Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №501/4485/25 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №501/4485/25

Суддя: Копіца О. В.

Номер провадження: 33/813/651/26

Номер справи місцевого суду: 501/4485/25

Головуючий у першій інстанції Тордія Е. Н.

Доповідач Копіца О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участю секретаря судового засідання Ровенко А.С., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Чорноморського міського суду Одеської обл. від 08.12.2025 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченихст.ст.122-4, 124 КУпАП

установив:

Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3400 грн, а також стягнено на користь держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, 23.01.2026 ОСОБА_1 подав до суду 1-ої інстанції апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість постанови, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову та закрити відносно нього провадження у справі.

Окрім цього, ОСОБА_1 одночасно з поданням апеляційної скарги звернувся до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови суду 1-ої інстанції від 08.12.2025, як пропущеного із поважних причин, зокрема, у зв`язку із тим, що копію постанови він не отримував, а вперше подав апеляційну скаргу у межах десятиденного строку з моменту фактичного ознайомлення із текстом оскаржуваної постанови в ЄДРСР 12.12.2025, однак внаслідок відсутності професійної правничої допомоги не врахував необхідність подання окремого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказані обставини стали підставою для повернення апеляційної скарги постановою Одеського апеляційного суду від 16.01.2026, про що ОСОБА_1 стало відомо 22.01.2026, після чого ним невідкладно на наступний день 23.01.2026 повторно подано апеляційну скаргу.

В судове засідання апеляційного суду Клименко І.Г. та потерпілий ОСОБА_2 не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Водночас від захисника Мартишко А.С. надійшло клопотання про розгляд питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження за їх з ОСОБА_1 відсутності, при цьому захисник відповідне клопотання просила задовольнити.

Враховуючи, що неявка ОСОБА_1 , його захисника Мартишко А.С. та потерпілого ОСОБА_2 в судове засідання, не перешкоджає розгляду питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд, керуючись при цьому вимогами ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважає за можливе здійснити розгляд вказаного клопотання за їх відсутності та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.

Вивчивши доводи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.06.2006, апеляційний суд застосовує рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28.03.2006, заява №23436/03 зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. The United Kingdom від 21.02.1975, серія A №18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність.

Згідно із ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Разом із тим, ч.ч. 1 та 3 ст. 285 КУпАП передбачають, що копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

На підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що апеляційна скарга на вищезазначену постанову суду від 08.12.2025 вперше була подана ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 22.12.2025, тобто з пропуском передбаченого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження та постановою Одеського апеляційного суду від 16.01.2026 повернута апелянту, з підстав не заявлення ним клопотання про поновлення строку, передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП (а.с. 160).

Копію постанови Одеського апеляційного суду від 16.01.2026 про повернення апеляційної скарги надіслано ОСОБА_1 23.01.2026 (а.с. 161) та в цей же день ним повторно було подано апеляційну скаргу.

Водночас, апеляційним судом встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не був присутніми в судовому засіданні 08.12.2025, у якому за результатами розгляду справи про притягнення його до відповідальності судом було прийнято рішення.

Матеріали справи також не містять жодної інформації щодо дати отримання ОСОБА_1 копії повного тексту оскаржуваної постанови місцевого суду.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».

У Рішенні Конституційного Суду України № 4-р/2019 від 13.06.2019 було сформульовано юридичну позицію, за якою законодавчо визначений механізм реалізації права на судовий захист, що включає в себе, зокрема, право на апеляційний перегляд справи, є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя; обсяг права на апеляційний перегляд справи, що визначається законом, має гарантувати особі ефективну реалізацію права на судовий захист задля досягнення цілей правосуддя, забезпечуючи захист інших конституційних прав і свобод такої особи.

Отже, вищенаведене, апеляційний суд вважає зазначені обставини, поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду 1-ої інстанції та приходить до висновку про існування підстав для його поновлення з метою забезпечення доступу до правосуддя.

Керуючись ст.ст. 7, 280, 283, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Чорноморського міського суду Одеської обл. від 08.12.2025 про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.

Призначити розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Чорноморського міського суду Одеської обл. від 08.12.2025 на 11 год. 21.05.2026 в залі судових засідань №9 Одеського апеляційного суду, про що повідомити учасників провадження.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца

Оригінал: reyestr.court.gov.ua