Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №212/2140/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/2140/26

2/212/3158/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - Чайкіна І.Б., за участю секретаря судового засідання – Хімченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Макаренко Анастасія Сергіївна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

Адвокат Макаренко Анастасія Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з дати подання позову до досягнення малолітньою дитиною – ОСОБА_3 трирічного віку. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 з 28.07.2017 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Сторони мають дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач добровільно матеріальну допомогу не надає, хоча є військовослужбовцем та отримує щомісячно дохід. Позивачка знаходиться у декретній відпустці, у зв`язку з чим не працює. Будь – яких джерел доходу, окрім соціальних виплат на дитину, вона не має, що ставить її у скрутне матеріальне становище.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, вважається належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Представницею позивачки подано клопотання в якому просила розглянути справу без її участі та участі позивачки. Зазначила, що позивачка підтримує позов в повному обсязі, просить його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не подав, належним чином засвідчених клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 28.07.2017 року уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, актовий запис № 447 (а.с. 12 зворотній).

Сторони мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. В свідоцтві про народження, графа батьки зазначено батько: ОСОБА_2 , мати: ОСОБА_1 (а.с. 12).

ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_3 мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5;9)

ОСОБА_2 перебуває на військовій службі, призваний по контракту (а.с. 6).

Відповідно до наказу КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» від 17.05.2025 року ОСОБА_1 перебуває у декретній відпустці для догляду за дитиною ОСОБА_3 , до досягнення нею трирічного віку, з 18.12.2025 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8)

За правилами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Статтею 75 СК України встановлено обов`язок дружини, чоловіка матеріально підтримувати один одного.

Згідно з ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Положеннями ч. 1 ст. 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Згідно з ч. ч. 2, 4, ст. 84 СК України, дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Статтею 85 СК України урегульовані правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Аналіз даних положень дає підстави вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини на утримання чоловіком протягом усього терміну її вагітності та до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина до трьох років, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини. При цьому, головною умовою присудження аліментів, згідно приписів ст. 84 СК України, є наявність у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу дружині яка проживає із дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина під час вагітності потребує матеріальної допомоги не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині під час вагітності незалежно від цієї обставини. Судом встановлено, що відповідач є чоловіком позивачки, яка потребує матеріальної допомоги від свого чоловіка до досягнення народженою дитиною трьох років, що у свою чергу є його обов`язком відповідно до вимог ст. 84 СК України.

Відповідно ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частина статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища. Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

У зв`язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивачка не має змоги працювати і утримувати себе.

Також, суд, при встановленні розміру аліментів враховує стан здоров`я та матеріальне становище позивача, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі. Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач має працездатний вік, працює, і враховуючи відсутність в неї самостійного доходу, чоловік має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині.

Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів на утримання дружини суд враховує факт проживання дитини з матір`ю, наявності у того із батьків, з ким проживає дитина, права на утримання, вік та стан здоров`я дитини, матеріальний стан позивачки, яка не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, інших доходів не має, відсутність доказів щодо незадовільного стану здоров`я відповідача, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно, починаючи з дня подання позовної заяви 08.02.2026 року.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивачки, яка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому у відповідності зі ст. 141 ЦПК України судовий збір в дохід держави в розмірі 1331.20 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 75, 84, 91,181-183 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 81, 141, 247,263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Макаренко Анастасія Сергіївна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 08.02.2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно, або до виникнення обставин, передбачених ст. 85 СК України.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у сумі 1331, 20 гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 27.04.2026 року.

Суддя: І. Б. Чайкін