Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №127/14280/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/14280/25

Провадження №1-кп/127/526/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 у порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2025 за № 22025020000000079, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Потсдам Алагір (Німеччина), громадянина Російської Федерації, начальника відділу патріотичного виховання та спорту регіонального громадсько-державного об`єднання «Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту» Республіки Татарстан Російської Федерації, останнє відоме місце перебування: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 110-2 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Громадянин Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_5 , перебуваючи на території РФ, будучи начальником відділу патріотичного виховання та спорту регіонального громадсько-державного об`єднання «Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту» (далі - ДТСААФ) Республіки Татарстан РФ, маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної службової діяльності у РФ, діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, серед яких представники громадських організацій, у тому числі, так званого «Союза десантников Республіки Татарстан», «Своих не бросаем 16», «ОНФ в Республике Татарстан», а також діючих військовослужбовців Збройних Сил РФ зі складу батальйонів «Алга» та «Тімер» (Республіка Татарстан), з моменту оголошення початку так званої «спеціальної військової операції», тобто з 24.02.2022 й по теперішній час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, на виконання спільного кримінально протиправного умислу, спрямованого на матеріальне забезпечення та фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи своє становище як начальника відділу патріотичного виховання та спорту ДТСААФ Республіки Татарстан РФ, як особисто, так і через залучення до своєї протиправної діяльності інших осіб з числа підлеглих йому співробітників ДТСААФ Республіки Татарстан, волонтерів, представників громадських організацій, учасників бойових дій з числа так званих добровольчих батальйонів Республіки Татарстан «Алга» та «Тімер», а також інших невстановлених осіб, вчиняв дії, спрямовані на матеріальне забезпечення шляхом придбання та подальшої передачі матеріальних цінностей у вигляді військової та спеціальної техніки, обладнання, медичних препаратів, продуктів харчування, будівельних матеріалів та інших ресурсів представникам окупаційної адміністрації, військових формувань РФ, що беруть безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України та здійснюють окупацію території України, проводять нелегітимні референдуми та вибори на цих територіях, тим самим, використовують ці матеріальні цінності з метою захоплення та утримання під своїм контролем окупованої території України, тобто зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни РФ проти України, а також для забезпечення діяльності та можливості ефективного функціонування на тимчасово окупованій території України.

При цьому, ОСОБА_5 та інші особи з числа підлеглих йому співробітників ДТСААФ Республіки Татарстан, волонтерів, представників громадських організацій, учасників бойових дій з числа так званих добровольчих батальйонів Республіки Татарстан «Алга» та «Тімер», що діяли за попередньою змовою із останнім, реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на надання матеріальних ресурсів для здійснення фінансування дій, вчинених представниками військових формувань РФ з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи механізм доведення інформації до необмеженого кола осіб, розміщували у відповідних текстових, фото- та відео- публікаціях на вебресурсах російських засобів масової інформації, вебсторінці ДТСААФ Республіки Татарстан та персональній сторінці у соціальній мережі «Вконтакте» відомості у вигляді звітів перед жителями РФ, зокрема Республіки Татарстан, про перелік придбаних та поставлених матеріальних цінностей підрозділам військових формувань держави - агресора.

Так, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні музею ДТСААФ Республіки Татарстан у м. Казань Республіки Татарстан Російської Федерації, діючи за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної службової та іншої діяльності у РФ, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.05.2023, прийняв участь у зустрічі з ветеранами так званого «Регионального отделения Общероссийской общественной организации ветеранов уголовно-исполнительной системы по Республике Татарстан», в ході якої повідомив учасникам вказаного заходу про використання грошових пожертв від вказаної вище організації для фінансування та відправки посадовими особами ДТСААФ Республіки Татарстан так званої «гуманітарної допомоги» у так звану «зону спеціальної військової операції» на тимчасово окупованій території України із наметами, засобами зв`язку, коліматорними прицілами для зброї, медичними засобами та засобами особистої гігієни, необхідних для підрозділів Збройних Сил РФ, зокрема військовослужбовців так званих добровольчих батальйонів Республіки Татарстан «Алга» та «Тімер», які приймають безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованих територіях України.

Зазначені дії ОСОБА_5 , які вчинялися спільно з іншими невстановленими особами, зокрема, знайшли своє відображення у публікації, розміщеній на офіційній вебсторінці ДТСААФ Республіки Татарстан за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_30» від 22.05.2023 з текстом, зміст якого вказує на здійснення ним фінансування (матеріальної підтримки) дій, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Далі, ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Казань Республіки Татарстан РФ за місцем виконання своїх службових обов`язків як начальника відділу патріотичного виховання та спорту ««Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту» (ДТСААФ) Республіки Татарстан, продовжуючи діяти за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної службової та іншої діяльності у РФ, у невстановлений точно досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09.07.2023, разом із іншими, в тому числі й підлеглими йому, співробітниками ДТСААФ Республіки Татарстан, забезпечив збір та доставку на тимчасово окуповані державою-агресором території України, так званого «гуманітарного вантажу», що складався з 18 автомобілів, серед яких були екскаватори на базі автомобілів високої прохідності марки «КамАЗ», пересувні польові бані, а також засоби зв`язку та розвідки, маскувальні сітки, продукти харчування, засоби особистої гігієни, ємності для питної води, комплекти літньої військової форми, індивідуальні речі військовослужбовців тощо, необхідні для потреб представників військових формувань РФ - так званих добровольчих батальйонів Республіки Татарстан «Алга» та «Тімер», що приймають безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованих територіях України.

