Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №496/2938/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2938/26

Провадження № 1-кп/496/578/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження в залі суду кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026167250000039 від 27.03.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Єлизаветівка Березанського району Миколаївської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального проступку проходив військову службу на посаді стрільця 2 відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді стрільця 2 відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат», у порушення вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у ОСОБА_3 в 2025 році, точної дати та часу судом не встановлено, виник прямий умисел на підроблення офіційного документа, а саме: посвідчення водія, що надає право на керування транспортними засобами на території України, з метою його подальшого використання, достовірно усвідомлюючи, що він не має такого права, оскільки діяв у порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», що регламентує порядок видачі зазначених документів.

Так, у 2025 році, більш точної дати та часу судом не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на підроблення посвідчення водія, яке видається уповноваженою установою та надає відповідні права, з метою його подальшого використання, використовуючи заздалегідь підготовлені технічні засоби (власний ноутбук), вніс до бланка посвідчення водія свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, серійний номер посвідчення, яке раніше було вилучене у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, дату видачі документа, а також власне фото в електронному вигляді, після чого за допомогою кольорового принтера з термосублімаційним способом друку виготовив зазначений документ та заламінував його. Тим самим ОСОБА_3 підробив посвідчення водія серії НОМЕР_1 на своє ім`я, нібито видане Нечаянським ВРЕР УДАІ УМВС України в Миколаївській області 09.02.2008 року, яке надає право керування транспортними засобами категорій «A, B, C1, C, D1, D, BE, C1E, CE, D1E, DE» на території України, однак не відповідає встановленому зразку бланків посвідчення водія, що перебувають в офіційному обігу на території України.

ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 358 КК України - підроблення офіційного документа, який видається установою та надає права, з метою використання підроблювачем.

Крім того, ОСОБА_3 26.03.2026 року, близько 17 год 58 хв, керуючи автомобілем марки «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції на ділянці автодороги «Об`їзд м. Одеса», 15 км + 300 м, за адресою: Одеська область, Одеський район. На вимогу поліцейського пред`явити документи ОСОБА_3 , діючи умисно та достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 на його ім`я є підробленим, оскільки він не отримував його в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», пред`явив ПОГ відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нібито видане Нечаянським ВРЕР УДАІ УМВС в Миколаївській області 09.02.2008 року, яке не відповідає встановленому зразку бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, тобто використав завідомо підроблений документ.

На підставі викладеного, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документу.

Положеннями ч.2 та ч.3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо добровільності беззаперечного визнання його винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст. 381 КПК України.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.1, ч.4 ст. 358 КК України, тобто - підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права, з метою використання його підроблювачем та використані завідомо підробленого документа.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винуватого, який раніше не судимий, відсутні негативно характеризуючи матеріали.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до положень ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винуватого, який повністю визнав себе винним у вчиненому, раніше не судимий, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, обставини, що пом`якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання: за ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на підставі положень ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На думку суду, така міра покарання сприятиме вихованню ОСОБА_3 в дусі додержання законів України, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження - підлягають скасуванню.

Підстави для обрання запобіжного заходу обвинуваченому - відсутні.

Відповідно до ст. 124 КПК України суд стягує з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта на проведення судово-технічної експертизи документа № СЕ-19/116-26/8133-ДД від 08.04.2026 року в сумі 3565 гривень 60 копійок.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 302, 368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання:

-за ч.1 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень;

-за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 3565,60 грн. (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 14.04.2026 року із забороною користування, розпорядження та відчуження на посвідчення водія виготовлене на бланку НОМЕР_1 , видане на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вилучено 26.03.2026 року в ході огляду місця події за адресою: Одеська область, Одеський район, землі Усатівської сільської ради, узбіччя автодороги «Об`їзд м. Одеса» 15 км + 300 м - скасувати.

Речовий доказ: посвідчення водія виготовлене на бланку ВЕВ № 017720, видане на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1