 176 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Правові засади сплати судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У відповідності до вимог п. 9 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до п.п. а п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з ст. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошоваоцінка земельнихділянок таправ наних проводитьсяз метоювизначення вартостіоб`єктаоцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно з ст. 19 Закону України "Про оцінку земель", експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні", а також інших нормативно-правових актів та державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

До позовної заяви не додано доказу на підтвердження даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Тобто в матеріалах позовної заяви відсутні докази, що підтверджують реальну вартість спірного майна на момент пред`явлення позову, станом на 2026 рік, що унеможливлює суд перевірити правильність розміру сплаченого судового збору.

Суд зауважує, що за наявності перешкод у отриманні витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, позивач не позбавлений можливості замовити експертну грошову оцінку майна з метою визначення вартості земельної ділянки.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80 ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову, враховуючи дійсну вартість майна, доплатити судовий збір за подання позовної вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, в розмірі 1 відсотка від визначеної ціни позову.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин позовну заяву слід залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Добротвірської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів з дня вручення цієї ухвали, а саме:

- визначити ціну позову;

- надати до суду звіт про оцінку майна та квитанцію про сплату судового збору у відповідному розмірі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.П.Ляшко