Зазначені дії ОСОБА_5 , які вчинялися спільно з іншими невстановленими особами, зокрема, знайшли своє відображення у публікації, розміщеній на офіційній веб-сторінці ДТСААФ Республіки Татарстан за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_31» від 09.07.2023 з текстом, зміст якого вказує на здійснення ним фінансування (матеріальної підтримки) дій, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Також, описана вище протиправна діяльність ОСОБА_5 , спрямована на матеріальне забезпечення представників військових формувань Російської Федерації, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», знайшла своє відображення у публікації із аналогічним змістом, розміщеній у розділі «Статьи» персональної сторінки ОСОБА_5 у соціальній мережі «Вконтакте» (« ОСОБА_6 », ІНФОРМАЦІЯ_5) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_32 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_31» від 05.09.2023 з текстом, зміст якого вказує на здійснення ним фінансування (матеріальної підтримки) дій, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

У подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи на території РФ, зокрема, у м. Казань Республіки Татарстан РФ, продовжуючи діяти за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи кримінально протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної службової та іншої діяльності у РФ, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.07.2023, забезпечив збір та доставку на тимчасово окуповані державою-агресором території України, так званих «гуманітарних вантажів», що складалися з 53 автомобілів марки «КамАЗ» та «Урал», 3 спеціалізованих автомобілів «Ахмат», 4 екскаваторів, предметів одягу та амуніції, необхідних для потреб представників військових формувань РФ - так званих добровольчих батальйонів Республіки Татарстан «Алга» та «Тімер», що приймають безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованих територіях України.

Зазначені дії ОСОБА_5 , які вчинялися спільно з іншими невстановленими особами, зокрема, знайшли своє відображення у публікації, розміщеній на офіційній веб-сторінці ДТСААФ Республіки Татарстан (РФ) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6» від 12.07.2023 з текстом, зміст якого вказує на здійснення ним фінансування (матеріальної підтримки) дій, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Також, описана вище діяльність ОСОБА_5 , спрямована на матеріальне забезпечення представників військових формувань Російської Федерації, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», знайшла своє відображення у публікаціях із аналогічним змістом, розміщених на Інтернет-ресурсі засобу масової інформації «БИЗНЕС ONLINE» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» від 11.07.2023 та у розділі «Статьи» персональної сторінки ОСОБА_5 у соціальній мережі «Вконтакте» («ОСОБА_5»; ІНФОРМАЦІЯ_33) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_34 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_35» від 05.09.2023.

Відповідно до висновку експерта № 2916/24-21 Вінницького відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України від 15.10.2024, надалі на дослідження матеріали, в яких зафіксовано виступи, висловлювання начальника відділу патріотичного виховання та спорту «Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту» (ДТСААФ) Республіки Татарстан ОСОБА_5 містять висловлювання (дії), зміст яких вказує на здійснення останнім у спільній діяльності із іншими особами передачі матеріальних і фінансових ресурсів, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також висловлювання (дії), зміст яких вказує на здійснення останнім у спільній діяльності із іншими особами дій, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за частиною третьою статті 110-2 Кримінального кодексу України (далі - КК) суд здійснює за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Відповідно до частини п`ятої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Частиною другою статті 7 КПК регламентовано, що зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 18.05.2004 «Шомоді проти Італії» проведення заочного розгляду кримінального провадження відповідатиме принципам, закріпленим у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на справедливий суд), тільки в тому випадку, якщо з боку державних органів будуть вжиті заходи забезпечення ретельної перевірки «з метою встановлення поза обґрунтованим сумнівом того, чи дійсно особа беззастережно відмовилася від свого права виступати в суді».

До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов`язаний переконатися, що обвинувачений був повідомлений про судовий розгляд. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд «in absentia» допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов`язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді (рішення «Пелладоах проти Нідерландів», «Пуатрімоль проти Франції»).

Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень визначені главою 24-1 КПК.

Відповідно до положень статті 297-1 КПК спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених, зокрема, статтею 110-2 КК стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Під час досудового розслідування ОСОБА_5 відповідно до вимог частини восьмої статті 135, частини першої статті 278 КПК неодноразово викликався як підозрюваний, шляхом опублікування у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», а також на офіційному сайті Офісу генерального прокурора. Однак на виклики ОСОБА_5 не з`явився без поважних причин.

Крім того, у газеті «Урядовий кур`єр» опубліковане повідомлення про виклик ОСОБА_5 для його допиту як підозрюваного, проведення інших слідчих і процесуальних дій у статусі підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, однак останній не з`явився до слідчого відділу без поважних причин.

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 також було вручене захиснику останнього, про що свідчить розписка в матеріалах кримінального провадження.

Постановою слідчого від 04.04.2025 на підставі статті 281 КПК підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук, який доручено оперативним підрозділам ІНФОРМАЦІЯ_36.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2025 задоволено клопотання слідчого, погодженого з прокурором, та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025020000000079 від 22.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 110-2 КК.

У газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» опубліковано повідомлення про здійснення стосовно підозрюваного ОСОБА_5 спеціального досудового розслідування.

Факти численних викликів ОСОБА_5 у порядку статті 135 КПК підтверджуються наданими стороною обвинувачення матеріалами.

У підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 22.10.2025, суд своєю ухвалою задовольнив клопотання прокурора щодо здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_5 викликався у судові засідання, які були призначені на 11:00 год. 10.06.2025, 16:00 год. 09.09.2025, 15:30 год. 22.10.2025, 16:30 год. 30.10.2025, 16:30 год. 14.01.2026 та 17:00 год. 21.01.2025 шляхом публікації повісток про виклик обвинуваченого у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Отже, наявні у справі документи свідчать про те, що ОСОБА_5 достовірно знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження, про підозру та висунуте обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину та статус особи, яка перебуває у розшуку, про виклики до органу досудового розслідування та суду.

Ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду суд розцінює, як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

При цьому суд вважає слушним зауважити, що розгляд кримінального провадження здійснюється за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 , яка була забезпечена державою з Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

З огляду на викладене, суд вжив усіх достатніх заходів для дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя.

Відповідно до частини третьої статті 26 КПК суд за клопотанням сторін кримінального провадження дослідив такі докази, зібрані у кримінальному провадженні:

-протокол огляду від 09-10.05.2024, відповідно до якого оглянуті відомості розміщені в інтернет-мережі стосовно начальника відділу патріотичного виховання та спорту «Добровільного товариства та сприяння армії, авіації і флоту» (далі - ДТСААФ) Республіки Татарстан ОСОБА_5 , за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;

« ІНФОРМАЦІЯ_4 »; « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;

Зафіксовані публікації, розміщені на сторінках, зроблена відповідна архівація;

-висновок експерта №2916/24-21 від 15.10.2024, згідно з яким надані на дослідження (публікації, відеофайли, посилання, статті тощо), в яких зафіксовано виступи та статті начальника відділу патріотичного виховання та спорту «ДТСААФ» Республіки Татарстан ОСОБА_5 , зафіксовані у протоколі огляду від 09-10 травня 2024 року на 42 аркушах і на оптичному диску DVD-R, містять: 1) висловлювання (дії), зміст яких вказує на здійснення останнім у спільній діяльності із іншими особами передачу матеріальних і фінансових ресурсів, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України (стаття, розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 »; публікація за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщена стаття офіційного сайту «ТСААФ» з інформацією за 22.05.2023 (понеділок) відносно ОСОБА_5 про те, що «ІНФОРМАЦІЯ_30»; публікація за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 отримуємо статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за 11.07.2023 ; публікація на сторінці « ОСОБА_6 » - ІНФОРМАЦІЯ_5 , де в користувача є в друзях - 11 користувачів соціальної мережі «Вконтакте», першої статті «ІНФОРМАЦІЯ_31»; 2) висловлювання (дії), зміст яких вказує на здійснення останнім у спільній діяльності із іншими особами дій, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку встановленого Конституцією України: публікація за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 отримуємо статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за 11.07.2023 ; публікація на сторінці « ОСОБА_6 » - ІНФОРМАЦІЯ_5 , де в користувача є в друзях - 11 користувачів соціальної мережі «Вконтакте», четвертої статті «ІНФОРМАЦІЯ_6»»);

3) висловлювання (дії), зміст яких вказує на здійснення останнім у спільній діяльності із іншими особами дій, вчинених з метою патріотичного виховання й активної мобілізаційної допомоги у проведенні так званої «спеціальної військової операції в Україні» з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України: публікація на сторінці « ОСОБА_6 » - ІНФОРМАЦІЯ_5 , де в користувача є в друзях - 11 користувачів соціальної мережі «Вконтакте», другої статті ««ІНФОРМАЦІЯ_37» і третьої статті «ІНФОРМАЦІЯ_38».

-протокол огляду від 13.02.2025, відповідно до якого предметами огляду є: 1) веб-сторінка за адресою« ІНФОРМАЦІЯ_9 » під назвою « ОСОБА_7 встретился с участником СВО, кавалером двух орденов Мужества ОСОБА_17 ».; 2) веб-сторінка за адресою « ІНФОРМАЦІЯ_10 » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 ».; 3) веб-сторінка за адресою: « ІНФОРМАЦІЯ_4 » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_39 »; 4) веб-сторінка за адресою: « ІНФОРМАЦІЯ_14 » соціальної мережі «Однокласники», яка доступна усім користувачам інтернету. Вказана сторінка є каналом для поширення публікацій на невизначене коло користувачів під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_15 »; 5) веб-сторінка за адресою: « ІНФОРМАЦІЯ_16 » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_17 »; 6) веб-сторінка за адресою: « ІНФОРМАЦІЯ_18 » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_19 »; 7) веб-сторінка за адресою: « ІНФОРМАЦІЯ_20 » під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_40 »; 8) веб-сторінка за

адресою:« ІНФОРМАЦІЯ_21 » під назвою «

ІНФОРМАЦІЯ_22 »; 9) відео-публікація розміщена у відео-хостингу « YouTube » за адресою: « ІНФОРМАЦІЯ_23 » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_41»; 10) відео-публікація розміщена у відео-хостингу « YouTube » за адресою: « ІНФОРМАЦІЯ_23 » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_25 »; 11) відео-публікація розміщена у відео-хостингу « YouTube » за адресою: « ІНФОРМАЦІЯ_23 » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_26 » - описаний їх зміст, зроблена відповідна архівація;

-протокол огляду від 07-08.02.2025, відповідно до якого оглянуті відомості розміщені в інтернет-мережі стосовно колишнього (займав посаду до липня 2024 року) начальника відділу патріотичного виховання та спорту «Добровільного товариства та сприяння армії, авіації і флоту» (далі - ДТСААФ) Республіки Татарстан ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , за посиланнями:

ІНФОРМАЦІЯ_2

ІНФОРМАЦІЯ_2

ІНФОРМАЦІЯ_2

ІНФОРМАЦІЯ_4

ІНФОРМАЦІЯ_5

ІНФОРМАЦІЯ_28 ;

Зафіксовані публікації, розміщені на сторінках, зроблена відповідна архівація;

-докази щодо надсилання ОСОБА_5 відомостей з приводу наявного кримінального провадження та проведеного досудового розслідування;

Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов до такого висновку.

