Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №504/4746/25 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №504/4746/25

Суддя: Копіца О. В.

Номер провадження: 33/813/659/26

Номер справи місцевого суду: 504/4746/25

Головуючий у першій інстанції Якимів А.В.

Доповідач Копіца О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Копіци О.В., за участю секретаря судового засідання Ровенко А.С., в присутності захисника Муравської О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання захисника Муравської О.О., в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Доброславського районного суду Одеської обл. від 27.01.2026 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

установив:

Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, 16.02.2026захисник Муравська О.О. через підсистему «Електронний суд» подала до суду 1-ої інстанції апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість постанови, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати та постановити нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Окрім цього, захисник Муравська О.О. порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови суду, як пропущеного із поважних причин, зокрема, у зв`язку із тим, що розгляд справи місцевим судом було здійснено без її та ОСОБА_1 участі, судові повістки про виклик до суду та копію постанови суду вони не отримували, а зі її змістом ознайомились на сайті ЄДРСР.

У судове засідання апеляційного суду, призначене на 23.04.2026 ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, його захисник Муравська О.О. не заперечувала щодо розгляду справи за відсутності апелянта, повідомивши, що він є військовослужбовцем та здійснює бойові завдання із захисту Батьківщини.

Враховуючи, що неявка ОСОБА_1 в судове засідання, не перешкоджає розгляду питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд, керуючись при цьому приписами ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважає за можливе здійснити розгляд відповідного питання за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Муравської О.О., яка підтримала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просила його задовольнити, вивчивши доводи клопотання та дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.06.2006, апеляційний суд застосовує рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Приписами ст. 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Аналогічні положення щодо оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення містить ч. 2 ст. 294 КУпАП, якою, серед іншого, також передбачено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.

Норми діючого КУпАП не містять переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до усталеної судової практики, підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

На підставі аналізу матеріалів справи вбачається,що оскаржувана постанова місцевого суду датована 27.01.2026, а тому строк на її апеляційне оскарження обчислюється із зазначеної дати та закінчився 06.02.2026.

При цьому, відповідно до відмітки штемпеля вхідної кореспонденції суду 1-ої інстанції на апеляційній скарзі, вона подана захисником Муравською О.О.16.02.2026, тобто із пропуском встановленого ст. 294 КУпАП строку.

Також з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 в судове засідання суду 1-ої інстанції від 27.01.2026 не з`явився, будь-яких клопотань суду не подав.

В той же час ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка відповідає адресі, зазначеній в апеляційній скарзі, а також шляхом надіслання повідомлення про дату, час та місце судового засідання у застосунку «Viber» на вказаний ним номер мобільного телефону, який також відповідає зазначеним в апеляційній скарзі засобам зв`язку, про що в справі міститься відповідна довідка про доставку повідомлення саме 22.01.2026 (а.с. 28).

Щодо доводів захисника про необізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи, з огляду на те, що він військовослужбовець та виконує бойові завдання, то вони спростовуються матеріалами справи, в яких відсутня будь-яка інформація у підтвердження вказаних обставин.

Натомість, про обізнаність ОСОБА_1 щодо порушеного відносно нього провадження свідчать подані ним до суду 1-ої інстанції звернення (а.с. 12,13,14), в яких, він, серед іншого, посилається на свій статус військовослужбовця та не можливість участі у розгляді справи у призначений судом час, при цьому доказів у підтвердження викладених обставин до заяви не додає.

В той же час захист інтересів ОСОБА_1 в суді 1-ої інстанції здійснювався захисниками Шох К.А. та Муравською О.О., якими неодноразово подавались клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи через підсистему «Електронний суд» (а.с. 16, 22, 24, 26), і саме через цю систему суд 1-ої інстанції, задовольняючи клопотання та відкладаючи розгляд справи, здійснював заходи із повідомлення захисників про дату, час та місце судового засідання.

Також захисники Шох К.А. та Муравська О.О. належним чином були повідомлені про розгляд справи на 27.01.2026, що підтверджується довідками про доставку в електронному вигляді судової повістки-повідомлення в їх електронні кабінети23.01.2026 (а.с. 30, 31), тобто у передбачений ч. 1 ст. 277-2 КУпАП строк, зокрема, за три доби до дня розгляду справи.

Отже, апеляційний суд вважає голослівними твердження захисника Муравської О.О. про її необізнаність із датою та часом розгляду справи.

За таких обставин відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_1 та його захисникам не було відомо про розгляд справи, натомість судом у визначений законом спосіб було здійснено всі необхідні дії із забезпечення явки вказаних осіб в судові засідання.

Разом із тим, ч.ч. 1 та 3 ст. 285 КУпАП передбачають, що копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Так, в матеріалах справи міститься супровідний лист суду 1-ої інстанції за вих. № 504/4746/25/1164/20264 від 29.01.2026, зі змісту якого вбачається, що судом з дотриманням строків, визначених ч.ч. 1 та 3 ст. 285 КУпАП, було надіслано ОСОБА_1 копію постанови (а.с. 35).

Також не підтверджено та спростовується наявною у відкритому доступі інформацією з ЄДРСР посилання сторони захисту на те, що про існування оскаржуваної постанови стало відомо лише після забезпечення надання загального доступу на сайті ЄДРСР, оскільки, як було зазначено вище, копію постанови суду від 27.01.2026 ОСОБА_1 судом надіслано 29.01.2026 (а.с. 35), та в цей же день було забезпечено надання загального доступу до постанови в ЄДРСР, а апеляційну скаргу захисником подано лише 16.02.2026, тобто через 17 днів після ознайомлення захисника зі змістом постанови суду.

Дійсно, в матеріалах справи відсутнє підтвердження про отримання ОСОБА_1 копії постанови місцевого суду, натомість повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 12.01.2026,тобто раніше ніж судом було прийнято постанову, яке в справі міститься після супровідного листа про надіслання копії постанови суду (а.с. 36), свідчить про отримання останнім судової повістки та його належне повідомлення про розгляд справи.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що справа перебувала в провадженні судді тривалий час та до розгляду призначалась неодноразово, в тому числі за наслідком розгляду клопотань сторони захисту про відкладення розгляду справи, натомість, захисники, будучи обізнаними про те, що справа буде розглядатися в суді у призначений день та час, не вчинили відповідних дій з отримання інформації про порушене відносно ОСОБА_1 провадження, при цьому інформація про прийняття судом оскаржуваної постанови захиснику була вже відома з моменту опублікування та надання доступу до постанови в ЄДРСР, а саме: 29.01.2026, про що також стверджувала захисник під час судового засідання в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, аналіз наведених та досліджених судом апеляційної інстанції в судовому засіданні обставин спростовує доводи сторони захисту щодо необізнаності про прийняття постанови судом.

На переконання апеляційного суду, сторона захисту, маючи інформацію про прийняття судом 1-ої інстанції оскаржуваної постанови у межах строку на апеляційне оскарження могла вчинити відповідні дії з реалізації свого права на апеляційне оскарження у порушеному відносно ОСОБА_1 провадженні.

Отже, апеляційний суд не вбачає обставин, які можуть свідчити про наявність безумовних перешкод для подання апеляційної скарги у межах встановленого ст. 294 КУпАП десятиденного строку, а також наявності підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги

Будь-яких інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду захисником не надано, як і не зазначено інші обставини, що перешкоджали їй реалізувати своєчасно своє право на оскарження постанови суду.

Апеляційний суд також зауважує, що одним із елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника судового розгляду.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 29.10.2010 суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення у справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим клопотання захисника Муравської О.О., в інтересах ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга разом із доданими матеріалами підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст. 7, 283, 285, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника Муравської О.О., в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Доброславського районного суду Одеської обл. від 27.01.2026 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційну скаргу захисника Муравської О.О. з додатками – повернути апелянту.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца

Оригінал: reyestr.court.gov.ua