Вирок від 23 квітня 2026 р. у справі №495/3153/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/3153/26

Номер провадження 1-кп/495/552/2026

24 квітня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження у приміщенні суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30.03.2026 року за № 12026166240000057 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Дивізія Білгород-Дністровського району Одеської області, із середньою технічною освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого, який є особою з інвалідністю 3 групи, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 -є,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

УСТАНОВИВ :

29 березня 2026 року приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_3 під час словесного конфлікту зі своїм повнолітнім сином ОСОБА_4 , у дворі за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 -є, діючи умисно, наблизився до потерпілого, який перебував на порозі біля входу в свій будинок та натиснув йому правим передпліччям на шию притиснувши його спиною до стіни, продовжуючи конфлікт. Не досягнувши бажаного результату та продовживши свої протиправні дії ОСОБА_3 наздогнав ОСОБА_4 поза межами двору, наблизився до потерпілого та почав наносити йому чисельні хаотичні удари кулаками обох рук в область тулуба, які прийшлися у живіт та праве плече.

У результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців правого плеча, передньої та правої бічної поверхонь живота.

Вищевказані тілесні ушкодження зазвичай спричиняють незначні, скороминущі наслідки, що тривають не більше 6 днів, і за цим критерієм, згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 р., відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме - спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором долучено клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви потерпілого ОСОБА_4 про згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без її участі та ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження, клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному ст. ст. 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України.

Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, а саме у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_4 є інвалідом з дитинства 2 групи

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачені ч.6 ст.67, ч.61 ст. 67 КК України – вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю та вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , передбачені ст.66 КК України – щире каяття.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Крім цього, у рішенні «Ізмайлов проти росії» Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, його відношення до вчиненого; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, із середньою технічною освітою, не одружений, не працевлаштований, має інвалідність 3 групи (трудове каліцтво).

Враховуючи викладене, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Суд вважає, що виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, згідно з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та не становитиме надмірний тягар для особи.

Ухвалюючи вирок, суд відповідно до ст. 368 КПК України зобов`язаний вирішити питання щодо того, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів по справі, вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Клопотань про обрання або продовження запобіжного заходу обвинуваченому прокурором не заявлялось.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.368-371,373-374,376,381,382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1