Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №451/415/26 — Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/415/26

Провадження № 2/451/330/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

28 квітня 2026 року

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді - Патинок О.П.

секретар судового засідання - Ференс І.І.

Справа №451/415/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-

в с т а н о в и в:

Описова частина рішення: 10.03.2026 до Радехівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що 24.06.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Сморжівської сільської ради Радехівського району Львівської області. Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із дітьми — ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Відповідач ігнорує надання коштів на утримання дітей в добровільному порядку, а від так нещодавно позивач звернулася до суду із заявою про стягнення аліментів. Проте, окрім коштів на утримання дітей, позивач несе значні витрати на лікування. Так, фахівцем в галузі медицини було констатовано у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діагноз «гіпертрофія аденоїдів, хронічний лівобічний слизовий середній отит». Позивач намагалася лікувати дитину амбулаторно, проте бажаного ефекту таке не дало. Відповідно, 17 лютого 2026 року було проведено оперативне втручання - аденотомію, шунтування лівої барабанної перетинки, після чого ОСОБА_9 було виписано додому та призначено лікувальний комплекс із реабілітаційними процедурами і рекомендаціями по-квартального контролю лікаря отоларинголога на протязі року. Як у передопераційний період, так і під час післяопераційної реабілітації Юлії позивач несе значні матеріальні витрати, які для неї є непосильними, оскільки ОСОБА_2 , як зазначалося вище, добровільно жодних коштів на лікування дитини не надає. ОСОБА_1 у період до операції, зокрема для забезпечення проведення аналізів та консультацій, а також на проведення операції фактично понесла витрати на загальну суму 53 765 гривень 03 копійки, половину з яких проситиме суд стягнути із відповідача. Окрім цього, ураховуючи діагноз, поставлений їхній спільній дитині ОСОБА_10 та те, що остання потребує постійного, у тому числі подальшого лікування та догляду для підтримки її здоров?я та нормальної життєдіяльності, відвідування лікарів та прийому препаратів, що передбачає за собою додаткові витрати у зв?язку із реабілітаційним періодом після операції, для придбання відповідних лікарських засобів, добавок, а в подальшому і відвідин лікуючого лікаря у м. Львові, позивачка орієнтовно нестиме витрати в розмірі 3 000 гривень щомісяця на протязі року і відповідно проситиме стягнути із відповідача у її користь 18 000 гривень (3 000 гривень * 12 місяців = 36 000 гривень : 2 = 18 000 гривень). В попередній редакції позовної заяви, просили суд стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 44882 гривні 52 копійки. Здійснити розподіл судових витрат та стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Заяви (клопотання) учасників справи

19.03.2026 від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Мулявка О.В. надійшла заява про збільшення позовних вимог, де представник просить суд стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 48362 гривні 27 копійок (а.с.108-109).

28.04.2026 від представника позивача Мулявка О.В. надійшло клопотання, де представник просить суд розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника, не заперечує щодо заочного розгляду справи, за наявності підстав просить прийняти рішення про задоволення вимог ( а.с. 138).

Процесуальні дії у справі

11.03.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь №2444437 від 11.03.2026 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Суддя своєю ухвалою від 11.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, дану справу призначив до судового розгляду у спрощеному позовному порядку з викликом сторін. Судом здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.55).

Суд своєю ухвалою від 02.04.2026 задовольнив заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Мулявка О.В. про збільшення позовних вимог. Здійснено подальший розгляд даної справи з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, де представник просить суд: стягнути із ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: с. Щуровичі Шептицького району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , додаткові витрати на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 48 362 гривні 27 копійок. Здійснити розподіл судових витрат та стягнути із ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: с. Щуровичі Шептицького району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати, понесені на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень, у зв`язку із чим судове засідання відкладено. Попереджено відповідача про наслідки неявки в наступне судове засідання. Судом здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.124).

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку, у судове засідання повторно не з`явився, причин неявки не повідомив, відзиву не подавав.

28.04.2026 постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки сторони в судове засідання не з`явились.

Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_3 від 24.06.2018 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрували шлюб 24.06.2018 у виконавчому комітеті Сморжівської сільської ради Радехівського району Львівської області, про що зроблено актовий запис №02. Прізвище чоловіка – « ОСОБА_12 », дружини – « ОСОБА_12 » (а.с.6).

Відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 від 22.01.2019 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – сторони по справі (а.с.7).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2026/002625358 від 18.02.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.8).

Як вбачається із копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_5 від 21.10.2020 ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – сторони по справі (а.с.9).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2026/002625296 від 18.02.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.10).

Як вбачається із довідки старости В.П.Ліхтар №54 від 10.02.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 і склад її сім`ї наступний: дочка – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.11).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2026/0026253406 від 18.02.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.5).

Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №48 від 17.02.2026, ОСОБА_5 , 21.01.2019 діагностовано: J35.2 – Гіпертрофія аденоїдів, H65.3 – Хронічний слизовий середній отит (а.с.12).

Згідно висновку огляду отоларинголога ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено клінічний діагноз: J30.4- алергічний риніт неуточнений, J35.2 - гіпертрофія аденоїдів та Н65.3 - хронічний слизовий середній отит (а.с.16).

На підтвердження витрат на лікування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 надано консультації лікаря від 23.01.2026, 17.03.2026 та результати імпедансної аудіометрії (а.с. 14-19; звор. арк. а.с.16-17; 110-113; 114; 132-133)

Загальна сума лабораторних досліджень ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.01.2026 становить 4 725,00 гривень (а.с.20).

Крім того, на підтвердження витрат на лікування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 надано результати дослідження №2025511 від 07.02.2026, №14392792 від 27.01.2026 , №14368298 від 27.01.2026 (а.с.20-30).

Відповідно до ультразвукового обстеження серця надано висновок, згідно якого у ОСОБА_5 скоротлива здатність міокарду збережена ФВ _65_%. Структура і функція клапанів не змінені. Фізіологічна регургітація на ТК, КЛА. Діастолічна функція ЛШ: нормальний тип. Геометрія ЛШ: нормальна: Розміри камер серця в межах норми (а.с.30).

Загальна сума лабораторних досліджень ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.01.2026 становить 540.00 гривень (а.с.31).

Як вбачається із картки обліку дозованих навантажень пацієнта при рентгенологічних дослідженнях ОСОБА_5 проходила певний вид обстежень, а саме: ТРГ бічна, ОПТГ (а.с.32-34).

Окрім цього, документально підтверджено факт понесення витрат на утримання/лікування малолітньої ОСОБА_5 . Відповідно до долучених представником позивача платіжних квитанцій, загальна сума витрат складається з наступних платежів: 37 150,00 грн, 1 999,65 грн, 1 469,21 грн, 682,81 грн, 600,00 грн, 495,85 грн, 1 750,00 грн, 1 450,00 грн, 2 902,52 грн, 1 630,00 грн, 330,00 грн, 1 999,50 грн, 3000,00 грн, 1 600,00 грн, 614,18 грн, 1 210,30 грн, 1 300,00 грн, 1 300,00 грн, 900,00 грн, 1 999,00 грн, 900, 00 грн та 900,00 грн (а.с.35-37; 117-118; 134-135).

Згідно висновку огляду отоларинголога від 17.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено клінічний діагноз: J30.3- інший алергічний риніт. Стан після аденотомії та шунтування. Н90.1.- кондуктивна втрата слуху, одностороння з нормальним слухом на протилежному вусі (а.с.110).

Відповідно до консультації лікаря від 17.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 діагностовано: кондуктивну втрату слуху односторонню з нормальним слухом на протилежному (а.с.129).

Згідно висновку огляду отоларинголога від 26.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено клінічний діагноз: J30.3- інший алергічний риніт. Стан після аденотомії та шунтування. Н90.1.- кондуктивна втрата слуху, одностороння з нормальним слухом на протилежному вусі (звор. арк. а.с. 129-13)).

Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, заяву відповідача, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).

Аналіз відповідних приписів Закону свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Додаткові витрати повинні бути зумовлені особливими обставинами. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті) (постанови Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 та від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/20).

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, які спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини, витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, якщо дитина потребує навчання саме у цьому навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття; висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво) і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд, довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування, виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками,

У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що передбачені ст. 185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрати є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами. Таким чином, витрати, на здобуття освіти і навчання дитини є додатковими витратами, які направленні на розвиток дитини та її здібностей, здобуття освіти тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідач є працездатним, доказів неможливості надавати матеріальну допомогу із об`єктивних, незалежних від нього причин, суду не надав, тому має матеріальну можливість приймати участь у наданні додаткової матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої доньки.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Отже, кожен із батьків зобов`язаний приймати участь у додаткових витратах на дитину і вони мають рівні обов`язки щодо несення таких витрат.

На основі повного і всебічного з`ясування обставин, на які посилалась позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов`язані застосовувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини, надалі ЄСПЛ.

В свою чергу ЄСПЛ у своїй практиці визначає поняття «фактично понесені витрати на сплату гонорару» (див., наприклад, рішення від 16.02.2012 у справі «Савін проти України», п. 97; рішення від 07.11.2013 у справі «Бєлоусов проти України», п. 115), не лише ті витрати, яким є документальне підтвердження, а і ті, які за умовами договору з адвокатом клієнт має сплатити як гонорар.

Наведена практика ЄСПЛ цілком узгоджується з приписами п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, щодо доказування обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.02.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Мулявка О.В. укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №11ц-26 (а.с.42-46).

На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Мулявка О.В., окрім договору №11ц-26 від 10.02.2026, додано зміни до договору №11ц-26 про надання правничої (правової допомоги) від 05.03.2026 (а.с.47), додаток №1 до змін до договору №11ц-26 від 05.03.2026 (а.с.48), акт передачі-приймання виконаних робіт від 10.03.2026, що становить додаток №2 до змін до договору №11ц-26 від 05.03.2026 (а.с.49), копію ордеру про надання правничої допомоги, серії ВС №1428065 від 17.02.2026 (а.с.40), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000767 від 30.10.2017 (а.с.41).

При цьому суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у додаткових постановах від 12 січня 2023 року у справі № 908/2702/21 та від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18, згідно якої під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями реальності, співмірності, а також розумності їхнього розміру, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує зміст позовної заяви, складність справи, фактично витрачений представником позивача час на виконання ним відповідних робіт з урахуванням наявності сформованої правової позиції у даній категорії справ, що не потребувало додаткового вивчення адвокатом матеріалів справи чи аналізу судової практики. При цьому, суд вважав, що визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн є завищеним та не співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг, а справедливим та розумним буде стягнення з відповідача в користь позивача 4 000 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу про стягнення аліментів, оскільки позивач при подачі позову про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», тому із відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Резолютивна частина рішення:

На підставі ст. 180, 182, 185 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 додаткові витрати на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 48 362,27 (сорок вісім тисяч триста шістдесят дві гривні 27 копійок).

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 (чотири тисячі) гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня, 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Судове рішення складено та підписано 28.04.2026.

Головуючий суддя Патинок О. П.