Відповідно до Конституції України - Основного Закону України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Виключно законами України встановлюються порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України.

Згідно зі статтями 132 - 134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Однак, з метою зміни меж території та державного кордону України під безпосереднім керівництвом та контролем осіб з числа політичного й військового керівництва РФ 7 квітня 2014 року на території Донецької області України створено терористичну організацію «Донецька народна республіка», а 27 квітня 2014 року на території Луганської області України - терористичну організацію «Луганська народна республіка», у складі яких утворені незаконні збройні формування.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими РФ (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації), починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. При цьому, ефективний контроль та координацію діяльності цих терористичних організацій, як і їх фінансове та матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади держави-агресора Російської Федерації та її Збройних Сил.

Визнання Верховною Радою України так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» терористичними організаціями, як і численні злочини вчинені їх представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного російською федерацією міжнародного тероризму», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року № 106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VIII, Заяві Верховної Ради України щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту від 30 березня 2021 року № 1356-IX, Заяві Верховної Ради України у зв`язку з визнанням Російською Федерацією незалежності незаконних самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України від 22 лютого 2022 року № 2093-IX, Заяві Верховної Ради України у зв`язку із злочинними рішеннями керівництва російської федерації щодо спроби анексії тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України від 6 жовтня 2022 року № 2632-IX.

Зважаючи на викладене, так звані «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» є стійкими об`єднаннями невизначеної кількості осіб (більше трьох), створеними з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому відповідно до статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичними організаціями.

Основними завданнями учасників указаних терористичних організацій є повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Керівники терористичних організацій так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», за сприяння та координації представників влади РФ, провели фіктивні референдуми про відокремлення Донецької і Луганської областей від України та проголошення їх незалежними «державами».

Надалі, з метою створення приводів для ескалації і спроби виправдання своєї агресії перед світовою спільнотою, громадянами України, що проживають на тимчасово окупованих територіях, 21 лютого 2022 року РФ визнано так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.

21 лютого 2022 року підписано так звані «Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між РФ і Донецькою Народною Республікою», а також «Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між РФ і Луганською Народною Республікою». Зазначені Договори ратифіковані шляхом прийняття 22 лютого 2022 року Державною думою відповідного Федерального закону, який затверджений Радою Федерації. Після цього, 30 вересня 2022 року підписано так звані «Договори про прийняття до складу РФ Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької області та Херсонської області та утворення нових суб`єктів РФ», які ратифіковано шляхом прийняття 3 жовтня 2022 року Державною думою відповідних Федеральних законів, які затверджені Радою Федерації.

Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» до терористичних організацій, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників терористичної організації, рішуче засуджено підписання РФ нікчемних «міжнародних угод» із так званими «Донецькою народною республікою» та «Луганською народною республікою».

Крім того, відповідно до вимог Конституції України перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч вимогам Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року, Гельсінського заключного акту 1975 року, Гаазької конвенції 1907 року, Женевських конвенцій 1949 року та інших міжнародно-правових актів є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Усупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ та інші високопосадові представники влади держави-агресора, діючи всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року та вимогам частини четвертої статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй, Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали повномасштабну агресивну війну проти України, шляхом віддання наказу на збройне вторгнення підрозділів Збройних Сил РФ на територію України.

24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині РФ за результатами здійснених нею підготовчих неправомірних дій, розпочала так звану «спеціальну військову операцію» в Україні, про що оголосив президент РФ.

Надалі, Збройні Сили РФ, які діяли за наказом вищого політичного та військового керівництва, вторглися на територію Україну шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, цивільні та інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське, оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків. Аналогічні дії були вчинені підрозділами терористичних організацій самопроголошених «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки», які увійшли до складу Збройних Сил РФ.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введений в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжено Указами Президента України та який діє на цей час.

Незважаючи на те, що вищенаведеними міжнародними документами закріплено обов`язок держав утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності, інших дій, що заборонені міжнародним гуманітарним правом, РФ, у порушення Статуту ООН, ігноруючи норми міжнародного права та рішення міжнародних органів, продовжила агресію проти України шляхом застосування збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності, політичної незалежності України, а також продовжила здійснювати вторгнення та раніше розпочату у 2014 році окупацію території України.

У судовому засіданні встановлено, що відомості про кримінальне провадження були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2025 за № 22025020000000079.

З наданих суду протоколів огляду випливає, що ОСОБА_5 , будучи начальником відділу патріотичного виховання та спорту регіонального громадсько-державного об`єднання «ДТСААФ» Республіки Татарстан РФ, використовуючи своє становище та вплив, як особисто, так і через надання відповідних доручень, вчиняв дії, спрямовані на матеріальне забезпечення шляхом придбання та подальшої передачі матеріальних цінностей у вигляді військової та спеціальної техніки, обладнання, медичних препаратів, продуктів харчування, будівельних матеріалів та інших ресурсів представникам окупаційних адміністрацій, військових формувань РФ, які, у свою чергу, використовували їх з метою захоплення території України, тобто зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни РФ проти України.

При цьому, ОСОБА_5 та інші особи з числа підлеглих йому співробітників ДТСААФ Республіки Татарстан, волонтерів, представників громадських організацій, учасників бойових дій з числа так званих добровольчих батальйонів Республіки Татарстан «Алга» та «Тімер», що діяли за його дорученням та за попередньою змовою із останнім, реалізуючи спільний кримінально-протиправний умисел, спрямований на надання матеріальних ресурсів для здійснення фінансування дій, вчинених представниками військових формувань РФ, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи механізм доведення інформації до необмеженого кола осіб, розміщували у відповідних текстових, фото- та відео- публікаціях на веб-ресурсах російських засобів масової інформації, вебсторінці ДТСААФ Республіки Татарстан на персональній сторінці у соціальній мережі «Вконтакте» відомості у вигляді звітів перед жителями РФ, зокрема Республіки Татарстан, про перелік придбаних та поставлених матеріальних цінностей підрозділам військових формувань держави - агресора.

ОСОБА_5 , підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи спільний кримінально-протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної службової та іншої діяльності у РФ, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.05.2023, прийняв участь у зустрічі з ветеранами так званого «Регионального отделения Общероссийской общественной организации ветеранов уголовно-исполнительной системы по Республике Татарстан», в ході якої повідомив учасникам вказаного заходу про використання грошових пожертв від вказаної вище організації для фінансування та відправки посадовими особами ДТСААФ Республіки Татарстан так званої «гуманітарної допомоги» у так звану «зону спеціальної військової операції» на тимчасово окупованій території України із наметами, засобами зв`язку, коліматорними прицілами для зброї, медичними засобами та засобами особистої гігієни, необхідних для підрозділів Збройних Сил РФ, зокрема військовослужбовців так званих добровольчих батальйонів Республіки Татарстан «Алга» та «Тімер», які приймають безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованих територіях України.

Викладені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зміст яких суд вже навів вище.

Зокрема, у публікації від 22.05.2023, розміщеній на офіційній веб-сторінці ДТСААФ Республіки Татарстан за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_30», ОСОБА_5 опублікував такий текст (мовою оригіналу - російською): «Сегодня представители Регионального отделения Общероссийской общественной организации ветеранов уголовно-исполнительной системы по Республике Татарстан посетили музей ДОСААФ Республики Татарстан. Ветераны ознакомились с историей ДОСААФ Республики Татарстан и основными направлениями деятельности оборонной организации. Начальник отдела патриотического воспитания и спорта ОСОБА_5 доложил собравшимся о мероприятиях проводимых ДОСААФ Республики Татарстан в рамках оказания гуманитарной помощи военнослужащим, выполняющим боевую задачу в зоне проведения специальной военной операции. Ветераны перечислили более 300 тысяч рублей на специальный счёт ДОСААФ Республики Татарстан на поддержку военнослужащих в зоне СВО. На перечисленные ветеранами денежные средства уже приобретены и доставлены на передовую военнослужащим добровольческих батальонов «Алга» и «Тимер», палатки, мобильные кнопочные телефоны, коллиматорные прицелы, антисептики, а также средства личной гигиены. В помещении музея в торжественной обстановке Председателю организации ОСОБА_18 было вручено благодарственное письмо и выражена глубокая признательность и благодарность от ДОСААФ Республики Татарстан за активную гражданскую позицию, которую проявляют ветераны РО ООО УИС по РТ в вопросе поддержки военнослужащих Российской Армии, принимающих участие в специальной военной операции.».

Крім того, зазначені вище обставини підтверджуються публікацією, розміщеною на офіційній веб-сторінці ДТСААФ Республіки Татарстан за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_31» від 09.07.2023 з таким текстом (мовою оригіналу - російською):

«Работники РОГО ДОСААФ Республики Татарстан в очередной раз доставили гуманитарную помощь нашим бойцам в зону проведения специальной военной операции, а это запасной комплект летней формы одежды, необходимое оборудование для ведения скрытого наблюдения, которое существенно повысит качество выполнения поставленных задач в боевой обстановке, а также шансовый инструмент, аккумуляторные батареи и средства гигиены.

В ответном слове бойцы выразили слова благодарности за оказанную помощь. «Мы выполним поставленную задачу, победа будет за нами! Без Булдырабыз!».

Окрім того, у публікації, розміщеній із аналогічним змістом, розміщеній у розділі «Статьи» персональної сторінки ОСОБА_5 у соціальній мережі «Вконтакте» («ОСОБА_5», ІНФОРМАЦІЯ_5) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_42 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_31» від 05.09.2023 з текстом (мовою оригіналу - російською):

«В июле 2023 года ДОСААФ Республики Татарстан организовал доставку гуманитарной помощи в зону проведения специальной военной операции. В составе колонны 18 автомобилей, это новая техника в виде экскаваторов на базе автомобилей повышенной проходимости КамАЗ, передвижные бани, средства связи и разведки, маскировочные сети, продукты питания, средства личной гигиены, 50-ти литровые емкости для питьевой воды, индивидуальные посылки. В этот раз доставка гуманитарной помощи предназначалась личному составу подразделений, сформированных в Республике Татарстан в рамках частичной мобилизации.

Анализируя запросы военнослужащих, выполняющих боевые задачи в зоне проведения специальной военной операции, руководство ДОСААФ Республики Татарстан предоставило Главе - Райсуд Республики Татарстан ОСОБА_12 расширенную заявку на запрашиваемое бойцами имущество. ОСОБА_11 , рассмотрев указанную заявку дал команду немедленно приступить к закупке указанного в заявке имущества. Координационный штаб, сформированный из работников ДОСААФ Республики Татарстан приступил к исполнению поручения Главы - Раиса Республики Татарстан ОСОБА_12 . В кротчайшие сроки были заключены договоры на поставку экскаваторов на базе автомобилей повышенной проходимости КамАЗ и передвижных бань. Заключены договоры, организованны приём, размещение и в последующем загрузка на автомобильный транспорт имущества и продуктов питания на общую массу порядка 100 тонн.

В назначенное время колонна была сформирована и начала движение к месту назначения. Протяжённость маршрута составила около 1800 км, из которых более 600 км проходили по территории Луганской и Донецкой Народных Республик, Запорожской области, в том числе и по фронтовым дорогам. В расчётное время колонна прибыла к месту перегрузки и ответственным по доставке гуманитарного груза была организована приём- передача техники и имущества.

Личный состав работников ДОСААФ Республики Татарстан выполнил поставленную задачу качественно, в установленные сроки и благополучно возвратился в пункт постоянной дислокации. Руководитель ДОСААФ Республики Татарстан ОСОБА_13 объявил благодарность участникам марша и заверил руководство Республики Татарстан в том, что ДОСААФ Республики Татарстан готов к выполнению задач по оказанию гуманитарной помощи личному составу и населению в зоне проведения специальной военной операции.».

Також у публікації, розміщеній на офіційній веб-сторінці ДТСААФ Республіки Татарстан РФ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6» від 12.07.2023 з текстом (мовою оригіналу - російською):

«На вопросы модератора отвечал ОСОБА_6 - начальник отдела патриотического воспитания и спорта ДОСААФ Республики Татарстан,

Модератор: - ОСОБА_14 , спасибо за то, что вы пришли к нам. Знаем, что ваша организация плотно занимается, помогает бойцам, но порой это делается негласно, не для галочки или публичного отчета. Расскажите, чем занимается наш ДОСААФ в плане поддержки наших ребят?

- ДОСААФ Республики Татарстан практически с первых дней подключился к работе. Само предназначение нашей организации - это содействие армии, авиации и флоту, это наша прямая обязанность. Соответственно, когда начали формироваться наши добровольческие

батальоны « Алга » и «Тимер», мы также подключились и сопровождали ребят и в танковом училище, и во время боевого слаживания на полигонах в Мулино и Тоцком. Военное оборудование и имущество порой очень дорогим бывает, помощи от народа, честно скажу, иногда не хватает. Поэтому мы обратились к нашему руководству, ОСОБА_12 , он поддержал, мы открыли специальный счет, и республика выделила денежные средства на обеспечение батальонов «Алга» и «Тимер» в первую очередь. Нет, понятно, что от Минобороны им дали форму, бронешлемы, бронежилеты, но мы старались от республики дать им вторые комплекты. Отвозили прямо на полигоны, теперь продолжаем доставлять имущество непосредственно в зону проведения СВО.

Как только появилась потребность в подготовке военных водителей, мы сразу же к этому подключились. В дальнейшем передали 53 автомобиля «КАМАЗ» и «Урал» непосредственно министерству обороны - все они были отправлены в зону проведения СВО. Машины отдали свои, самые лучшие. При этом с нас никто не снимал ответственность по подготовке военных водителей. А машины остались старенькие, потребовался капитальный ремонт. ОСОБА_11 выделил денежные средства, порядка 90 миллионов рублей, и мы весь этот металлолом отогнали в Челны, где компания «Корио» отремонтировала всю технику за счет республики. И сейчас мы успешно продолжаем готовить военных водителей.

Если смотреть по цифрам, то за прошлый год, примерно с сентября, как начались наши активные поездки в зону СВО, правительство республики выделило 400 миллионов рублей на обеспечение наших подразделений.

- Это то, что прошло по линии ДОСААФ?

- Только по линии ДОСААФ. Были закуплены и бронешлемы, и бронежилеты, различное военное имущество, автомобили с повышенной проходимостью - с ульяновского завода приобретаем только новую технику. Три автомобиля «Ахмат» было закуплено для наших подразделений. В этом году мы также продолжаем работать, и уже за пять месяцев 2023-го правительство выделило еще более 200 миллионов рублей. В настоящее время тоже - ни для кого не секрет - была большая закупка, и сейчас мы готовим к отправке гуманитарную колонну, начиная работать по нашим полкам мобилизованных.

- Как-то поменялись запросы касательно того, что относится именно к вашей подведомственности, так сказать?

- В первую очередь это касается обустройства оборонительной линии. Построить ее - это довольно трудозатратно, и зачастую имеющейся военной техники недостаточно. Поэтому мы также обратились к нашему руководству, ОСОБА_15 , он дал команду, и мы купили четыре экскаватора на базе «КАМАЗа».

Также помогаем по банно-прачечному обеспечению. Полевая баня, полковая баня не всегда успевает подойти на, скажем так, передний край, чтобы бойцы помылись, постирались. Мы также обратились, и две автобани на базе автомобиля «КАМАЗ» мы уже отправили в батальоны « Алга » и

«Тимер», а в настоящее время закупили уже четыре бани на базе прицепа, чтобы можно было буксировать любой машиной. В ближайшее время колонна будет направлена в зону проведения СВО непосредственно в наши полки. Мы помогаем не только нашим добровольческим батальонам, но также и тем бойцам, которые были призваны в рамках частичной мобилизации.

- Сотрудничаете с другими волонтерскими группами?

- Да, конечно. Например, работаем со «Своих не бросаем». Тоже девушки подходят, помогаем им в транспортировке, отвозим и личные посылки, и в батальон «Тимер», и в « Алгу ». Мы помогаем в организации гуманитарной деятельности. Не бросаем тех, кто своих не бросает.».

Також, описана вище діяльність ОСОБА_5 , знайшла своє відображення у публікаціях із аналогічним змістом, розміщених на Інтернет-ресурсі засобу масової інформації «БИЗНЕС ONLINE» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» від 11.07.2023 та у розділі «Статьи» персональної сторінки ОСОБА_5 у соціальній мережі «Вконтакте» («ОСОБА_5»; ІНФОРМАЦІЯ_33) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_43 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_35» від 05.09.2023.

Під час досудового розслідування була проведена судова лінгвістична (семантико-текстуальна) експертиза наведених публікацій. Відповідно до висновку вказаної експертизи (№2916/24-21 від 15.10.2024) у наведених вище публікаціях, в яких в яких зафіксовано виступи, висловлювання начальника відділу патріотичного виховання та спорту регіонального громадсько-державного об`єднання «ДТСААФ» Республіки Татарстан РФ ОСОБА_5 , містяться висловлювання останнього, зміст яких вказує на здійснення останнім у спільній діяльності із іншими особами передачі матеріальних і фінансових ресурсів, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також висловлювання (дії), зміст яких вказує на здійснення останнім у спільній діяльності із іншими особами дій, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Оцінюючи доводи сторони захисту в частині відсутності в діянні ОСОБА_5 умислу на вчинення інкримінованого йому діяння, суд вважає за доцільне зауважити таке.

У постанові від 08.02.2024 (справа № 399/819/20) ВС зазначив, що залежно від характеру передбачення суспільно небезпечних наслідків виділяють умисел конкретизований і неконкретизований. Конкретизований умисел - це умисел, за якого особа передбачає конкретний характер суспільно небезпечних наслідків свого діяння, а неконкретизований - за якого особа передбачає можливість настання альтернативних суспільно небезпечних наслідків. Дії винуватого кваліфікуються як замах лише за наявності конкретизованого (визначеного) умислу.

В постанові від 30.01.2020 (справа № 629/1564/16-к) ВС зауважив, що за змістом статті 24 КК наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.

Умисел, як зазначив ВС, має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова - наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.

Також ВС зауважив, що питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події.

Надані суду матеріали свідчать, що інкриміноване ОСОБА_5 діяння було вчинене останнім саме умисно. Тому доводи захисника у цій частині суд вважає неспроможними.

Вирішуючи питання щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_5 , суд вважає слушним зазначити таке.

Визначення поняття співучасті дане у статті 26 КК. Згідно із зазначеним нормативним визначенням співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб`єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення. При цьому статтею 27 КК надане визначення видів співучасників, якими є: виконавець, організатор, підбурювач та пособник. Слід зазначити, що у пункті 24 Постанови Пленуму ВС № 10 від 06.11.2009 роз`яснено, що злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен з них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.

Крім того, Верховний Суд (далі - ВС) у постанові від 14.11.2019 (справа № 710/439/17) зазначив, що вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб`єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин. Як випливає з частини другої статті 28 КК, домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об`єкта злочину, його характеру місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо. Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці. При цьому конклюдентними вважають мовчазні дії, з яких можна зробити висновок про дійсні наміри особи. Це, наприклад, обмін жестами, мімікою, певними рухами, внаслідок чого дії співучасників стають узгодженими.

Суд також вважає за доцільне зауважити, що у постанові від 14.05.2020 (справа 405/2648/18) ВС роз`яснив, що для висновку про наявність попередньої змови групи осіб на вчинення злочину досить встановлення узгодженості їхніх дій. Зокрема, як зазначив ВС у згаданій постанові, про наявність попередньої змови групи осіб на вчинення злочину вказує узгодження співучасниками предмета злочину, місця, часу, способу вчинення та змісту функцій, які будуть здійснювати співучасники. Попередня змова може мати місце не лише в усній або письмовій формах, а й за допомогою конклюдентних дій, зокрема, безпосередньо через поведінку співучасників, яка свідчить про їх намір вчинити злочин.

У постанові від 10.12.2020 (справа 464/710/18) ВС зауважив, що домовленість на спільне вчинення кримінального правопорушення не обов`язково має відбуватися в усній чи письмовій формі, а визначається і за допомогою конклюдентних дій - поведінки, що свідчить про намір діяти для досягнення спільної злочинної мети.

Як суд зазначив вище, з пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення випливає, що ОСОБА_5 вчинив інкриміноване йому діяння за попередньою змовою з іншими особами з числа підлеглих йому співробітників ДТСААФ Республіки Татарстан, волонтерів, представників громадських організацій, учасників бойових дій з числа так званих добровольчих батальйонів Республіки Татарстан «Алга» та «Тімер». Також вище суд здійснив посилання на те, що під час досудового розслідування була проведена судова лінгвістична (семантико-текстуальна) експертиза наведених публікацій. За результатами проведеного дослідження встановлено, що зміст висловлювань ОСОБА_5 вказує на здійснення останнім у спільній діяльності із іншими особами передачі матеріальних і фінансових ресурсів, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також висловлювання (дії), зміст яких вказує на здійснення останнім у спільній діяльності із іншими особами дій, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Саме тому суд вважає, що за результатами судового розгляду був підтверджений факт вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому діяння саме за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи викладене, здійснюючи розгляд кримінального провадження відповідно до приписів частини першої статті 337 КПК, тобто в межах висунутого обвинувачення, суд дійшов до переконання, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 повністю знайшла своє підтвердження у ході судового розгляду та підтверджується дослідженими судом доказами, які є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою.

З огляду на викладене, суд вважає, що дії ОСОБА_5 охоплюються складом кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою статті 110-2 КК, за ознаками фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення кримінального правопорушення з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд приймає до уваги роз`яснення, надані в пункті 2 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до пункту 1 частини першої статті 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Суд враховує, що у постанові від 10.07.2018 (справа № 148/1211/15-к) ВС звернув увагу на те, що відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

У постанові від 14.06.2018 (справа № 760/115405/16-к) ВС зазначив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування статті 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і ЄСПЛ (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Крім того, ВС у постанові від 09.10.2018 (справа № 756/4830/17-к) звернув увагу на те, що відповідно до статей 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у статті 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (стаття 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у статті 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Тобто поняття «особа обвинуваченого» вживається у тому ж значенні, що й у пункті 3 частини першої статті 65 КК поняття «особа винного».

Термін «явно несправедливе покарання» означає відмінність в оцінці виду та розміру покарання принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Аналогічний висновок зроблений ВС у постанові від 13.08.2020 (справа № 716/1224/19).

Крім того, вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, суд враховує, що ВС у постанові від 17.04.2018 (справа № 298/95/16-к) зазначив, що у частині другій статті 65 КК встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов`язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.

У ході судового розгляду кримінального провадження суд встановив, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин проти основ національної безпеки України. ОСОБА_5 в судові засідання не з`явився, у зв`язку з чим розгляд судового провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Отже, за результатом судового розгляду обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують та обтяжують його покарання, суд дійшов до переконання, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання, передбачене санкцією кримінального закону, у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо тривалості застосованого кримінального покарання (його міри), суд враховує таке.

Санкція частини третьої статті 110-2 КК передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до восьми років.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, суд дійшов до переконання про доцільність призначення обвинуваченому максимально допустимого санкцією кримінального закону строку покарання у виді позбавлення волі, а саме 8 років.

Вирішуючи питання про доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, суд враховує таке.

Санкцією частини третьої статті 110-2 КК визначене безальтернативне призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю. Зазначена правова норма є імперативною.

При цьому суд враховує висновок ВС, сформований у постанові від 22.05.2018 у справі № 753/18479/16-к, відповідно до якого позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю застосовується, в тому числі, і до осіб, які на час вчинення кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю.

До аналогічного висновку суд дійшов ВС у постанові від 21.06.2022 по справі №171/869/21.

За результатом судового розгляду суд встановив, що ОСОБА_5 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, будучи начальником відділу патріотичного виховання та спорту регіонального громадсько-державного об`єднання «ДТСААФ» Республіки Татарстан РФ та виконуючи при цьому адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, маючи в своєму підпорядкуванні значне коло осіб. Саме тому, суд дійшов до переконання про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування будь-яких рівнів на максимально дозволений санкцією статті строк, тобто 3 роки.

Вирішуючи питання про доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд враховує таке.

Частиною другою статті 59 КК визначено, що конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Санкцією кримінального закону (частиною третя статті 110-2 КК) безальтернативно передбачене додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Суд враховує роз`яснення, надані в абзаці першому пункту 19 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (далі - Постанова № 7), згідно з якими вирішуючи питання про застосування конфіскації майна, суди повинні враховувати, що такий вид додаткового покарання призначається лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини. Відповідно до вимог статті 59 КК у разі конфіскації не всього майна, а лише його частини суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Суд при цьому також враховує висновок, викладений у постанові ВС від 21.02.2024 (справа №686/11385/21), згідно з яким, вирішуючи питання щодо доцільності додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд має виходити з наявності чи відсутності у діях винного корисливого мотиву.

За результатами судового розгляду справи суд встановив, що в діях обвинуваченого ОСОБА_5 наявний корисливий мотив, що відобразилось в кваліфікації дій останнього. Саме тому суд вважає, що ОСОБА_5 має бути призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 374 КПК у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються також рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 131 КПК заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема запобіжні заходи.

Під час досудового розслідування до ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку частини шостої статті 193 КПК, а також останній відповідно до положень статті 281 КПК був оголошений у розшук.

Частиною шостою статті 193 КПК регламентовано, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

З огляду на зазначені приписи, суд вважає за доцільне застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання залишити без змін до моменту його затримання на виконання вироку суду.

Крім того, згідно з абзацом третім пункту 2 частини четвертої статті 374 КПК у резолютивній частині вироку зазначаються у разі визнання особи винуватою, зокрема початок строку відбування покарання. Саме тому суд вважає слушним зазначити, що строк відбування основного покарання обвинуваченому необхідно рахувати з дня затримання на виконання вироку, строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування будь-яких рівнів - з моменту відбуття основного покарання, а строк відбування додаткового покарання у виді конфіскації майна - з дня набрання вироком суду законної сили.

Питання щодо речових доказів вирішується відповідно до положень статті 100 КПК. Разом з тим, згідно з наданими суду доказами рішення щодо визнання будь-яких речей чи документів у кримінальному провадженні речовими доказами не приймалось.

Керуючись статтями 371, 373, 374 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 110-2 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування будь-яких рівнів строком на 3 (три) роки з конфіскацією належного йому на праві власності майна.

Початок строку відбування основного покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_5 на виконання вироку.

Початок строку відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування будь-яких рівнів рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Початок строку відбування додаткового покарання у виді конфіскації майна рахувати з дня набрання вироком суду законної сили.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 в порядку частини шостої статті 193 Кримінального процесуального кодексу України, залишити без змін до моменту його затримання на виконання вироку суду.

Роз`яснити, що згідно з положеннями частини шостої статті 193 Кримінального процесуального кодексу України, після затримання оголошеної у міжнародний розшук особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою - в той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Вручити копію вироку прокурору - негайно.

Копію вироку, яка підлягає врученню ОСОБА_5 , вручити його захиснику, а інформацію про вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, згідно з положеннями статті 297-5 Кримінального процесуального кодексу України та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя: