Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №754/19549/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3394/26

Справа №754/19549/25

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 , через представника - адвоката Галича Олександра Миколайовича, звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі судового наказу, виданого Деснянським районним судом міста Києва від 21.09.2018 у справі № 754/12935/18 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

Позовна заява обґрунтована тим, що заявниця ОСОБА_2 не зазначила у своїй заяві про видачу судового наказу, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.05.2013 від шлюбу, укладеного 09 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у них народився син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Києва, з ОСОБА_1 , вже стягувалися аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11 листопада 2014 року і до досягнення дитиною повноліття та аліменти на утримання ОСОБА_2 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку.

Деснянський районний суд м. Києва, видаючи судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , не розглядав питання його сімейного стану та не враховував кількість дітей, що перебуває на утриманні позивача.

Заперечення відповідачки

Відповідачка зазначає, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували:

-істотне погіршення його матеріального стану;

-втрату працездатності;

-появу інших утриманців;

-інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють виконання ним аліментного обов`язку.

Сам по собі намір зменшити фінансове навантаження не є правовою підставою для зменшення аліментів.

Відповідачка вважає позовні вимоги необґрунтованими, поданими з метою ухилення від виконання батьківського обов`язку, та таким, що не підтверджені належними доказами, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Повідомлення учасників справи

Всі учасники справи повідомлялися судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Так, позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом надсилання судової повістки до електронного кабінету його представника, що підтверджується відповідною довідкою.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідачка повідомлялася належним чином шляхом надсилання судової повістки на адресу її зареєстрованого місця проживання. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». В силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що поштове відправлення вручено відповідачці та вона є повідомленою про розгляд справи.

Водночас, у заяві від 29.01.2026 відповідачка просила розглядати справи у її відсутність.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

09 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у місті Києві, про що зроблено актовий запис № 222.

У сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05.12.2014 у справі № 754/17155/14-ц шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у місті Києві 09 березня 2013 року, актовий запис № 222 розірвано.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05.12.2014 у справі № 754/18474/14 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11 листопада 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на її утримання, починаючи з 11 листопада 2014 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згодом, 29.06.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Деснянським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис № 1119.

У сторін народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим наказом, виданим Деснянським районним судом м. Києва 21 вересня 2018 року у справі № 754/12935/18, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.09.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року у справі № 754/3873/19 шлюб, зареєстрований 29.06.2017 Деснянським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві (а/з № 1119), між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку - до ІНФОРМАЦІЯ_6 , починаючи з 14.03.2019, або до зміни матеріального стану сторін.

Постановою державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП № НОМЕР_6 від 16.07.2025 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання судового наказу № 754/12935/18 від 21.09.2018.

Постановою державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП № НОМЕР_6 від 08.08.2025 звернуто стягнення на доходи позивача, які він отримує у Військовій частині НОМЕР_2 .

Із розрахунків заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що у ВП № НОМЕР_5 стягуються з позивача аліменти у розмірі 25%, та у ВП № НОМЕР_6 також стягуються з позивача аліменти у розмірі 25%. Отже, загальний розмір аліментів становить 50% (1/2) від доходу позивача.

Норми права та мотиви суду

Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини (постанови Верховного Суду від 29 серпня 2024 року в справі № 759/14761/22, від 19 грудня 2022 року в справі № 643/3223/21 та ін.).

У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі № 522/8836/23, від 27 листопада 2024 року у справі № 613/1404/23 та ін.

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів (частина сьома статті 170 ЦПК України).

У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (частина восьма статті 170 ЦПК України).

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про видачу судового наказу, враховує відомості, заявлені заявником. Особливістю наказного провадження є розгляд заяви про видачу судового наказу без проведення судового засідання і повідомлення заявника і боржника, що фактично позбавляє боржника можливості висунути свої заперечення та аргументи, в тому числі щодо наявності у нього інших утриманців.

Деснянський районний суд м. Києва, видаючи судовий наказ 21 вересня 2018 року у справі № 754/12935/18, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не розглядав питання його сімейного стану та не враховував кількість дітей, що перебуває на утриманні позивача.

При визначені розміру аліментів враховуються зобов`язання платника аліментів щодо утримання всіх неповнолітніх дітей чи інші аліментні зобов`язання.

При зміні розміру аліментів, суд бере до уваги інтереси всіх дітей та сторін, оскільки згідно з положеннями сімейного законодавства при наявності у платника аліментів інших дітей суд повинен виходити з рівності прав кожної дитини на належне матеріальне утримання.

У постанові Верховний Суд від 27 листопада 2025 року у справі № 758/5829/24 (провадження № 61-9917св25) зазначив, що "суд апеляційної інстанції за вказаних обставин справи, установивши зміну сімейного стану, зокрема народження ще однієї дитини, яка перебуває на утриманні батька на рівні із спільними з відповідачкою дітьми, наявність судових рішень у справі № 758/5182/24 (за позовом відповідачки до позивача про стягнення аліментів на повнолітнього сина, що продовжує навчатися, у частці від заробітку у розмірі 1/6 від заробітку позивача), дійшов обґрунтованого висновку про те, що є підстави для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на користь відповідачки з 1/4 на 1/6 частину".

Оскільки на утриманні позивача перебуває двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ця обставина не була врахована під час видачі судового наказу, суд вважає, що наявні підстави для зменшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі судового наказу, виданого Деснянським районним судом міста Києва від 21.09.2018 у справі № 754/12935/18 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

При цьому, суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Суд вважає, що зменшення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як просить позивач, до 1/8 частки від доходу (заробітку) платника аліментів, призведе до порушення прав дитини, які гарантовані законом (1/3:2=1/6), та до диспропорції в розмірі аліментів, що стягуються на іншу дитину. Тому, суд відмовляє у цій частині позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 76-81, 141, 263, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі судового наказу, виданого Деснянським районним судом міста Києва від 21.09.2018 у справі № 754/12935/18 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2026.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак