Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №729/1983/25 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Суд: Бобровицький районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 27 квітня 2026 р.

Справа: №729/1983/25

Суддя: Булига Н. О.

Справа № 729/1983/25 1-кп/729/64/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

28.04.2026 Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобровиця кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025270400000226 від 26.05.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Носівка, громадянина України, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 постановою Носівського районного суду Чернігівської області від 16 січня 2025 року, у справі № 741/2360/24 провадження №3/741/74/25, яка набрала законної сили 28.01.2025, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Однак, 24.11.2025 близько 11 год. 50 хв., ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, не виконуючи постанову суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, керував вантажним автомобілем марки «RENAULT» моделі «MAGNUM АЕ430» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , на якому рухався по автодорозі Кпїв-Суми-Юнаківка, буксируючи спеціалізований напівпричеп «TRUEHAUF TF34C13RA з державним номерним знаком НОМЕР_3 , де поблизу повороту на польову дорогу, що за географічними координатами 50,58616С, 31,61220В (згідно Google maps) потрапив в дорожньо-транспортну пригоду здійснивши наїзд на автомобіль «ІNTERCAR GO TRUCK F15231» з державним номерним знаком НОМЕР_4 .

Тим самим, ОСОБА_4 умисно не виконав постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 16.01.2025 у справі № 741/2360/24 провадження №3/741/74/25, яка набрала законної сили 28 січня 2025, якою його позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України визнав повністю, підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння, які викладені у обвинувальному акті. Повідомив, що він був ознайомленим із постановою суду від 16.01.2025 р., якою його визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік однак, незважаючи на дане рішення суду він 24.11.2025 р. керував автомобілем та потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, чим допустив невиконання постанови суду. У вчиненому розкаюється, просить суворо його не карати.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у інкримінованому йому органом досудового розслідування діянні, передбаченому ч. 1 ст. 382 КК України, відсутні будь-які сумніви добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів по справі, які ніким не оспорюються, крім тих, що характеризують особу обвинуваченого.

У судовому засіданні встановлено, що своїми діями ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, його характер, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, особу обвинуваченого, притягувався до адміністративної відповідальності, до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав та щиро розкаявся, а також бажання і можливість стати на шлях виправлення.

Крім цього, суд приймає до уваги ту обставину, що внаслідок винних дій ОСОБА_4 не настало тяжких наслідків.

За висновком органу з питань пробації виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства. Ризик небезпеки для суспільствата ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно ст. 67 КК України, не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання передбачений санкцією ч.1 ст. 382 КК України на думку суду зможе виправити обвинуваченого та попередити вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи такий вид покарання, суд виходив із принципу законності, справедливості і індивідуалізації покарання, яке своїм видом буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також з метою припинення злочинної діяльності, як самим обвинуваченим так і іншими особами.

Судові витрати та речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п"ятсот) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua