Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №497/351/26 — Болградський районний суд Одеської області

16.04.2026

Справа № 497/351/26

Провадження № 2-а/497/19/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Раца В.А.,

секретаря – Божевої І.Д.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду міста Болград, матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Болградського районного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 1444 від 22 травня 2025 року за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Крім цього просить визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду із зазначеним позовом та поновити цей строк.

Свої вимоги мотивує тим що, 15.01.2026 року у мобільному застосунку «Приват24» позивачем було отримано постанову про арешт коштів боржника від 15.01.2026 року по ВП №79951894 виданої державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. У той самий день позивач звернулася до Бессарабського ВДВС у Болградському районі Одеської області ОМУ МЮУ із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. 21.01.2026 року позивач отримала копію постанови про відкриття ВП №79951894 та виконавчого документу, а саме постанову №1444 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП від 22.05.2025 року. Позивач зазначає, що 13.05.2025 року начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 складено Протокол №1444 про адміністративне правопорушення про те, що громадянка ОСОБА_1 09.05.2025 року о 11 год. 00 хв. не прибула за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно Розпорядження №1275/2842 від 08.05.2025 року чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Під час складання протоколу, позивач була присутня та надала пояснення, у яких зазначила, що не була вчасно ознайомлена з розпорядженням №2842, а також згодом 16.05.2025 року уповноважена особа з введення військового обліку Буджацької селищної ради ОСОБА_2 прибула об 11.00 за адресою: АДРЕСА_1 в кабінет №3 з доповіддю про виконання мобілізаційного розпорядження. Проте, 22.05.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 винесено Постанову №1444 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 статті 210-1 КУпАП. Під час винесення постанови ОСОБА_1 присутня не була та у подальшому постанову не отримувала. Позивач вважає що, постанова винесена з порушенням вимог КУпАП, без дотримання відповідної процедури, та чітких посилань на суть та докази вчиненого нею правопорушення, а також в резолютивній частині оскаржуваної постанови не міститься інформації про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, тому для захисту прав позивач звертається до суду з даною вимогою.

Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 06.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку адміністративного судочинства.

Відповідачем до суду відзиву на позовну заяву подано не було.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року було витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали на підставі яких 22 травня 2025 року було ухвалено постанову №1444 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Витребувані матеріали до суду не надійшли.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач надала до суду 23.03.2026 року власноруч написану заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 22 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 було винесено постанову про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу про адміністративне правопорушення, згідно якої накладено на громадянку ОСОБА_1 штраф у сумі 34 000,00 грн., з тексту якої вбачається, що 09.05.2025 року о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , будучи належним чином сповіщеною, не прибула за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з розпорядження від 08.05.2025 р. №1275/2842.

Щодо поновлення строку на звернення до суду.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Приписами ч.2 ст. 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Позивач, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Згідно ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, позивач вказує, що 15.01.2026 року у мобільному застосунку «Приват24» було отримано постанову про арешт коштів боржника від 15.01.2026 року по ВП №79951894 видану державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

У той самий день позивач звернулася до Бессарабського ВДВС у Болградському районі Одеської області ОМУ МЮУ із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №79951894 та надання копії Постанови №1444 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП від 22.05.2025 року.

Проте, лише 21.01.2026 року позивач отримала копію постанови про відкриття ВП №79951894 та виконавчого документу, а саме постанову №1444 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП від 22.05.2025 року, що підтверджується листом Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №198-11/1697 від 21.01.2026 року.

Поважністю причини позивач вказує те, що саме 21.01.2026 року дізналася про те, що її право на захист порушено.

З урахуванням вимог ст. 286 КАС України, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на звернення до суду із даним позовом, визнавши поважними причини пропуску такого строку.

Щодо оскарження постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 було надіслано Буджацькому сільському голові розпорядження №2842 від 08.05.2025 року, у якому вимагав терміново кожної п`ятниці до 11:00 ранку прибувати особисто за адресою: АДРЕСА_1 в кабінет №3 та надавати доповідь щодо виконання мобілізаційного розпорядження, виконання визначених планів поставки людських мобілізаційних ресурсів.

У подальшому 13 травня 2025 року начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_4 було складено протокол №1444 про адміністративне правопорушення, з якого вбачається суть правопорушення, а саме, що ТВО голови Буджацької селищної ради не прибула за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з розпорядженням від 08.05.2005 р. №1275/2842, чим вчинила правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 була присутня під час складення протоколу, та надала пояснення у яких зазначила, що з протоколом не згідна у зв`язку з тим, що не була вчасно ознайомлена з розпорядженням №2842 та зі слів уповноваженої особи з введення військового обліку Буджацької селищної ради ОСОБА_2 всю Інформацію, яку запитували було надано у повному обсязі, а також додала до протоколу, що пояснення брав ОСОБА_5 , повноваження, що він має право складати протокол не надав.

Згідно наданих матеріалів, вбачається що згідно розпорядження №6 від 06.01.2023 року виданого головою Бородінської (Буджацької) селищної ради І. Кюссе було призначено відповідальною особою за ведення військового обліку та облік бронювання військовозобов`язаних по Бородінській селищній територіальній громаді на ОСОБА_2 , спеціаліста І кат. з питань військового обліку відділу соціального захисту, військового обліку та соціальних послуг виконавчого комітету Бородінської (Буджацької) селищної ради.

22 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 було прийнято постанову № 1444 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Позивач ОСОБА_1 під час винесення постанови не була присутня, а також доказів щодо отримання нею постанови до суду не надано.

Із зазначеної постанови вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1444 від 13.05.2025 року, складеного начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 капітаном ОСОБА_4 , ТВО голови Буджацької селищної ради Мельник Інна Іванівна (посадова особа органу місцевого самоврядування), будучі належним чином оповіщеною не прибула за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 09 травня 2025 року о 11 год. 00 хв. згідно з розпорядження від 08.05.2025 р. №1275/2842. Відповідно до Указу президента України «Про часткову мобілізацію» №303/2014 від 17.03.2014 року в Україні діє особливий період. Таким чином, ОСОБА_1 скоїла правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма права є бланкетною, та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Як вбачається зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час розгляду справи суд враховує, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведення вини особи має бути прирівняна до доведеної невинуватості цієї особи. Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.07.2020 року (справа № 463/1352/16-а).

З оскаржуваної постанови вбачається, що посадова особа, яка винесла постанову, зазначає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, доводиться доказами, які містяться в матеріалах справи, при цьому не зазначає, якими саме доказами, тобто не зазначено яким чином ОСОБА_1 була оповіщена про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 та чи була своєчасно ознайомлена з вказаним розпорядженням, з урахуванням того, що розпорядження датоване 08.05.2025 року, тоді як прибуття вимагалося вже 09.05.2025 року, а також не містить вказівки на жоден спеціальний нормативно-правовий акт, норми якого нібито було порушено позивачем.

Зі змісту постанови №1444 від 22.05.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не зрозуміло, у чому вона обвинувачується, а саме, які конкретні дії/бездіяльність ставляться особі у вину.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оспорювана позивачем постанова винесена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені КУпАП, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову № 1444 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 22.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-79, 241-246, 250, 255, 263, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, ст. 280, 283 КУпАП, суд –

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даним позовом.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову №1444 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 22 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП і закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца