Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №947/2234/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/2234/26

Провадження № 2/947/1690/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі – Тіщенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2026 року позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 27.11.2010 року Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1016, посилаючись на те, що від шлюбу у сторін народилось двоє дітей, однак, спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на сімейні відносини, не має спільних інтересів, спільне господарство не ведуть, шлюбні стосунки між сторонами фактично припинені, а тому примирення подружжя неможливе, у зв`язку із чим, позивач змушена звернутися до суду із позовом. Діти проживають разом з позивачкою. Після розірвання шлюбу позивачка бажає залишити прізвище – ОСОБА_3 .

Одночасно, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч) грн та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч) грн. щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 року вищевказану справу було розподілено судді Гниличенко М.В.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 05.02.2026 року справа була відкрита за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки підпадає під ознаки малозначної справи, з повідомленням /викликом/ сторін за наявними у справі матеріалами.

Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень, подання зустрічного позову або клопотання про слухання справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_2 правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, належним чином повідомлялась, через канцелярію суду надала заяву, якою позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, про що свідчить підпис відповідача на рекомендованому поштовому повідомленні від 22.02.2026 року, причини неявки суду невідомі.

Відповідач ОСОБА_2 правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв з процесуальних питань суду не подавав.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, дотримання інтересів неповнолітніх дітей на матеріальне забезпечення, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /до шлюбу – « ОСОБА_6 »/ 27.11.2010 року уклали шлюб, який зареєстрований Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1016, що вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 /а.с.7/.

Від спільного шлюбу у сторін є двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , виданого 11.05.2011 року Другим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №295 та свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 , виданого 20.05.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 4761, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . / а.с.8-9/.

Судом встановлено, що сімейні стосунки між подружжя припинено, спільного господарства не ведуть, спору щодо поділу спільного майна на теперішній час сторони не заявляють.

Згідно з ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім`ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання та право одного з них розірвати шлюб, не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача відносно розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Крім того, у позові міститься вимога - про стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що ця вимога підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Законодавством України передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч.1ст.141 СК України).

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, регламентовано, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положеннями ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Між сторонами немає домовленості про спосіб, розмір і порядок сплати аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.

При визначенні розміру аліментів суд враховує встановлений ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років складає – 3512 гривні.

Відповідно до ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Крім того, суд зауважує, що батьки дитини повинні узгоджувати між собою придбання одягу, взуття, навчання, лікування тощо, якщо ці витрати є значними, дороговартісними, тобто один із батьків дитини не може одноособово приймати рішення щодо придбання коштовних товарів, лікування чи навчання, а потім ставити питання щодо стягнення грошей з іншого батька.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення аліментів. підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 3512 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 16.01.2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

При цьому суд зазначає, що такий розмір стягуваних аліментів є розумним та не суперечитиме чинному законодавству, інтересам позивача, відповідача та дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно ч.1 ст.191 СК України передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тому стягнення аліментів слід рахувати з 16.01.2026 року.

Згідно п. 3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Тому, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 187, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, ст.ст. 104,105,110,112,141, 180,182,184, 191 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей – задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 /до шлюбу – « ОСОБА_6 »/ та ОСОБА_2 , зареєстрований 27.11.2010 року Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1016, які від шлюбу мають двох дітей – розірвати.

Шлюб між ОСОБА_1 /до шлюбу – « ОСОБА_6 »/ та ОСОБА_2 , вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.

Позивачці ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 3512 /три тисячі п`ятсот дванадцять/ гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду 16.01.2026 року та до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 3512 /три тисячі п`ятсот дванадцять/ гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду 16.01.2026 року та до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 / одна тисяча триста тридцять одна / гривень 20 копійок

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 28.04.2026 року.

Суддя М. В. Гниличенко