Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №495/13297/23 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Дата: 23 квітня 2026 р.

Справа: №495/13297/23

Суддя: Прийомова О. Ю.

Справа № 495/13297/23

№ провадження 2-а/495/18/2026

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

24 квітня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород – Дністровський міськрайонний суд Одеської області,

у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.,

секретаря Чибукової О.В.

Справа № 495/13297/23

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород – Дністровському Одеської області матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, поліцейського Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого інспектора ВРПП Смертенюк Т.В., Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із адміністративним позовом до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, поліцейського Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого інспектора ВРПП Смертенюк Т.В., у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ГАБІ № 687864 від 30.09.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП. Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП – закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Стислий виклад позицій позивача та відповідача

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29.11.2023 у державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) позивач отримала на руки копію постанови ГАБІ № 687864 по справі про адміністративне правопорушення від 30.09.2022, винесену поліцейським Білгород - Дністровського РВП старшим інспектором ВРПП Смертенюк Тимофієм В`ячеславовичем, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Так у постанові вказано, що ніби позивач «30.09.2022 року перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на лінію 102 та повідомила, що її чоловіка особи у поліцейській формі утримують та вимагають гроші, хоча насправді цього факту не було».

Однак, позивач вважає таку постанову незаконною та просить скасувати, з огляду на наступне.

По-перше, відповідальність відповідно до статті 183 КУпАП настає за завідомо неправдивий виклик поліції, тоді як 30.09.2023 позивач отримала дзвінок від свого чоловіка – військовослужбовця, який повідомив, що його незаконно утримують та вимагають кошти особи в поліцейській формі.

Враховуючи викладене, позивач дійсно у вказаний день зателефонувала на лінію 102 та повідомила, що її чоловіка з невідомих причин утримують чоловіки у поліцейській формі та вимагають гроші в сумі 40000 (сорок тисяч) гривень.

Такі дії позивача, на переконання останньої, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, а отже не є підставою для її притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки позивач дійсно була впевнена у правдивості слів чоловіка, який по телефону благав про допомогу.

Однак, звертає увагу, що за даним фактом поліцією не проведено жодної перевірки, а з невідомих для позивача причин складено постанову ГАБІ № 687864 по справі про адміністративне правопорушення від 30.09.2022, про існування якої позивач дізналася лише від державного виконавця 29.11.2023. На виклик позивача поліцейський не приїхав та не отримав від неї письмових пояснень, за її заявою не було вжито жодних дій визначених ст. 2, ст. 214 КПК України, при цьому при невідомих для позивача обставинах складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.183 КУпАП.

Також зазначає, що у постанові відсутні докази, на які посилається поліцейський і відсутні дані про свідків правопорушення.

Більше того, постанова містить підписи про вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, та ознайомлення такої зі змістом спірної постанови.

Втім, позивач стверджує, що такі підписи їй не належать.

На підставі викладеного просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ № 687864 від 30.09.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 850,00 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

12 грудня 2023 року ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі відкрито загальне позовне провадження.

12 січня 2024 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заява позивача про залучення відповідача задоволена, залучено до розгляду справи Головне управління Національної поліції в Одеській області в якості відповідача по цивільній справі.

20 лютого 2024 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заява позивача про призначення і проведення судової почеркознавчої експертизи задоволена. По справі призначено почеркознавчу експертизи, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.

18 грудня 2025 року до суду надійшло повідомлення експерта про неможливість надання висновку від 14.11.2025 № 3936/25-32 у справі № 495/13297/23.

25 грудня 2025 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області провадження по справі поновлено.

06 січня 2026 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області виправлено описку в ухвалі суду від 25.12.2025.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом дійсно встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

Відповідно постанови ГАБІ № 687864 від 30.09.2022 «30.09.2022 гр. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила, що її чоловіка забрала поліція та вимагає кошти, хоча насправді такого факту не було. Ураховуючи, що громадянка ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, постановив притягнути громадянку ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу 850 грн"./а.с.35/

28.11.2023 ОСОБА_1 звернулась до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про видачу копії постанови про стягнення з неї штрафу по ВП № 73459136./а.с. 9/

Нормативне обґрунтування, оцінка аргументів сторін, висновки суду

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 1 частини 1 ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності

Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи.

За приписами частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ч. 2 ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Позивач, звертаючись до суду посилається на незаконність прийнятої 30.09.2022 постанови ГАБІ № 687864 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, а тому просить скасувати зазначену постанову та закрити провадження по справі.

Аналізуючи позовні вимоги ОСОБА_1 на предмет їх обгрнутованості суд виходить із того, що статтею 183 КУпАП передбачено, що завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, поліції, медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

У матеріалах справи наявна постанова ГАБІ № 687864 від 30.09.2022, відповідно до якої 30.09.2022 гр. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила, що її чоловіка забрала поліція та вимагає кошти, хоча насправді такого факту не було. Ураховуючи, що громадянка ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, постановив притягнути громадянку ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу 850 грн.

Втім, постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст. 73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б її обґрунтовували та підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні.

Повідомлення про те, що чоловіка позивача незаконно утримують та вимагають кошти не може бути кваліфіковане як завідомо неправдивий виклик поліції, оскільки відсутні докази того, що дійсно це повідомлення було завідомо неправдивим, і відповідно такі дії позивача не можуть кваліфікуватись як адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП.

Більше того, матеріали справи не містять жодних доказів і на підтвердження того, що 30.09.2022, здійснюючи виклик поліції, позивач перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірність складення постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача – ОСОБА_1 та накладення на неї адміністративного стягнення.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміні-стративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, враховуючи, що відповідачем не спростовано презумпцію протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд приходить переконання, що позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, поліцейського Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого інспектора ВРПП Смертенюк Т.В., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Судом встановлено, що під час звернення із позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 536,80 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 29.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору – 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп).

Також судом установлено, що у справі № 495/13297/23, ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 лютого 2024 року, призначено судову експертизу.

Згідно ст. 1, 7-1, 15 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Згідно п.1.3, 1.4, 1.8 Наказу Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», відповідно до чинного законодавства для юридичних і фізичних осіб на договірних засадах експертами проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.

Під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановні документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.

Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

Результати проведення експертизи викладаються у висновку експерта.

Таким чином, метою призначенної судової експертизи є надання висновку з питань, що є предметом судового розгляду, шляхом проведення певного виду дослідження.

З матеріалів справи вбачається, що судово-почеркознавча експертиза не була проведена у зв`язку із матеріали, необхідні для проведення судової почеркознавчої експертизи, не надані.

Судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України складено повідомлення про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи від 14.11.2025 № 3936/25-32.

Також до суду надійшов акт здачі-приймання повідомлення про неможливість надання висновку № 3936/25-32, відповідно до якого кількість годин, витрачених на вивчення матеріалів експертизи – 8 годин, загальна вартість: 8 год.*424 грн 08 коп = 3392 грн 64 коп. Попередня оплата 17417 грн 44 коп.

В даному випадку необхідно зауважити, що жодним нормативно-правовим актом України, який регулює порядок проведення судових експертиз та експертних досліджень, не визначено порядку повернення коштів у випадку не проведення експертизи, або часткового її проведення. Разом з тим, не визначено також, що замовник повинен у повному обсязі оплатити експертизу у випадку неможливості її проведення з різних причин.

Водночас, у разі неможливості проведення дослідження (виконання ухвали суду) з причин, залежних від виконавця (експертної установи), повернення вже сплачених коштів здійснюється виконавцем у повному обсязі. У разі неможливості проведення дослідження з інших причин, залежних від платника, суду, інших учасників судового процесу, повернення коштів виконавцем здійснюється частково, з вирахуванням витрат, фактично понесених виконавцем для виконання заяви або ухвали суду (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2025 року у справі № 922/1381/23).

Враховуючи викладене, з огляду на те, що позивачем у справі попередньо сплачено 17417 грн 44 коп, судовим експертом фактично понесені витрати у розмірі 3392 грн 64 коп, позивачу підлягає поверненню 14024,8 грн (чотирнадцять тисяч двадцять чотири гривні 80 коп.).

Керуючись статтями 2, 6, 9, 73 - 77, 139, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, поліцейського Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого інспектора ВРПП Смертенюк Т.В., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ГАБІ № 687864 від 30.09.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Зобов`язати Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України повернути ОСОБА_1 попередню оплату експертизи у розмірі 14024,8 грн (чотирнадцять тисяч двадцять чотири гривні 80 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Білгород-Дністровський РВП ГУНП в Одеській області, ЄДРПОУ 41411482, адреса: 67701, вул. Тімірязєва, 21, м. Білгород-Дністровський, Одеська область.

Відповідач: поліцейський Білгород-Дністровського РВП старший інспектор ВРПП Смертенюк Тимофій Вячеславович, адреса: 67701, вул. Тімірязєва, 21, м. Білгород-Дністровський, Одеська область.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Одеській області, адреса: місто Одеса, вулиця Єврейська, 12.

Повний текст судового рішення складено 24 квітня 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua