Рішення від 17 серпня 2025 р. у справі №309/2265/23 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2265/23

Провадження № 2/309/417/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Лук`янової О.В.

за участю: секретаря судового засідання Пилип Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє Рішко Павло Михайлович, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної /немайнової/ шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, посилаючись на те, що:

-9 січня 2023 року о 14 годині 50 хвилин, в м.Хуст Закарпатської області, по вулиці Шевченка відповідачка ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Шевроле» моделі «Каптіва», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті з вулицею Маркуша, не впевнившись в безпечності та не надавши перевагу в русі, допустила зіткнення з автомобілем «Шкода Кодіяк», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній смузі руху, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження;

-постановою судді Хустського районного суду Закарпатської області від 09.02.2023 у справі про адміністративне правопорушення №309/230/23 щодо ОСОБА_2 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідачку ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 50 /п`ятдесяти/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850грн.. Постанова набрала законної сили 20.20.2023;

-за наслідками дорожньо-транспортної пригоди належний на праві власності позивачці ОСОБА_1 транспортний засіб марки «Шкода» моделі «Кодьяк», номер шасі НОМЕР_3 , 2022 року виготовлення, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 отримав механічні пошкодження;

-після дорожньо-транспортної пригоди спеціалізованою станцією з технічного обслуговування та ремонту автомобілів ТОВ «Автоцентр-Ужгород» були проведені роботи з відновлювального ремонту транспортного засобу;

-вартість ремонтних робіт виконаних для усунення механічних пошкоджень належного позивачці транспортного засобу та вартість необхідних для ремонту запасних частин, згідно із виданим позивачці рахунком ТОВ «Автоцентр-Ужгород» №Cч-0000000000051 від 16.01.2023 становить 241785грн.00коп.;

- за проведення відновлювального ремонту автомобіля позивачкою на розрахунковий рахунок ТОВ «Автоцентр-Ужгород» безготівковим переказом були сплачені грошові кошти у сумі 217785грн.00коп.;

-18 січня 2023 року відповідачкою ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок ТОВ «Автоцентр-Ужгород» були сплачені грошові кошти у сумі 24000грн., у якості часткової оплати вартості запчастин для ремонту належного позивачці автомобіля;

-крім цього, відповідно до звіту №26/04/2023 від 18.04.2023 про визначення величини втрати товарної вартості автомобіля, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , визначено величину втрати товарної автомобіля марки «Шкода» моделі «Кодьяк», номер шасі НОМЕР_3 , 2022 року виготовлення у сумі 49129грн.87коп.;

-вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження належного позивачці автомобіля марки «Шкода» моделі «Кодьяк», номер шасі НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_4 становить: 241785грн.00коп. (вартість відновлювального ремонту транспортного засобу), 49129грн.87коп.(величина втрати товарної вартості автомобіля), 2400грн.00коп. (вартість звіту про визначення величини втрати товарної вартості автомобіля), що загалом дорівнює сумі 293314грн.87коп.. З цієї суми відповідачкою добровільно сплачено грошові кошти у сумі 24000грн.. Отже, невідшкодована позивачці вартість матеріального збитку, за вирахуванням добровільно сплачених коштів становить 269314грн.87коп.;

-на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Шевроле» моделі «Каптіва», реєстраційний номер НОМЕР_6 , була застрахована у ТДВ «Страхова компанія«Гардіан» згідно із договором обов`язкового страхування цивільно-правової власників наземних транспортних засобів № EP-208822256 від 02.05.2022;

-грошову суму страхового відшкодування у розмірі 128700грн. було отримано позивачкою від ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» 31.03.2023, шляхом безготівкового переказу на банківську картку;

-отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яку зобов`язана сплатити відповідачка, становить: 140614грн.87коп.;

-крім цього, протиправними діями відповідачки позивачці була заподіяна також і моральна (немайнова) шкода, яка полягає у душевних стражданнях з приводу пошкодження належного позивачці майна - автомобіля марки «Шкода» моделі «Кодьяк», номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , вимушених негативних змінах у житті, які позивачка зазнала внаслідок цього;

-внаслідок незаконних дій відповідачки позивачка зазнала порушення душевної рівноваги та спокою, звичного способу життя протягом тривалого часу, зазнала психологічних переживань, сталися вимушені негативні зміни у її житті, звичних справ і занять. Також, внаслідок пошкодження автомобіля позивачка була змушена відволікатися від роботи та своїх звичних справ і занять. Також позивачка була змушена проводити ремонт транспортного засобу, неодноразово звертатися до СТО, неодноразово звертатися до страхової компанії, через представника до суду у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 , збирати необхідні документи, що спричиняло втрату часу, істотні хвилювання, стресові ситуації і дискомфорт, а також тягло за собою матеріальні витрати, пов`язані з поїздками. Також протягом тривалого часу позивачка була позбавлена можливості користуватися транспортним засобом, змушена була вживати додаткових заходів щодо забезпечення транспортабельності, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний позивачці автомобіль потребував відновлювального ремонту;

-виходячи з вищевикладених обставин та критеріїв, заподіяну відповідачкою моральну (немайнову) шкоду у грошовому виразі позивачка оцінює у сумі 50000грн.;

звернулася до суду з позовом та просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 140614грн.87коп., моральну /немайнову/ шкоду у розмірі 50000грн.00коп., суму сплаченого судового збору 4090грн.15коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000грн..

В судовому засіданні 29.01.2025 представник позивачки Рішко П.М. позовну заяву підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Рішко П.М. в судове засідання 18.08.2025 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи провоести у його відсутність, позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_6 в судовому засіданні 29.01.2025 позовні вимоги заперечував у повному обсязі, посилаючись на доводи, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідачка ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Подала до суду клопотання, в якому просила завершити розгляд справи у її відсутність та у відсутність її представника. Проти задоволення позову заперечувала з підстав, зазначених у письмових поясненнях, поданих її представником.

Представник відповідачки ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву /а.с.91-93/, в якому, зазначив, що відповідачка позов заперечує з наступних підстав:

-доданий до позовної заяви ОСОБА_1 звіт № 26/04/2023 від 18.04.2023 року про визначенням величини товарної вартості автомобіля марки «Шкода» моделі «Кодьяк», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер кузова (VIN) - НОМЕР_5 (надалі – Звіт №26/04/2023) є таким, що не відповідає як вимогам законодавства, так і фактичним обставинам справи, що вказує на неможливість врахування його судом при ухваленні рішення по справі. Згідно із Звітом № 26/04/2023, він був виготовлений суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , 18 квітня 2023 року. Натомість в ньому зазначено, що він був складений за результатами експертного дослідження здійсненого експертом згідно адвокатського запиту №9 від 13 квітня 2023 року адвоката Рішко П.М. «Про проведення оцінки транспортного засобу «Шкода Кодьяк», державний номерний знак НОМЕР_2 ». У розділі «Питання №1» цього звіту технічний огляд та індексація колісного транспортного засобу експертом зазначена дата здійснення оцінки - 09 січня 2023 року. Крім цього в даному розділі зазначено, що технічний стан автомобіля визначений органолептичним методом, візуальним оглядом та перевіркою функціонування під час стоянки оцінюваного автомобіля, що виконано оцінювачем 11 січня 2023 року у світлий час доби, за адресою: АДРЕСА_1 в присутності власниці ОСОБА_1 . Фотозйомка проводилась в світлий час доби при природному освітленні. Отже, експерт здійснив огляд об`єкту та надав висновок до моменту звернення адвоката із адвокатським запитом про проведення оцінки транспортного засобу, що суперечить ст.7-1 Закону України «Про судову експертизу», яка встановлює, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. Підставою для отримання висновку спеціаліста при з`ясуванні обставин вчинення кримінального проступку є запит службової особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, уповноваженої особи іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків та ч.1 ст.10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», якою встановлюється, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. Відповідна вимога також міститься і в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, (надалі –Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 п.1.8. якої встановлює, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню. Відтак, суб`єкт оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , здійснив експертне дослідження та надав висновок (звіт) про визначення втрати товарної власності без правових підстав для його проведення. Здійснення огляду об`єкта оцінки до укладення договору з експертом законом не допускається.

У розділі «Визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу» зазначено, що в даному випадку на складових кузову автомобіля не виявлено слідів відновлювального ремонту, корозійних пошкоджень, пошкоджень у вигляді деформації. Натомість у розділі «Визначення втрати товарної власності» зазначено, що величина ВТВ нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових усіх частин усіх типів КТЗ. В даному аспекті зазначаємо, що на час звернення до експерта ремонтні роботи були вже проведені, отже, висновок експерта не є належним та допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду. В свою чергу Звіт № 26/04/2023 не містить даної інформації, внаслідок чого він не є належним та допустимим доказом. Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати від 18 грудня 2019 року № 522/1029/18.

Позивачка ОСОБА_1 оцінила завдану їй моральну шкоду в розмірі 50000грн., яку обґрунтовує тим, що вона була змушена проводити ремонт автомобіля, неодноразово звертатись до СТО, страхової компанії, брати участь через представника в суді, що спричинило втрату часу, істотні хвилювання, стресові ситуації і дискомфорт, а також тягло за собою матеріальними втрати, пов`язаними з поїздками. Однак вказані твердження не підтверджені жодними доказами, що не узгоджується із вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У свою чергу ч.6 ст.81 ЦПК України встановлює, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Щодо визначеного розміру моральної шкоди зазначають, що вона необґрунтовано завищена, і не ґрунтується на доказах, наявних у матеріалах справи. Належні докази може надати комплексне соціологічне і психологічне дослідження. Вказане твердження відповідає і Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судова практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» чітко вказує «Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Процесуальні дії /забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення та поновлення провадження/, у справі не проводилися.

Суд, вислухавши думки представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 9 січня 2023 року, о 14 годині 50 хвилин, в м.Хуст по вулиці Шевченка водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Шевроле Каптіва», д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті з вулицею Маркуша, не впевнившись в безпечності та не дотримавшись переваги в русі, скоїла зіткнення з автомобілем марки «Шкода Кодіак», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній смузі руху. В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п.10.1 ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Хустського районного суду по справі №309/230/23 від 09.02.2023 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850грн..

Транспортний засіб марки «Шкода» моделі «Кодьяк», номер шасі НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_4 є власністю позивачки ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого 10.02.2022 ТСЦ МВС України №2143.

Згідно із рахунком ТОВ «Автоцентр-Ужгород» №Cч-0000000000051 від 16.01.2023 вартість ремонтних робіт, виконаних для усунення механічних пошкоджень належного позивачці транспортного засобу та вартість необхідних для ремонту запасних частин становить 241785грн..

Відповідно до акту виконаних робіт ТОВ «Автоцентр-Ужгород» №Ав-КЛ—00000000570 від 22.02.2023, виданого ОСОБА_1 вартість виконаного ремонту становить 241785грн..

Згідно квитанції №1523-879М-ЕХВ1-КВ0В від 18.01.2023 ОСОБА_7 сплачено на рахунок ТОВ Автоцентр-Ужгород» грошові кошти в розмірі 24000грн., цільове призначення платежу – оплата за запчастини.

Квитанцією №10КР-45В6-ТКС0-МВК2 від 22.02.2023 підтверджується сплата позивачкою ОСОБА_1 на рахунок ТОВ Автоцентр-Ужгород» грошових коштів за ремонт автомобіля по рахунку № НОМЕР_8 від 16.01.2023, в сумі 217785грн..

Відповідно до виписки про рух коштів по картці від 10.04.2023 року ОСОБА_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» отримала від ТДВ «СК «ГАРДІАН» страхове відшкодування в розмірі 128700грн..

В адвокатському запиті на ім`я оцінювача ОСОБА_4 адвокат Рішко Н.М., у зв`язку із наданням правової допомоги ОСОБА_1 та з метою вирішення питання про відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди повідомив, що виникла необхідність проведення експертного дослідження на предмет на предмет встановлення величини втрати товарної вартості автомобіля марки «Шкода» моделі «Кодьяк», номер шасі НОМЕР_3 , 2022 року виготовлення, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , у зв`язку із його пошкодженням в результаті ДТП. У відповідності до чого просив провести на договірних засадах автотоварознавче дослідження з визначенням величини втрати товарної вказаного автомобіля, у зв`язку з його пошкодженням в результаті ДТП.

До адвокатського запиту також додано: копію свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 10.02.2022; копію рахунку ТОВ «Автоцентр-Ужгород» №Сч-0000000000051 від 16.01.2023; копію акту виконаних робіт №Ав-КЛ-00000000570 від 22.02.2023; копію фотоматеріалів вигляду пошкоджень автомобіля; копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до звіту №26/04/2023 від 18.04.2023 «Про визначення величини втрати товарної власності автомобіля «Шкода» моделі «Кодьяк», державний номерний знак НОМЕР_2 , індикаційний номер кузова НОМЕР_9 (надалі - звіту №26/04/2023 від 18.04.2023) він складений відповідно до адвокатського запиту №9, який надійшов 13 квітня 2023 року оцінювачу ОСОБА_4 від адвоката Рішко П.М., що діє в інтересах ОСОБА_1 ..

На дослідження оцінювача поставлено питання – яка величина втрати товарної вартості (ВТВ) автомобіля «Шкода» моделі «Кодьяк», державний номерний знак НОМЕР_2 , індикаційний номер кузова НОМЕР_9 , 2022 року випуску, чорного кольору внаслідок його пошкодження в результаті ДТП, яка мала місце 09.01.2023.

Згідно із звітом № 26/04/2023 від 18.04.2023 величина втрати товарної вартості (ВТВ) автомобіля внаслідок його пошкодження в результаті ДТП, яка мала місце 09.01.2023 складає 49129грн.87коп..

У розділі «Дослідження» оцінювачем ОСОБА_4 зазначено, що оцінка проведена на підставі результатів огляду проведеного особисто 11.01.2023.

В розділі «Питання №1» Технічний огляд та ідентифікація колісного транспортного засобу зазначено, що технічний стан автомобіля визначено органолептичним методом, візуальним оглядом та перевіркою функціонування під час стоянки оцінюваного автомобіля, що виконано оцінювачем 11 січня 2023 року у світлий час доби, за адресою - АДРЕСА_1 , в присутності власниці ОСОБА_1 .. Фотозйомка проводилася в світлий час доби при природному освітленні. На момент огляду автомобіль на ходу. Внаслідок пошкодження потребують заміни (деформовані, розламані, розірвані, розбиті тощо) наступні складові: гратка радіатору охолодження, облицювання гратки радіатору, капот, шарніри капоту, емблема виробника передня, передня права фара, передній бампер, буфер переднього бамперу, права гратка переднього бамперу, облицювання правої гратки переднього бамперу, нижня центральна гратка переднього бамперу, накладка декоративна замка капоту, панель передня (панель радіаторів), повітряний канал, повітряпровід передній, повітрязабірник, гратка вентиляційна, передній номерний знак, панель кріплення переднього номерного знаку. Потребує ремонту передній правий стояк кузова «А», двері передні ліві - пошкодження ЛФП в передній частині. Також необхідно провести пофарбування усіх замінених та відновлених складників, які згідно з технологією виробника КТЗ потребують пофарбування.

Окрім цього, у звіті №26/04/2023 від 18.04.2023, в пункті визначення значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ на момент пошкодження оцінювачем зазначено, що в даному випадку на складових кузову автомобіля не виявлено слідів відновлювального ремонту корозійних пошкоджень, пошкоджень у вигляді деформації.

В цьому контексті суд зазначає, що оцінка майна має здійснюватися з урахуванням Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2001 року №1440, яким визначено загальні засади.

Відповідно до п.51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі - Національний стандарт №1), незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Водночас, відповідно до п.56 Національного стандарту №1, Звіт про оцінку майна складається в електронній та паперовій формі, якщо складання звіту про оцінку майна в паперовій формі передбачено нормативно-правовими актами з оцінки майна або договором на проведення оцінки майна, та може складатися в повній або стислій формі.

Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

З викладеного випливає, що підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Верховною Суду від 07.04.2021 по справі №753/3055/18, від 19.05.2021 по справі №523/17998/17.

У випадку, якщо ж звіт про оцінку транспортного засобу складений взагалі без його огляду, такий звіт є не належним доказом у справі (п.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 по справі №752/16797/14-ц).

Із змісту звіту №26/04/2023 від 18.04.2023, вбачається, що на день звернення до оцінювача ОСОБА_4 відновлювальні ремонтні роботи ТОВ «Автоцентр-Ужгород» були виконані, що стверджується рахунком №Сч-0000000000051 від 16.01.2023 та актом виконаних робіт №Ав-КЛ-00000000570 від 22.02.2023 (п.9 «Перелік нормативно-правових актів та інформаційні джерела, що використовується» звіту №26/04/2023 від 18.04.2023 року). Ця обставина також підтверджується і тим, що представником позивачки ОСОБА_1 до адвокатського запиту додано копії фотоматеріалів вигляду пошкоджень автомобіля.

Поряд з цим, у звіті №26/04/2023 від 18.04.2023 оцінювач ОСОБА_4 зазначає дату особистого огляду та здійснення фотозйомки, а саме 11 січня 2023 року, тобто до звернення представника позивача Чопик Г.І., з адвокатським запитом.

З викладеного випливає, що Звіт №26/04/2023 від 18.04.2023 не відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки такий проведений без достатньої правової підстави. Одночасно з цим суд зазначає, що проведення оцінки повинно відбуватись на підставі саме договору з оцінювачем, а не адвокатського запиту.

Крім цього в Звіті №26/04/2023 від 18.04.2023 відсутні відомості про попередження (обізнаність) оцінювача про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст.384 КК України або за відмову від надання висновку за ст.385 цього Кодексу відсутні відомості про те, що вказаний звіт виготовлявся для подання для суду, а за таких обставин він є недопустимим доказом. Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги звіт №26/04/2023 від 18.04.2023.

Відповідно до ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст.22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з положень ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною першою ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1, 2 ст.1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.3 ст.988 ЦК страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі ст.1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом наведених положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Як вже зазначалось судом згідно рахунку ТОВ «Автоцентр-Ужгород» №Cч-0000000000051 від 16.01.2023 вартість ремонтних робіт, виконаних для усунення механічних пошкоджень належного позивачці транспортного засобу, та вартість необхідних для ремонту запасних частин становить 241785грн.

ТДВ «СК «ГАРДІАН» сплачено позивачці ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 128700грн., що підтверджено випискою про рух коштів по ОСОБА_8 від 10.04.2023. Також відповідачкою ОСОБА_7 сплачено на рахунок ТОВ Автоцентр-Ужгород» грошові кошти в розмірі 24000грн..

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідачки на користь позивачки підлягають грошові кошти у розмірі 89085грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Щодо відшкодування втрати товарної вартості транспортного засобу.

Згідно зі статтями 29, 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6. Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6. Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Враховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, викликане передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей у результаті зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів й агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів унаслідок ДТП і подальшого ремонту. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є результатом проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості.

Відповідно до пункту 8.6.1. Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.

Пунктом 8.6.2. Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт "е").

Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли проводиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

Системний аналіз пункту 32.7. частини першої статті 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6., 8.6., 8.6.1., 8.6.2. Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди.

В свою чергу згідно звіту №26/04/2023 від 18.04.2023, величина втрати товарної вартості (ВТВ) автомобіля марки «Шкода» моделі «Кодьяк», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер кузова (VIN) - НОМЕР_5 , 2022 року випуску, чорного кольору внаслідок його пошкодження в результаті ДТП, яка мала місце 09.01.2023 складає 49129грн.87коп., який визнано судом недостовірним доказом. За таких обставин суд відмовляє в стягненні вказаної суми втрати товарної вартості транспортного засобу а також грошових коштів сплачених за проведення оцінки.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

За правилами п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, з урахуванням характеру, обсягу і глибини страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) і з урахувань інших обставин - стану його здоров`я, істотності вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом, що означає (в числі багатьох прикладів, рішення від 15 жовтня 2009 у справі «Антипенко проти Російської Федерації» (Antipenkovv. Russia), скарга № 33470/03, § 82; Постанова Європейського Суду від 14 лютого 2008 у справі «Пшеничний проти Російської Федерації» (Pshenichnyyv. Russia), скарга № 30422 / 03, § 35 1; рішення у справі «Гарабаев проти Російської Федерації (Garabayevv. Russia), скарга № 38411/02, § 113, ECHR 2007-VII (витяги) 2 а також Постанова Європейського Суду від 1 червня 2006 р.) у справі «Грідін проти Російської Федерації» (Gridinv. Russia), скарга Ns 4171/04, § 20 березня).

Виходячи з викладеного, оскільки фактично внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась 09.01.2023 було пошкоджено транспортний засіб належний позивачці ОСОБА_1 , внаслідок чого остання була позбавлена тривалий час можливості використання транспортного засобу, відповідачка, в свою чергу, лише частково надав кошти на проведення відновлювального ремонту, що завдало позивачу психологічних страждань, втрати душевного спокою, враховуючи обставини заподіяння шкоди, глибину моральних страждань позивача ОСОБА_1 внаслідок неможливості протягом тривалого часу відновлення порушених прав позивача та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає можливим стягнути з відповідачки ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 25000грн..

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України: суд стягує з відповідачки на користь позивачки сплачений за подачу позовної заяви судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2448грн.03коп..

Керуючись ст.12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, ст.15-16, 22-23, 979, 988, 1166-1167, 1187, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

В И Р І Ш И В::

Позов ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_10 /, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_9 /місце знаходження: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_11 /, до ОСОБА_2 /місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_12 / про відшкодування матеріальної та моральної /немайнової/ шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 89085грн.00коп., моральну /немайнову/ шкоду 25000грн.00коп., що разом становить 114085грн.00коп..

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2448грн.03коп..

Повне судове рішення складено 28 серпня 2025 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та /або/ обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково до Закарпатського Апеляційного суду через Хустський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Лук`янова О.В.