Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №331/3138/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ПОСТАНОВА

28 квітня 2026 рокуСправа № 331/3138/26 Провадження № 3-зв/331/2/2026

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Губанов Р.О., розглянувши заяву адвокати Петренко Катерини Леонідівни про відвід судді у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

в провадженні судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Гасанбекова С.С. перебуває справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП ЄУ № 331/3138/26 Провадження № 3/331/1057/26.

27.04.2026 до суду надійшла згадана заява про відвід судді Гасанбекова С.С.

Зі змісту заяви випливає, що адвоката Петренко К.Л. є захисницею ОСОБА_1 . Нею в рамках справи про адміністративне правопорушення подавалось клопотання про проведення судового засідання за її участю в режимі відеоконференції. Втім її не було підключено до відеоконференції у час на який призначалось судове засідання, а згодом вона отримала лист зі змісту якого випливало, що суддею Гасанбековим С.С. розгляд справ такої категорії в режимі відеоонференції не проводиться. Судове засідання було відкладено на іншу дату.

Адвоктака вважає, що вказані обставини свідчать про порушення права на захист ОСОБА_1 , що в свою чергу викликає об`єктивні сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи вказане просила задовольнити заяву про відвід судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Гасанбекова С.С.

За приписами частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Вказане право особи на справедливий суд закріплено і в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у рішенні по справі «Делькур проти Бельгії» («Delcourt v. Belgium», 17 січня 1970 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

Однією з гарантій здійснення об`єктивного, незалежного і неупередженого правосуддя є інститут відводу під час судового провадження. Право кожного на справедливий суд, закріплене у статті 6 Конвенції, може бути реалізовано в т.ч. через можливість звернутися із заявою про відвід.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не визначено порядку вирішення відводів (самовідводів).

В той же час, Європейський суд з прав людини у своїй практиці, в т.ч. в рішеннях у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» («Engel and Others v. the. Netherlands», 08 червня 1976 року, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21 лютого 1984 року, no. 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25 серпня 1987 року, no. 9912/82), тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.

Виходячи з аналізу практики Європейського суду з прав людини, при вирішенні питання про відвід судді у справах про адміністративні правопорушення доцільно керуватись нормами Кримінального процесуального законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заяви захисника про відвід судді, суд виходить з такого.

За правилами статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Суддя не зобов`язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини Білуха проти України особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п.43 рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Суддя констатує, що захисниця фактично не погоджується із ухваленим рішенням судді Гасанбекова С.С. (яке оформлено листом за №331/3138/26/6127/2026 від 24.04.2026) щодо відмови у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Водночас сама по собі відмова судді задовольнити ті чи інші вимоги (клопотання) особи не є доказом його упередженості. Підстави і мотиви такого рішення додатково можуть бути викладені постанові судді за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті.

До того ж захисниця не позбавлена права особисто приймати участь в судовому засіданні, а в разі відсутності у неї такої можливості, подати письмові пояснення, яким суддею буде надана оцінка під час розгляду справи.

З огляду на вказане, суддя дійшов висновку про те, що заявлений відвід судді Гасанбекову С.С. є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 283, 285, 294 КУпАП, суддя

постановив:

в задоволенні заяви адвокатки Петренко Катерини Леонідівни про відвід судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Гасанбекова С.С. у справі про адміністративне правопорушення № 331/3138/26, відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає та надирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя Р.О. Губанов