Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №742/1338/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1489/26

Єдиний унікальний № 742/1338/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

І.Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

У березні 2026 року позивач звернувся до суду з заявою в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 167303 грн 29 коп.

Аргументує свої вимоги тим, що відповідач являється споживачем послуг які надаються КП «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради Чернігівської області в житловому приміщенні за адресою: Чернігівська область, м.Прилуки, вул.В`ячеслава Чорновола, буд.87, кв.54.

Внаслідок несвоєчасної та неповної оплати відповідачем за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 01 січня 2026 утворилась заборгованість у сумі 167303 грн 29 коп, яку вона в добровільному порядку не сплачує.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду від 10 березня 2026 року призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні на 10 год 00 хв 28 квітня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але надав заяву в якій позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без його участі, у разі неявки відповідача в судове засідання просив розглянути справу заочно.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, та не надала відзиву на позовну заяву.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно з розрахунку КП «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради Чернігівської області за послуги тепловодопостачання в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_1 , заборгованість за надані комунальні послуги за період з 01 травня 2016 по 30.11.2021 становить 167303 грн 29 коп(а.с.4-54).

Відповідно до судового наказу виданого Прилуцьким міськрайонним судом 13 травня 2016 року з ОСОБА_1 на користь КП "Прилукитепловодопостачання" стягнуто 37665, 91 гривна заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.04.2026, за період з 2007 по 28.01.2026 року власником 1 / 2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована ОСОБА_1 (а.с.60)

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Згідно зі статтею 322 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про основні засади житлової політики», особи зобов`язані своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ. Зокрема, цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Так, згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 зазначеного Закону до комунальних послуг належать, зокрема, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Верховний Суд України у своїй постанові від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 зазначив про те, що не дивлячись на те, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Разом з цим, такому праву споживача прямо відповідає його обов`язок щодо оплати житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 в справі № 750/12850/16-ц та від 06.11.2019 в справі № 642/2858/16.

Згідно з частиною першою статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 статті1 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на споживачів покладено цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з положеннями частин першої – четвертої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України(далі за текстом ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другійстатті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (частина першастатті 82 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем було надано житлово-комунальні послуги відповідачу в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , але остання своєчасно не вносила плату за вищевказані комунальні послуги, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за період з травня 2016 по січень 2026 у сумі 167303 грн 29 коп.

Надаючи аналіз розрахунку заборгованості суд констатує, що до вказаного розрахунку також включена сума заборгованості , яка стягнута з відповідача судовим наказом від 13.05.2016 року, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 129637,38 гривень (167303,29 гривень, сума заборгованості згідно розрахунку - 37665,91гривень, сума яка стягнута судовим наказом від 13.05.2016 року) .

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково , то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2578 грн 86 коп в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду.

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280,281,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради, код ЄДРПОУ 32863684, місце знаходження за адресою: Чернігівська область, м.Прилуки, вул.Садова, 104, заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг в житловому приміщенні, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), у сумі 129637 (сто двадцять дев"ять тисяч шістьсот тридцять сім) гривень 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради, код ЄДРПОУ 32863684, місце знаходження за адресою: Чернігівська область, м.Прилуки, вул.Садова, 104, 2578 ( дві тисячі п"ятсот сімдесят вісім) грн 86 коп в рахунок відшкодування коштів за судовий збір.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО