Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 27 квітня 2026 р.
Справа: №334/2777/26
Суддя: Телегуз С. М.
Дата документу 28.04.2026
Справа № 334/2777/26
Провадження № 3/334/862/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м.Запоріжжя Телегуз С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, інваліда ІІ групи, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 122-4 КУпАП, -
ВСТАНОВИЛА:
25.03.2026 року до суду з Управління патрульної поліції в Запорізькій області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №617899, складеного 18.03.2026 року о 10:09 інспектором взводу №1 роти №3 батальйону №1 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенантом поліції Висоцькою Г.С., 18.03.2026 року о 08:35 в м. Запоріжжя, Дніпровський район, по вул. Рекордна, 11, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 330303-750, д.н.з, НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди іншим учасниками дорожнього руху, не звернувся за допомогою сторонніх осіб, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль Opel Zafira, д.н.з НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , який стояв припаркований. Місце пригоди залишив. Відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що факт вчинення ДТП він визнає, оскільки дійсно допустив наїзд на припаркований автомобіль. Однак, щодо порушення ст. 122-4 КУпАП (залишення місця ДТП) вину не визнає, оскільки в момент зіткнення він не помітив самого факту удару та не відчув контакту між автомобілями, через що продовжив рух, не маючи умислу на втечу. У подальшому, дізнавшись від працівників поліції про дорожньо-транспортну пригоду, поспілкувався з потерпілим. Останній претензій будь-якого характеру до нього немає, про що написав заяву до суду. Тому просив закрити провадження у справі.
Потерпілий ОСОБА_2 28.04.2026 подав суду заяву (вх.№16102/26), в якій повідомив, що претензій будь-якого характеру до ОСОБА_1 не має.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення правопорушника, дослідивши докази, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у зв`язку із наступним.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується умисною формою вини. Разом із тим, з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 на час події усвідомлював, що відбулося ДТП, та умисно залишив місце пригоди.
Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що матеріали справи не міститься достатніх доказів вини ОСОБА_1 в умисному вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, провадження в справі слід закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 122-4, 247, 251, 252, 256, 280, 283-285 КУпАП, -
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: С.М.Телегуз
Оригінал: reyestr.court.gov.ua