Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №750/8343/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання батьківства

Дата: 27 квітня 2026 р.

Справа: №750/8343/25

Суддя: Маринченко О. А.

Справа № 750/8343/25

Провадження № 2/750/140/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді – Маринченко О.А.,

секретар судового засідання – Шилова Ж.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання батьківства,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Чернігівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України,

в с т а н о в и в:

19 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що позивач була знайома з відповідачем - ОСОБА_2 майже все своє життя, оскільки вони були односельцями, ходили в одну школу, а їхні сім?ї товаришували. У 2016 році відповідач - ОСОБА_2 почав проявляти симпатію до позивача, запропонував позивачу бути його дівчиною, на що позивач погодилася. Після закінчення школи позивач поїхала до міста Чернігова, де вступила до вищого навчального закладу. На вихідні позивач приїжджала в село до батьків, де зустрічалася з відповідачем - ОСОБА_2 . Позивач та відповідач - ОСОБА_2 зустрічалися тривалий час, але разом не проживали. В серпні 2018 року позивач дізналася, що вагітна, про що повідомила відповідача - ОСОБА_2 . Позивач та відповідач - ОСОБА_2 вирішили, що у зв`язку з відсутністю коштів не будуть одружуватись. Батьки відповідача - ОСОБА_2 перші дізналися про вагітність позивача, зраділи та чекали на появу онуки. Після народження дитини - ОСОБА_5 відомості про її батька були внесені відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України. У свідоцтві про народження ОСОБА_5 батьком дитини записаний ОСОБА_6 . Відповідач - ОСОБА_2 від дня народження визнав ОСОБА_7 своєю дочкою, а його батьки: ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та рідні брати сприймали ОСОБА_7 як рідну онуку та племінницю. Позивач разом із дитиною проживала у своїх батьків. Через сварки відносини позивача та відповідача - ОСОБА_2 мали маятниковий характер. Іноді позивач разом з дитиною та відповідачем - ОСОБА_2 проживали в будинку батьків останнього. У 2021 році позивач та відповідач - ОСОБА_2 розірвали їхні відносини і рік не спілкувалися. Однак, у 2022 році вони переосмислили погляди на їхні відносини і заради дитини вирішили спробувати створити повноцінну сім?ю. Питання про внесення змін в актовий запис про народження дитини не вирішувалося, оскільки для відповідача - ОСОБА_2 це не було принципово, він любив ОСОБА_7 незалежно від того, яке в неї прізвище. Приблизно у травні 2022 року відповідач - ОСОБА_2 влаштувався на роботу в місті Києві, а позивач з дитиною поїхала у місто Чернігів, де працювала, а дитину віддала в садочок. Відповідач - ОСОБА_2 приїжджав у місто Чернігів, де разом з дитиною проводив час. Крім того, кожного дня позивач та відповідач - ОСОБА_2 спілкувалися по відеозв?язку. Також, відповідач - ОСОБА_2 допомагав грошима. Пізніше відповідач - ОСОБА_2 мобілізувався до лав Збройних Сил України. Влітку 2023 року між позивачем та відповідачем - ОСОБА_2 відносини припинилися, проте останній продовжував періодично спілкуватися з ОСОБА_7 по відеозв?язку. Наприкінці листопада 2023 року в позивача з?явилися нові відносини, про які стало відомо відповідачу - ОСОБА_2 , після чого спілкування з дитиною він припинив, його батьки також перестали цікавитися ОСОБА_7 . 02 листопада 2024 року відповідач - ОСОБА_2 зник безвісти під час виконання бойового завдання біля села Спірне Бахмутського району Донецької області. Визнання батьківства ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_5 необхідно для реалізації останньою майнових та немайнових прав, в тому числі, для оформлення виплат та пільг, передбачених законодавством України родичам військовослужбовця, який зник безвісти, а тому позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження; визначено відповідачам строк для подачі відзиву на позов. Задоволено клопотання позивача та витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_3 відомості про сім`ю ОСОБА_2 , які містяться в його особовій справі.

В установлений судом строк відповідач - ОСОБА_4 подала відзив на позов, у якому просить відмовити позивачу в його задоволенні та зазначає, що при розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини другої статті 128 Сімейного кодексу України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Натомість, позивачем до позову додано фотокартки відповідача – ОСОБА_2 , джерело походження яких не відомо, а тому такі не можуть бути доказами в справі. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень Цивільного процесуального кодексу України. Разом з тим, відповідач - ОСОБА_2 має статус особи зниклої безвісти, а тому жодних експертних заключень із ним виконати не можливо.

Позивач подала відповідь на відзив, у якій, зокрема, зазначила, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відзив на позов не подали.

Згідно з ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 серпня 2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача, залучено до участі в справі в якості третьої особи Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 серпня 2025 року, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року, призначено в даній справі судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження в справі зупинено на час проведення експертизи.

Відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2026 року провадження в справі - поновлено.

Згідно з ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в справі і призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач позов підтримала та просила суд його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином (а.с. 167), причин неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань до початку розгляду справи не подали.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. З листа Військової частина НОМЕР_1 Національної гвардії від 19 березня 2026 року слідує, що ОСОБА_2 вважається зниклим безвісти, ймовірно загинув, під час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації і місце перебування його невідоме з 02.11.2024.

Представники третіх осіб: Чернігівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином.

Заслухавши доводи позивача, допитавши свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_5 , її батьками записані: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 11).

Із копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00031793663 від 23 липня 2021 року слідує, що відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 12).

Матеріали справи містять копії фото зі зображенням відповідача ОСОБА_2 разом із дитиною, листування позивача з відповідачем ОСОБА_4 у соціальній мережі щодо дитини, а також роздруківки про перерахування коштів відповідачем ОСОБА_2 , надані позивачем (а.с. 16-17, 18-23).

Згідно із витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 від 04 листопада 2024 року № 330 гранатометника 3-го відділення 2-го взводу оперативного призначення 7-ї роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення старшого солдата ОСОБА_2 (Г-206669, мобілізація 04-2023) вважати таким, що зник безвісти «ймовірно загинув» під час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (виконання завдань із захисту Вітчизни) і місце перебування його невідоме з 02 листопада 2024 року.

Відповідно до копії сповіщення сім`ї (близьких родичів) безвісти зниклого від 05 листопада 2024 року № 3В/40 старший солдат ОСОБА_2 , 1997 року народження, гранатометник 3-го відділення 2-го взводу оперативного призначення 7-ї роти оперативного призначення 3-го батальйону оперативного призначення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України зник безвісти 02 листопада 2024 року в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області (а.с. 53).

Згідно із висновком експерта № 33-МГ від 29 січня 2026 року молекулярно-генетичним порівняльним аналізом встановлена кровна спорідненість між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які є біологічними батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Тобто, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічною онукою ОСОБА_4 і ОСОБА_3 . (а.с. 147-149).

Свідок ОСОБА_8 , яка є матір`ю позивача, суду, зокрема, показала, що позивач десь з 2016 року мала відносини з відповідачем ОСОБА_10 , вони зустрічалися, разом не проживали. Пізніше у них народилася дочка ОСОБА_7 . Певний період часу позивач із ОСОБА_10 не спілкувалися, потім десь у 2020 році вони проживали у відповідачів, пізніше знову не спілкувалися. У період війни знову почали спілкуватися, ОСОБА_11 був у м. Чернігові, приходив до дитини. До зникнення безвісти ОСОБА_2 визнавав себе батьком ОСОБА_7 , а його батьки визнавали ОСОБА_7 онукою. У період перед народженням дитини позивач мала відносини лише з ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_9 суду, зокрема, показала, що позивач мала відносини з ОСОБА_10 , вони разом постійно не проживали, але у них народилася дочка ОСОБА_7 . Свідок особисто бачила наявність відносин між позивачем та ОСОБА_2 . Позивач проживала і проживає в квартирі в м. Чернігові, яка належить чоловіку свідка. Свідок бачила, як ОСОБА_2 приходив до позивача і дитини (це було ще до війни). До зникнення безвісти ОСОБА_2 визнавав себе батьком ОСОБА_7 . Позивач ночувала у батьків ОСОБА_2 , дитина спілкувалася з ОСОБА_2 і його батьками, була у них у гостях.

Відповідно до частини першої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно із частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини першої статті 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Ніяких моральних та правових обмежень будь-які діти не знають. Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно з частиною першою статті 126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно із статтею 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 591/6441/14-ц зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то Сімейний кодекс України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 Сімейного кодексу України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 76, 77, 79 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства («Kalacheva v. Russia», заява № 3451/05, § 34, рішення ЄСПЛ від 07 травня 2009 року).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 року в справі № 382/2559/15-ц зазначено, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999%). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Суд бере до уваги, що дані ім`я та по батькові, які зазначені у свідоцтві про народження дитини, співпадають з ім`ям та по батькові відповідача ОСОБА_2 .

Показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 співвідносяться з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, беручи до уваги те, що згідно з висновком експерта № 33-МГ від 29 січня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічною онукою ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , які є батьками ОСОБА_2 , а тому суд вважає за можливе визнати батьківство відповідача - ОСОБА_2 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору та витрати за проведення судової експертизи.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання батьківства – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Орлівка Куликівського району Чернігівської області, батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_5 № 21 від 21 травня 2019 року, зроблений Куликівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, вказавши її батьком – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 403 грн. 73 коп. з кожного у відшкодування витрат по сплаті судового збору та по 9749 грн. 70 коп. з кожного у відшкодування витрат на проведення судової експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .

Відповідач – ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 .

Відповідач – ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_6 .

Відповідач – ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_7 .

Третя особа - Чернігівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: вул. Шевченка, 50-а, м. Чернігів; ідентифікаційний код – 14251473.

Третя особа - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код – НОМЕР_8 .

Повний текст рішення складено 28.04.2026.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua