Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №740/1159/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1159/26

Провадження № 2/740/1343/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Дударця Д.В., за участю секретаря судового засідання Каленіченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У березні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 17.07.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» в електронній формі був укладений кредитний договір № 63816643, згідно з умовами якого відповідач отримав 7 000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів і можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

Відповідач умов кредитного договору не виконував, у зв`язку із чим сума заборгованості становить 47 985,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 7 000 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків - 37 485,00 грн; простроченої заборгованості за штрафами - 3 500 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 63816643 від 17.07.2024 в сумі 47 985,00 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 17.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.07.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» був укладений договір про споживчий кредит № 63816643, який підписаний відповідачем із використанням електронного підпису із використанням одноразового ідентифікатора bp6j0ppc.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника.

Згідно з п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 7 000 грн.

Відповідно до п. 1.3. договору кредит надається/видається в 2024 році із загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 17.07.2024. Строк, на який надається окрема частина кредиту, встановлюється графіком платежів.

Згідно з п. 1.4. договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 12.07.2025.

Відповідно до п. 1.5. договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) становить 37 590 грн у грошовому виразі та 7 900 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п. 1.5.1. договору. Тип процентної ставки за цим договором - фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом становить 44 590 грн. Денна процентна ставка становить 1,4 % в день.

Пунктом п. 1.5.1. договору встановлено, що пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 1,4 % в день. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені пунктами 2.2.2. та 2.2.3 цього договору.

Згідно з п. 1.6. стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 547,5 відсотків річних. Особливості нарахування стандартної (базової) процентної ставки визначені пунктами 2.2.2. та 2.2.3. цього договору.

Відповідно до п. 2.2.2. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту до дати фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування, з урахуванням особливостей, визначених п. 2.2.3. договору. База для нарахування процентів: 7 000.

За користування кредитом нараховуються відсотки відповідно до таких умов:

- Пільгова процентна ставка – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,4 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду нараховується Стандартна процентна ставка.

- Стандартна процентна ставка – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується з першого дня Стандартного періоду (п. 2.2.3. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку/особистий рахунок позичальника (уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача).

Реквізити платіжної карти відповідача зазначені в розділі 12 Договору, а саме НОМЕР_1 .

Факт отримання коштів відповідачем підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» із якого вбачається, що була здійснена транзакція № 1441050876 у розмірі 7 000 грн, 17.07.2024, на карту відповідача № 5168755459646440.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 63816643 від 17.07.2024, загальний розмір заборгованості відповідача становить 47 985,00 грн, з яких: тіло кредиту - 7 000 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 37 485,00 грн; прострочена заборгованість за штрафами - 3 500,00 грн.

Норми права, які були застосовані судом

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

За вимогами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вимогами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з частинами 1, 3, 4, 7 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Мотивована оцінка та висновки суду

Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок укладення договору про надання споживчого кредиту.

Судом також встановлено, що відповідач, отримавши кошти за кредитним договором, вчасно їх не повернув і позивач має право вимагати повернення коштів кредиту, що залишилися, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Доказів належного виконання зобов`язань зі сплати кредиту за договором про надання споживчого кредиту, укладеного з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» відповідач не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому кредитними коштами.

Однак заборгованість за процентами за договором про споживчий кредит № 63816643 від 17.07.2024, яка нарахована позивачем відповідно до п. 2.2.3. договору в розмірі 1,4 % пільгової та 1,5 % стандартної (базової) процентної ставки підлягає перерахунку, враховуючи таке.

Так, з наданої позивачем відомістю про щоденні нарахування та погашення за договором про споживчий кредит № 63816643 від 17.07.2024 установлено, що первісним кредитором здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитом протягом перших 30 днів за ставкою 1,4 % за період з 17.07.2024 до 16.08.2024, в подальшому нарахування відсотків протягом 330 днів за період з 17.08.2024 до 12.07.2025 за ставкою 1,5 %.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до зазначеної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відтак, укладаючи 17.07.2024 договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, кредитор не мав права визначати проценту ставку у розмірі більшому за 1% за один день користування кредитом протягом вищезазначеного строку, що становить 360 днів, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

Судом проведено власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати відсотків за процентною ставкою 1% за договором про споживчий кредит № 63816643 від 17.07.2024 за користування кредитом протягом 360 днів за період з 17.07.2024 до 12.07.2025: 7 000 грн (сума боргу) х 1% : 100 % = 70 грн х 360 днів = 25 200 грн.

Враховуючи наведений розрахунок, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 32 200 грн, що складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 7 000 грн та за нарахованими відсотками за період з 17.07.2024 до 12.07.2025 в сумі 25 200 грн.

Разом із тим, відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим пунктом також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, відповідно до зазначеної вище норми, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР-ФІНАНС» зобов`язано було списати боржнику заборгованість за штрафами в сумі 3 500 грн, адже вона нарахована за кредитним договором, укладеним після 24 лютого 2022 року, тобто у період дії воєнного стану, що нині триває. Однак позивач списання штрафів не здійснив, а тому вимога про стягнення штрафів в сумі 3 500 грн задоволенню не підлягає.

Суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши такі на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути частково заборгованість за договором про споживчий кредит № 63816643 від 17.07.2024 у розмірі 32 200 грн, з яких: 7 000 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 25 200 грн заборгованість за процентами за нарахованими відсотками за період з 17.07.2024 до 12.07.2025.

В задоволенні решти вимог позову слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача у справі на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року здійснював адвокат Адвокатського об`єднання «Апологет» Усенко М.І.

Відповідно до акту № 606 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 06 лютого 2026 року за договором про надання правничої допомоги від 02 липня 2025 року вбачається, що сума наданих адвокатом Усенком М.І. послуг становить 8 000 грн.

Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів у цій справі, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем до відшкодування, є співмірним із обсягом наданих послуг.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн, ціна позову становила 47 985,00 грн, позов задоволено на суму 32 200 грн, тобто на 67,10 % (32 200 грн х 100 : 47 985 грн), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 786,47 грн (2 662,40 грн х 67,10 %) судового збору.

Крім того, з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на 67,10 %, то до стягнення підлягає 5 368,00 грн (8 000 грн х 67,10 %) витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 4, 10, 76, 133, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 279, 435, 354 ЦПК України, статтями 11, 207, 625, 628, 638-639, 1048, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 63816643 від 17.07.2024 у розмірі 32 200 (тридцять дві тисячі двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» судовий збір у розмірі 1 786 (одна тисяча сімсот вісімдесят шість) гривні 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс», ЄДРПОУ: 43561909, адреса: вул. Смаль-Стоцького С., буд. 1, корп. 28, м. Львів, 79018.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