Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №595/429/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/429/26

Провадження № 1-кп/595/96/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.2026 м. Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,

представника потерпілого, адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015210060000368 від 29 серпня 2015 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2015 року, приблизно о 01:00 год. у ОСОБА_4 , який знаходився в селі Броварі Бучацького району по вулиці Центральній, біля сільського будинку культури, виник злочинний намір, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , перебуваючи в с. Броварі Бучацького району по вулиці Центральній, біля сільського будинку культури, діючи умисно, підійшов до ОСОБА_6 та, відчуваючи до нього особисту неприязнь, умисно наніс йому один удар лівою ногою в область правої сторони обличчя, чим спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів кісток спинки носа, правої виличної кістки, правої виличної дуги, зовнішньої стінки правої гайморової пазухи та зовнішньої стінки правої орбіти, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, садна та синця на обличчі, які не супроводжувались небезпечним для життя явищами і за ознакою тривалого, понад три тижні розладу здоров`я відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Разом з тим, переломи кісток правої половини обличчя спричинили асиметрію обличчя та викликали енофтальм правого ока і є невиправним, тобто такі ушкодження для усунення викликаних ними стійких паталогічних змін потребують оперативного втручання - косметичної операції і є такими, що знівечують обличчя.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, що спричинило непоправне знівечення обличчя.

27 квітня 2026 року прокурором Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , отримавши письмову згоду потерпілого ОСОБА_8 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№ 26)» за адресою: м. Чортків, вул. Лесі Українки, 3 Чортківського району Тернопільської області, укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої сторони угоди дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України, істотних для даного кримінального правопорушення обставин та покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 10000 (десяти тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень, яке повинен понести ОСОБА_4 .

Угодою передбачено наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, встановлені ст. 476 КПК України.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні також просять вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Потерпілий ОСОБА_6 та його представник, адвокат ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні не заперечили проти затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому покарання, визначеного цією угодою. Крім цього, потерпілий зазначив, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням, йому відшкодована, претензій до обвинуваченого він не має.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана потерпілому ОСОБА_6 , який надав свою письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості та підтвердив свою згоду на укладення угоди усно, беручи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 50 КК України, за якою покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, зважаючи на відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за місцем проживання (характеристика старости Ріпинецького старостинського округу № 17 від 03 березня 2026 року), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (довідки №, № 472, 473, видані 18 березня 2026 року КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради), одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, враховуючи його ставлення до скоєного, визнання ним вини у вчиненому, щире розкаяння, надання ним показань, викриваючих його вину щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, добровільного відшкодування потерпілому завданих матеріальних та моральних збитків (шкоди), громадянську позицію обвинуваченого, спрямовану на підтримку Збройних Сил України, забезпечення потреб військових Збройних Сил України, що підтверджується доказом його грошового переказу благодійної пожертви на користь Збройних Сил України у сумі 300 (триста) тисяч гривень (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 3 від 27 квітня 2026 року, видана ТВБВ № 10019/048 філії – Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк»), а також подякою від ГО "Волонтери Бучаччини", подякою від командира 9 армійського корпусу бригадного генерала ОСОБА_9 , суд вважає за можливе визнати вказані обставини такими, що пом`якшують покарання обвинуваченому та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дають підстави призначити покарання, застосувавши ст. 69 КК України, та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті ч. 1 ст. 121 КК України, яке узгоджено сторонами при укладенні угоди, у виді штрафу в розмірі 10000 (десяти тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди про визнання винуватості під час підготовчого судового засідання у даному кримінальному провадженні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та ухвалення обвинувального вироку.

Судом встановлено, що у кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрат у кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи призначене обвинуваченому покарання у вигляді штрафу, обраний ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 04 березня 2026 рокузапобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід скасувати, звільнивши ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394,473, 474, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 квітня 2026 року між прокурором Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121КК України, та призначити йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання, із врахуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 10000 (десяти тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_4 , згідно ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 04 березня 2026 рокускасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копії вироку.

Суддя ОСОБА_1