Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №445/322/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/322/26

провадження № 2/445/966/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О. М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини,

в с т а н о в и в :

06.02.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Шпунт М.Б., через систему "Електронний суд" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини. В обгрунтування позовних вимог вказала, що з 06.09.2003 року по 14.08.2024 вона перебувала з ОСОБА_2 , в зареєстрованому шлюбі, який за рішенням Золочівського районного суду Львівської області було розірвано. Разом з тим вказує, що з 2022 року вона фактично проживала як подружжя з ОСОБА_4 , внаслідок чого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них в Республіці Польща народився син ОСОБА_5 . У зв`язку з тим, що дитина народилася до спливу десяти місяців після розірвання шлюбу, батьком дитини було записано ОСОБА_2 , хоча такий не являється біологічним батьком дитини. Також зазначає, що ОСОБА_6 і надалі проживає з нею та малолітнім сином однією сім`єю, постійно виконує батьківські обов`язки, та визнає себе його батьком. Вказує також що в позасудовому порядку виключити запис про батька з актового запису про народження дитини не має можливості через те, що свідоцтво про народження дитини видано в Республіці Польща, а для того, щоб внести зміни у актовий запис дитини ОСОБА_2 необхідно особисто з`явитися до органу реєстрації актів цивільного стану у Республіці Польща, який вносив відомості про батька для написання заяви про відмову від батьківства. Однак, ОСОБА_2 постійно проживає на території України та в силу ситуації, яка на сьогоднішній час склалася у зв`язку з воєнною агресією РФ та обмежень у перетині кордону для чоловіків призовного віку не має можливості зробити вище вказані дії.

В підготовче заідання позивачка та її представник не з`явилися, останній подав заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_7 подав заяву, в якій позовні вимоги визнав, зокрема зазначив, що визнає своє батьківство щодо малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначив, що наслідки визнання позову йому відомі та зрозумілі, розгляд справи просив проводити у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, додатково зазначив, що не може бути біологічним батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки протягом останніх декількох років у жодних стосунках із позивачем він не перебував, та не виїжджав за межі України, у тому числі до Республіки Польща. Розгляд справи просив проводити у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з з 06.09.2003 року по 14.08.2024, який рішенням Золочівського районного суду Львівської області розірвано.

Згідно із копією свідоцтва про народження, перекладеної з польської на українську мову серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Варшава, країна народження Польща, вказано мати - ОСОБА_9 , батько - ОСОБА_10 .

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, судом встановлено, що дошлюбним прізвищем позивачки, яка 06.09.2003 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 було ОСОБА_11 .

Відповідно до ч.2 ст. 28 Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, встановлення і оспорювання походження дитини від певної особи регулюється законодавством тієї Договірної Сторони, громадянином якої є мати дитини в момент народження дитини. Але достатнім є дотримання форми визнання дитини, що передбачена законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої визнання має бути або було здійснене.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, відтак спірні правовідносини регулюються законодавством України.

Статтею 51 Конституції України, частинами 2-3 статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Статтею 133 СК України передбачено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (стаття 136 СК України), шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї, як батька, з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (стаття 138 СК України), звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Відповідно до ст. 138 СК України, жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.

Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Згідно ст. 134 СК України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 - підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

За змістом ч. 2 ст. 138 СК України вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Жінка, яка народила дитину у шлюбі, у відповідності до вимог ч.1 ст.138 СК України, має право оспорити батьківство, але лише тільки свого чоловіка, пред`явивши йому позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.

Встановлена національним сімейним законодавством України конструкція частини 2 статті 138 СК України, за якою вимога матері про виключення даних про її чоловіка, як про батька дитини, задовольняється лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство, спрямована саме на захист інтересів дитини, щоб забезпечити стабільність умов життя дитини, уберегти її від душевних потрясінь та унеможливити ситуацію, за якої жоден чоловік не визнає своє батьківство щодо дитини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 визнав батьківство відносно неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що подав відповідну заяву, а ОСОБА_2 який зазначений батьком в свідоцтві про народження ОСОБА_8 , в свою чергу підтвердив, обставини викладені в позовній заяві щодо неможливості його біологічного батьківства відносно ОСОБА_8 .

Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України записаний батьком дитини, однак не є її біологічним батьком, а відповідач ОСОБА_12 , який є біологічним батьком подав заяву про визнання батьківства, що є підставою для задоволення позову про виключення відомостей про батька з актового запису.

Судом не встановлено, що визнання позову суперечить інтересам будь-яких інших осіб.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини - задовольнити.

Визнати ОСОБА_13 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком дитини ОСОБА_14 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , Скорочене Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Варшава Республіки Польща від 04.03.2025р., актовий запис: 1465011/00/ АU/2025/660700 від 07.02.2025р., про що внести зміни до актового запису про народження, виключивши відомості про батька - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та зазначивши у ньому батьком дитини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 20.04.2026 року.

Суддя О. М. Кіпчарський