Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №308/1912/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1912/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 квітня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі судового засідання Боті О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування,

встановив:

Позивач, ПрАТ «СК «УНІКА», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.08.2023 року на автомобільній дорозі М-06 «Київ-Чоп» сталася ДТП за участю автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача та автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , застрахованого позивачем за договором добровільного страхування (КАСКО).

Вина відповідача у вчиненні ДТП підтверджується постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.10.2023 року у справі №308/17198/23.

На підставі страхового акту позивач виплатив за відновлювальний ремонт застрахованого автомобіля «Volkswagen» страхове відшкодування в загальному розмірі 70 951,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом обов`язкового страхування (ОСЦПВ).

19.12.2023 року МТСБУ (або страховик за договором ОСЦПВ) частково відшкодувало позивачу витрати в сумі 52 953,24 грн, що відповідає вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу.

Позивач вказує, що згідно зі ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування шкоди зобов`язана сплатити потерпілому (або страховику, до якого перейшло право вимоги) різницю між фактичним розміром шкоди (вартістю ремонту без урахування зносу) та отриманою страховою виплатою.

Таким чином, сума, що підлягає стягненню безпосередньо з відповідача, становить 17 997,76 грн (70 951,00 грн - 52 953,24 грн), що є різницею між фактично понесеними витратами на ремонт та виплатою за договором обов`язкового страхування.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак в позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача.

В судове засідання відповідач не з`явився, будучи повідомленим про час, дату та місце розгляду справи.

У визначений за ухвалою про відкриття провадження строк, а також станом на дату ухвалення рішення, відповідач не подав до суду письмового відзиву разом з доказами, що обґрунтовують доводи заперечень, поважних причин неподання такого суду не повідомив.

Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду подано не було, повідомлення від останнього про причини неявки до суду не надходили, зі згоди представника позивача, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

14.02.2023 між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №082007/4605/0000002, предметом якого є страхування транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

22.08.2023 року на автомобільній дорозі М-06 «Київ-Чоп» відбулася дорожньо-транспортна пригода за за участю автомобіля «Skoda» д.н.з. НОМЕР_1 ) під керуванням відповідача та автомобіля «Volkswagen»(д.н.з. НОМЕР_2 ), застрахованого позивачем за договором добровільного страхування (КАСКО).

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.10.2023 по справі № 308/17198/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП.

ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» складено страховий акт № 12682991937, згідно з яким вирішено виплатити страхове відшкодування страхувальнику ОСОБА_2 в розмірі 70 951,00 грн шляхом перерахування безготівкових коштів СТО ФОП ОСОБА_3 .

Відповідно до платіжної інструкції №110634 від 07.09.2023, позивач перерахував ФОП ОСОБА_3 кошти за ремонт пошкодженого автомобіля в сумі 70 951,00 грн,

Відповідно до Звіту про оцінку №27316, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу була визначена з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0.5994), що склало 52 953,24 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №979484 від 19.12.2023 року, МТСБУ (виконуючи зобов`язання за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності винуватця) перерахувало на користь Позивача суму матеріального збитку в розмірі 52 953,24 грн.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з частини 1 статті 10 Закону України «Про страхування» страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією).

Згідно з статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до частини 1 статті 1191ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпілий) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

У п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу, одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Крім того, із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України).

За ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки відповідач є особою, винною у завданні шкоди, а суми страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування недостатньо для повного відновлення майнового стану потерпілої особи (права на яке перейшли до позивача), суд вважає за необхідне стягнути вказану різницю саме з відповідача.

Для спростування доводів позивича відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, жодних належних і допустимих доказів, визначених законом, суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 280 - 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування задовольнити

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (код ЄДРПОУ 20033533, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. О.Теліги, 6-В, корп. 4) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 17 997 (сімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 76 копійок

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (код ЄДРПОУ 20033533, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. О.Теліги, 6-В, корп. 4) суму сплаченого позивачем судового збору у 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов