Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №519/620/26 — Південний міський суд Одеської області

Справа № 519/620/26

1-кп/519/60/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі: судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , на стадії судового розгляду кримінального провадження розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026162200000033 від 14.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеса, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 06.09.2018 Южним міським судом Одеської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу 850 грн.; 12.06.2019 Южним міським судом Одеської області за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 05.12.2019 Комінтернівським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст.70 КК України до 6 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 16.09.2025 Південним міським судом Одеської області за ч.4ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна; 23.01.2026 Південним міським судом Одеської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового розгляду кримінального провадження, -

прокурор ОСОБА_4 , захисник – ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.Близько 12:50 год. 13.03.2026 ОСОБА_3 , перебуваючи у полі в межах міста Південне Одеського району Одеської області, у траві на поверхні ґрунту польової дороги знайшов полімерний zip-пакет з амфетаміном, який відповідно до таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

2.В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на незаконне придбання, зберігання цієї психотропної речовини, обіг якої обмежено, без мети збуту.

3.Безпосередньо після цього, реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_3 підібрав, тим самим придбав, полімерний zip-пакет з вищевказаною психотропною речовиною, обіг якої обмежено,- амфетаміном масою 0,327 грама, поклав його до лівої кишені своєї кофти та з цього часу до 13:00 год. 13.03.2026 незаконно зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту, коли ця його протиправна діяльність була припинена працівниками правоохоронного органу біля гаражів на відкритій місцевості з координатами 46.6250083, 31.0950530 в межах міста Південне Одеського району Одеської області.

4.Тому, суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст.309 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

5.В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним, щиро розкаявся, фактичні обставини справи не оспорював, а також підтвердив встановлені обставини справи.

6.Так, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив суду, що 12:50 год. 13.03.2026 він, перебуваючи у полі в межах міста Південне Одеського району Одеської області, у траві знайшов полімерний zip-пакет з якимось наркотиком, який він вирішив залишити собі для власного вживання, та поклав його собі до лівої кишені кофти та 13:00 год. 13.03.2026 біля гаражів в межах міста Південне Одеського району Одеської області цей пакет у нього був вилучений працівниками поліції. Шкодує, що так сталося.

7.Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

8.Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

9.Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.

10.Таким чином, суд вважає, що кваліфікація дій обвинуваченого є правильною, а вину ОСОБА_3 доведеною у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст.309 КК України.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

11.Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого – щире каяття.

12.Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого – судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

13.Суд зауважує, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

14.У правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій має використовуватись не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.

15.На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано у положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у тому числі призначення більш суворого покарання.

16.Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.

17.Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

18.Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

19.Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

20.Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.

21.Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 винесеній за результатами розгляду справи № 135/563/22.

22.Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання ст. 65 КК України, суд враховує, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України, згідно до ч.2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, відсутність шкоди (матеріальна) спричиненої вказаним кримінальним правопорушенням, особу винного, а також сукупність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

23.Обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, вину визнав повністю, щиро розкаявся, має зареєстроване місце проживання, офіційно не працевлаштований, розлучений, має дітей 2007 та 2011 року народження, за місцем проживання характеризується позитивно, перебуває під наглядом лікаря – нарколога, вчинив кримінальний проступок без обтяжуючих покарання обставин.

24.Таким чином, суд вважає, що мірою покарання, необхідною і достатньою для перевиховання обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень може бути міра покарання в межах санкцій статті, за якою ОСОБА_3 обвинувачується, у виді обмеження волі.

25.Згідно ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

26.Отже, враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок після постановлення вироку Південного міського суду Одеської області від 23.01.2026 року, яким він засуджений до 5 років 6 місяців позбавлення волі, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 71, ч.1 ст. 72 КК України та до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Південного міського суду Одеської області від 23.01.2026 року, остаточно визначивши покарання у виді 5 років 8 місяців позбавлення волі.

27.Таке покарання ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, є необхідним, законним, справедливим та цілком достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

28.На стадії досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався та підстави для його обрання при ухваленні вироку відсутні.

29.По справі наявні процесуальні витрати на залучення експертів, які відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

30.Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

31.На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 302, 369, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

32. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання в виді 1 (одного) року обмеження волі.

33.На підставі положень ст. 71, ч.1 ст. 72 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Південного міського суду Одеської області від 23.01.2026 року та остаточно визначити покарання у виді 5 (п`яти) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.

34.Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 23.03.2026 року, тобто з моменту взяття під варту за вироком Південного міського суду Одеської області від 23.01.2026 року.

35.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта у сумі 6 239,80 грн.

36.Речові докази: особливу небезпечну психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін масою 0,327 грама, знищити після набрання вироком законної сили.

37.Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

38.Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

39.Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Південного міського суду

Одеської області ОСОБА_1