Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №591/6732/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/6732/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Янголь Є. В.

Номер провадження 33/816/481/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Маховика Р.В., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 липня 2025 року, якою провадження у справі відносно

ОСОБА_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу даного адміністративного правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 липня 2025 року закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу даного адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу, 15 червня 2025 року о 13-35 хв. в м. Суми по вул. Г. Кондратьєва, біля буд. 165/134, водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI А4, д.н.з. НОМЕР_1 був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечного інтервалу та допустив зіткнення з транспортним засобом Mersedes –Benz GLS350D, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічні ушкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 13.1 ПДР.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, потерпіла ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що справу було розглянуто неповно, без з`ясування фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення. Зокрема, до матеріалів справи не були долучені пояснення свідків, інші докази, які б могли сприяти повному дослідженню викладених у протоколі обставин, схема ДТП відображає розташування транспортних засобів вже після їх зіткнення і вони проїхали деяку відстань. Заперечує викладені в постанові судді обставини з приводу того, що вона «підрізала» транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , стверджує, що рухалась з невеликою швидкістю, так як попереду знаходились інші авто і на світлофорі було увімкнене червоне світло і саме в цей час відчула, що її авто хтось зачепив, після чого прийняла праворуч та зупинилась біля бордюру. Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропустила з поважних причин, оскільки з 19 липня 2025 року до 15 серпня 2025 року перебувала за межами України, про прийняте рішення дізналася 22 серпня 2025 року та 26 серпня 2025 року отримала його копію, а апеляційну скаргу подала 01 вересня 2025 року.

До початку апеляційного розгляду від потерпілої ОСОБА_2 надійшла письмова заява про розгляд апеляційної скарги у її відсутність, тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без участі потерпілої ОСОБА_2 .

Тому, вислухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Маховика Р.В., які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3 днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Враховуючи, що потерпіла ОСОБА_2 участь в судовому засіданні суду першої інстанції не брала і копії постанови судді не отримувала, як зазначає ОСОБА_2 про її існування дізналася 22 серпня 2025 року та 01 вересня 2025 року звернулася з апеляційною скаргою, то строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних причин.

За змістом ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП).

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ч. 4 ст. 7 КУпАП).

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше ( ст. 251 КУпАП).

Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення встановлені ст. 256 КУпАП, якою, поряд з іншим, передбачені викладення суті адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

До протоколу додається схема місця дорожньо-транспортної пригоди, яка є графічним зображенням місця пригоди з фіксацією всіх об`єктів та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об`єктивного визначення її причин, яке оформлюється з дотриманням вимог Інструкції на місці пригоди і підписується її учасниками (п.3 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395).

Зміст схеми місця дорожньо-транспортної пригоди регламентовано пунктом 4 розділу Х вищевказаної Інструкції.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення, в тому числі й адміністративного, слід виходити з положень ст. 62 Конституції України, а саме, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження, крім іншого, транспортних засобів.

При цьому, диспозиція ст. 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на Правила дорожнього руху, які зазначаються поліцейськими в протоколі про адміністративне правопорушення.

Так, п. 12.1 Правил дорожнього руху встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

На думку апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362542 від 15 червня 2025 року зазначено, що ОСОБА_1 15 червня 2025 року о 13-35 хв. в м. Суми по вул. Г. Кондратьєва, біля буд. 165/134, керував автомобілем AUDI А4, д.н.з. НОМЕР_1 був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечного інтервалу та допустив зіткнення з транспортним засобом Mersedes –Benz GLS350D, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічні ушкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 12.1, 13.1 ПДР.

Поліцейський вважав, що вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

При цьому, як убачається з матеріалів справи, водії - учасники ДТП по-різному пояснювали причини дорожньо-транспортної пригоди.

Так, водій ОСОБА_2 в своїх письмових поясненнях зазначила, що їхала на своєму авто по вул. Герасима Кондратьєва в районі будинку № 165/134 приблизно о 13:38 год. Іхала прямо, з невеликою швидкістю, так як по переду горів червоний сигнал світлофору, напрямок руху не змінювала. Коли почула ззаду справа поштовх, проїхала приблизно 7 м, так як зрозуміла, що сталося і зупинилася біля бордюра. У дзеркало заднього виду побачила автомобіль, який її зацепив.

Натомість водій AUDI А4, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях зазначив, що в цей день їхав по вул. Герасима Кондратьєва в м. Суми. Паралельно їхав автомобіль Mersedes–Benz GLS350D, д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого без повороту почав різко здійснювати рух вправо (на нього). Після чого він почав різко гальмувати, щоб запобігти зіткненню, але цього не вистачило і водій Mersedes–Benz GLS350D, д.н.з. НОМЕР_2 підрізав його, зацепивши його авто правим заднім крилом і колесом, прижавши до бордюру.

Допитаний апеляційним судом ОСОБА_1 підтвердив обставини вчинення ДТП, викладені в його письмових поясненнях, зазначивши, що не порушував Правила дорожнього руху, а водій Mersedes–Benz GLS350D, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 «підрізала» його, внаслідок чого він вимушений був звернути вправо та притиснувся до бордюру.

Окрім цього, допитана апеляційним судом свідок ОСОБА_3 пояснила, що їхала разом з ОСОБА_1 , сиділа на передньому пасажирському сидінні і бачила, як біле авто, не вмикаючи покажчик повороту різко повернуло вправо, притиснуло їх до бордюру, протягнуло їх і вони змістилися.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362542 від 15 червня 2025 року також додано схему місця ДТП від 15 червня 2025 року.

Однак, у вищевказаній схемі місця ДТП зазначено розташування транспортних засобів вже після того як відбулося зіткнення і вони проїхали певну відстань, після чого зупинилися. Дані обставини підтверджуються і відеозаписами з боді камер поліцейських, які прибули на виклик про ДТП.

На переконання апеляційного суду, відповідальність водія ОСОБА_1 за недотримання вимог Правил дорожнього руху можлива лише у разі доведеності, що саме він своїми діями порушив вимоги відповідного Правил дорожнього руху та створив аварійну ситуацію.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що надані суду докази, а саме протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП, письмові пояснення учасників ДТП, самі по собі не можуть ані спростувати, ані довести твердження учасників пригоди щодо її дійсних причин.

Тобто, докази, які надані до суду органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не можуть забезпечити такий рівень доказування, який би не залишав жодних розумних сумнівів доведеності вини саме водія ОСОБА_1 .

При цьому, суд усвідомлює суспільну небезпеку правопорушень, пов`язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, необхідність невідворотності покарання порушників та створення умов, які би перешкоджали розповсюдженню таких дії.

Проте, необхідність дотримання вимог ст. 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення («поза розумних сумнівів»), дає апеляційному суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту порушення саме водієм ОСОБА_1 у конкретній дорожній обстановці вимог Правил дорожнього руху та вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Недоведеність цих обставини свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття адміністративного провадження.

Істотних порушень суддею суду першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, порушення принципів повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі на які посилається потерпіла ОСОБА_2 , які б могли вплинути на правильність прийнятого судового рішення, при апеляційному перегляді не встановлено.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 8 ст. 249 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для скасування або зміни постанову суду першої інстанції не встановлено, у зв`язку з чим, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити потерпілій ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 липня 2025 року.

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 липня 2025 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу даного адміністративного правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 на цю постанову – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.