Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №461/2918/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2918/26

Провадження №3/461/1225/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Павлюк О. В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А :

25.03.2026 о 07 год. 55 хв. у м. Львові на вул. Замкнена, 8, водійка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW X3», з д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагувала на її зміну, та при зміні напрямку руху не дотрималася безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснила наїзд на припаркований автомобіль «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п. п. 2.3.б, 10.1 та 13.1. Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Окрім цього, 25.03.2026 о 07 год. 55 хв. у м. Львові на вул. Замкнена, 8, водійка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW X3», з д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП, залишила місце пригоди та не повідомила орган чи підрозділ поліції, чим порушила вимоги пункту 2.10.а Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

До суду надійшло дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, та такі розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою).

Правила, встановлені у ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Адміністративні матеріали складені стосовно однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд, у зв`язку чим підлягають об`єднанню в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номера справи 461/2918/26 (провадження 3/461/1225/26), оскільки їх спільний розгляд сприятиме, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, скерувала до суду заяву, у якій просить проводити розгляд справи у її відсутності. Додатково зазначила, що повністю визнає свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 25 березня 2026 року та погоджується зі вчиненням адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. Водночас, не погоджується із притягненням її до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП та вважає, що у цій частині справа підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що під час руху вона об`єктивно не відчула будь-якого контакту з іншим транспортним засобом, про таку подію їй стало відомо лише через декілька днів.

Згідно зі ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п`ятій цієї статті.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством ( стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, у порядку ст. 268 КУпАП, у зв`язку з наявністю достатніх даних про повідомлення ОСОБА_1 про місце та час розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.

За змістом ст. 124 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею наступає у випадку порушення водієм «Правил дорожнього руху», що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Згідно з пунктом 2.3.б ПДР України, водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі.

У п. 13.1 ПДР України вказано, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до п.10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до ст. ст. 280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (Ст. 251 КУпАП).

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, окрім визнання вини, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 07.04.2026 серії ЕПР1 № 634066, до якого ОСОБА_1 зауважень не висловила;

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, у якій зафіксована дорожня обстановка та місце розташування транспортного засобу, перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП;

- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 25.03.2026, який зазначає, що 24.03.2026 близько 07:15 год припаркував свою машину за адресою: м. Львів, вул. Замкнена, 8. Повернувшись до авто 25.03.2026 близько о 10:15 год, побачив пошкодження на своєму транспортному засобі, а саме: пошкодження заднього бампера та задньої правої арки;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.04.2026, у яких остання вказує, що 25.03.2026 їхала на своєму автомобілі марки «BMW» з номерним знаком НОМЕР_1 вулицею Замкнена. Контакту з іншим автомобілем не відчула. Про факт ДТП дізналася від поліції;

- рапортами інспектора поліції, долученими до протоколів, зі змісту яких встановлено, що такі відображають перебіг подій, наведених у протоколах;

- іншими матеріалами справи, які знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку між собою.

У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, відношення до вчиненого, зокрема те, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнала, а тому вважаю доцільним застосувати до останньої адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі, передбаченому санкцією ст. 124 КУпАП, що буде необхідним для виправлення правопорушниці та достатнім для виконання завдань КУпАП.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП є щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, суд не встановив.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

Разом з тим, у статті 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона причетна.

Водночас, як вбачається зі заяви ОСОБА_1 від 27.04.2026, наданої під час судового розгляду, під час руху вона не відчула будь-якого контакту з іншим транспортним засобом, про таку подію їй стало відомо лише через декілька днів, та відповідно умислу на залишення місця події у неї не було.

Такі пояснення ОСОБА_1 узгоджуються з її письмовими поясненнями від 07.04.2026, долученими до протоколу.

З огляду на вище викладене, приходжу до висновку, що з наданих ОСОБА_1 пояснень вбачається, що вона не мала умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а працівники поліції не надали до суду доказів на підтвердження того факту, що остання діяла умисно та усвідомлювала протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок. Під час судового розгляду такі докази також не здобуті.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

А тому, враховуючи те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного доказу в розумінні ст. 251 КУпАП, який би свідчив про наявність умисних дій ОСОБА_1 , які б вказували на те, що остання свідомо залишила місце ДТП, розуміючи що вона є учасником вказаної події, приходжу до висновку, що наданими у справі доказами не доведена наявність у діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у зв`язку з чим відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю.

У свою ж чергу, відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 , на яку накладене адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП, також належить стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Об`єднати в одне провадження справи № 461/2918/26 (провадження № 3/461/1225/26) та № 461/2918/26 (провадження № 3/461/1226/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Присвоїти об`єднаній справі номер № 461/2918/26 (провадження № 3/461/1225/26).

3. Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати їй адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

4. Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 гривень судового збору.

5. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ольга ПАВЛЮК