Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №643/18687/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/18687/25

Провадження № 2-а/643/49/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді –Майстренка О.М., за участю секретаря судового засідання- Полчанінової А.С., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бишкова О.В. звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 23.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП та провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача адвокат Бишков О.В. зазначив, що 23.10.2024 інспектором 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Кривенко І.В. було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.

08.10.2024 постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Зазначена постанова була отримана ОСОБА_1 26.10.2024, тобто ОСОБА_1 на момент винесення постанови інспектором патрульної поліції не було відомо про те, що він позбавлений права керування транспортними засобами. Таким чином, у ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення даного правопорушення. Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.10.2024 було оскаржено до Харківського апеляційного суду за результатом розгляду справи Харківським апеляційним судом 05.03.2025 винесено постанову. За викладеного вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Представником відповідача Департаменту патрульної поліції подано відзив на позовну заяву, в якому остання прохає відмовити у задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на те, що 23.10.2024 о 18:37 за адресою: вул. Гвардійців Широнінців поруч буд. 59 в місті Харкові, водій в особі ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21074 державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, чим порушив вимоги пункту 2.1а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі – ПДР України).

Відповідно до відомостей, внесених до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі – ІПНП), ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами постановою Немишлянського (стара назва Фрунзенського) районного суду міста Харкова від 08.10.2024 у справі № 645/4823/24 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На місці події ОСОБА_1 неодноразово було повідомлено про вищевказане рішення суду, наочно показано його зміст за допомогою веб-порталів Судова влада України та Єдиного державного реєстру судових рішень, перевірено факт набрання законної сили постановою Немишлянського районного суду міста Харкова від 08.10.2024 у справі № 645/4823/24 та встановлено, що вона набрала законної сили 21.10.2024.

Твердження представника позивача щодо необізнаності позивача про те, що він позбавлений права керування транспортними засобами спростовуються відеозаписами з портативного відеореєстратора поліцейських 475523.

На момент виявлення вчиненого правопорушення апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Немишлянського (стара назва Фрунзенського) мрайонного суду м. Харкова від 16.10.2024 у справі № 645/4823/24 не подавалася, тобто, рішення не було оскаржене в суді апеляційної інстанції. мТаким чином, станом на 23.10.2024, а саме на момент зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 строк позбавлення позивача права керування транспортними засобами не сплив, а отже, Позивач був позбавлений права керування транспортними засобами.

Позивачу в повному обсязі роз`яснені його права, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, що підтверджується підписом останнього у п. 8 оскаржуваної постанови.

За результатом розгляду справи, згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, поліцейськими встановлений факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертої статті 126 КУпАП, тому була винесена постанова серії ЕНА № 3328093 від 23.10.2024. При винесенні цієї постанови, поліцейський керувався положеннями ПДР та КУпАП, в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне водієм. У зв`язку з вищевказаним вважають, що позовна заява ОСОБА_1 , щодо скасування постанови не підлягає задоволенню, оскільки постанова серії ЕНА № 3328093 від 23.10.2024 винесена у відповідності до норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3328093 від 23.10.2024, складеною інспектором 5 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Кривенком І.В., до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126КУпАП притягнуто ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. 00 коп.

Згідно вищевказаної постанови, ОСОБА_1 23.10.2025о 18:37за адресою : вул. Гвардійців-Широнінців поруч буд.59 в місті Харкові керував транспортним засобом «ВАЗ 21074»,державний номерний знак НОМЕР_1 ,будучи позбавленим права керування, чим порушивп.2.1аПДР .

08.10.2024 Фрунзенським районним судом м. Харкова було винесено постанову про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, справа № 643/6527/24 (т.3 а.с.20).

Зазначена постанова була отримана ОСОБА_1 26.10.2024, тобто ОСОБА_1 на момент винесення постанови інспектором патрульної поліції не було відомо про те, що він позбавлений права керування транспортними засобами.

Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.10.2024 було оскаржено до Харківського апеляційного суду . за результатом розгляду справи Харківським апеляційним судом 05.03.2025 винесено постанову.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Статтею 280КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже вчинення правопорушення, за яке особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності має бути підтверджено доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху відповідними доказами.

Відповідно до п.2.1.а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.2 ст.317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Приписами ч.2 ст. 317-1 КУпАП чітко встановлено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом на певний строк після набрання законної сили відповідного рішення суду про позбавлення цього права.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП виражається саме у формі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.10.2024 ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, яка була оскаржена до Харківського апеляційного суду та набрала законної сили 05.03.2025.

Отже, станом на 23.10.2024 вказана постанова суду не набрала законної сили, а тому в силу вимог ст. 317-1 КУпАП позивач не вважався особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Суд зауважує, що оскаржувана позивачем постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3328093 від 23.10.2024, складена інспектором 5 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Кривенком І.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126КУпАП та накладення на останнього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн. 00 коп. не містить відомостей на підставі якої саме постанови суду ОСОБА_1 був позбавлений права керування.

Відтак, відповідачем не надано суду належних доказів в підтвердження правомірності винесення оскаржуваного рішення та наявності умислу в діяннях позивача, як обов`язкової суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.126 КУпАП, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що рішення відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП, на підставі п.3 ч.3 ст.286 КАС України, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 283, 288, 289 КУпАП, ст. 6, 7, 9, 11, 44, 48, 73-78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Аміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності -задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3328093 від 23.10.2024, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП, провадження у справі закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Майстренко