Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 27 квітня 2026 р.
Справа: №642/16/26
Суддя: Петрова Н. М.
"28" квітня 2026 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 642/16/26
Провадження № 2/642/596/26
28 квітня 2026 року
м. Харків
Холодногірський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Петрової Н.М.
за участю секретаря судового засідання – Вольвич Є.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
06.01.2026 до Холодногірського районного суду м.Харкова звернувся представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - Грибанов Д.В. з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд з ОСОБА_1 стягнути на користь позивача заборгованість: за кредитним договором №С-508-005159-18-980 від 08.10.20218 в розмірі 17 958,88 грн., з яких: 6 931,27 грн. - сума заборгованості по основному боргу, 11 027,61 грн. - сума заборгованості по процентам; та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.10.2018 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір №С-508-005159-18-980.
07.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №С-508-005159-18-980 від 08.10.2018, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до Реєстру боржників №3 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №С-508-005159-18-980 від 08.10.2018 в сумі 17 958,88 грн., з яких: 6 931,27 грн. - заборгованість за основним боргом; 11 027,61 грн. - заборгованість за відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за комісіями.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги на відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №С-508-005159-18-980 від 08.10.2018 в сумі 17 958,88 грн., з яких: 6 931,27 грн. - заборгованість за основним боргом; 11 027,61 грн. - заборгованість за відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за комісіями.
Вищевказані обставини вимусили позивача звернутися до суду з позовною заявою.
09.01.2026 ухвалою Холодногірського районного суду м.Харкова позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження по справі з повідомленням (викликом) сторін (а.с.37).
Представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - Грибанов Д.В., який діє на підставі довіреності №752 від 02.12.2025, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.4).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки на її зареєстроване місце проживання, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст.247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Здійснюючи правосуддя (ч. 1 ст. 5 ЦПК України), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 08.10.2018 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №С-508-005159-18-980 (а.с. 5-6).
Відповідно до п.3.2 кредитного договору, ліміт кредитної лінії, на момент укладення угоди, становить 7 000,00 грн.
Пунктом 3.3 вказаного кредитного договору, процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00 % річних.
З паспорту споживчого кредиту, який також підписаний відповідачем ОСОБА_1 вставновлено, що тип кредиту - кредитна лінія, сума/ліміт кредиту - 1 000,00 грн., строк кредитування - 12 місяців, мета кредиту - споживчі цілі, процентна ставка - 48,00%, тип процентної ставки - фіксована, реальна річна процентна ставка - 76,70% (а.с.10-12).
08.10.2018 між ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» укладено договір добровільного страхування життя № ПБ КК 1 від 03.04.2017, об`єктом якого є майнові інтереси, пов`язані з життям застрахованої особи - ОСОБА_1 , а вигодонабувачем за цим договором є ПАТ «Ідея Банк», який власноручно підписаний відповідачем ОСОБА_1 (а.с.7).
Крім того, 08.10.2018 ОСОБА_1 підписала заяву № С-508-005159-18-980 про акцепт публічної оферти ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку ПАТ «Ідея Банк» (а.с.8).
В матеріалах справи міститься копія прибутковий позабалансовий ордер від 08.10.2018 про видачу кредиту ОСОБА_1 С-508-005159-18-980 про сплату страхового платежу на суму 1,00 грн (а.с.13).
З довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № С-508-005159-18-980 від 08.10.2018 вбачається, що загальний розмір заборгованості станом на 07.07.2023 становить 17 958,88 грн, з яких: 6 931,27 грн - заборгованість за основним боргом, 11 027,61 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками (а.с.19).
Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 від 07.07.2023, відповідачем здіснювалося часткове погашення кредитної заборгованості за договором № С-508-005159-18-980 (а.с.15-18).
07.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦ1Я 3 ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Кредитним договором №С-508-005159-18-980 вiд 08.10.2018 укладеним між АТ « Ідея Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.20-33).
Згiдно п. 2.1. Договору факторингу за цим Договором АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу Права Вимоги, якi АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за цим Договором, вiдступаються (передаються) в розмірі заборгованості Боржникiв перед АТ «Ідея Банк», та визначені в Реєстрі Боржникiв, що підписується Сторонами, у паперовому виглядi в день укладання цього Договору та надсилається АТ «Ідея Банк» ТОВ «ФК «ЄАПБ» в електронному виглядi засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладання цього Договору. Реестр Боржникiв після належного його пiдписання Сторонами вважається невід`ємною частиною цього Договору.
На виконання вищевказаного договору ТОВ «ФК «ЄАПБ»» сплатило АТ Ідея Банк загальну суму фінансування, що підтверджується платіжною інструкцією №19913 від 11.07.2023 (а.с.22).
Згідно з Рестром боржників №3 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №С-508-005159-18-980 вiд 08.10.2018 в сумі 17 958,88 грн., з яких: 6 931,27 грн - заборгованість за основним боргом; 11 027,61 грн. - заборгованiсть за відсотками (а.с.23).
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитним договором № С-508-005159-18-980 від 08.10.2018, ОСОБА_1 порушує взяті на себе зобов`язання за цим договором.
Як вбачається з положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитними договорами у добровільному порядку.
Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості за кредитним договором № С-508-005159-18-980 від 08.10.2018 у розмірі 17 958,88 грн., з яких: 6 931,27 грн. - заборгованість за основним боргом; 11 027,61 грн. - заборгованість за відсотками.
ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).
У відповідності до положень ч.3 ст. 12 та ч.1 ст. 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
В п.27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. (а.с.1), який підлягає стягненню на його користь з відповідача.
Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 89, 131, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №С-508-005159-18-980 від 08.10.2018 в розмірі 17 958,88 (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім грн., 88 коп.) грн., з яких: 6 931,27 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 027,61 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Повний текст рішення складено 28.04.2026.
Суддя Наталя ПЕТРОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua