Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №306/1570/25 — Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1570/25

Провадження № 2/306/76/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю:

секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Полянич Т.М.

ООП Свалявської міської ради

представника третьої особи Гришко К.В.

ІНФОРМАЦІЯ_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Свалявської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту самостійного виховання двох неповнолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із названою позовною заявою мотивуючи її тим, що 07.04. 2023 року він повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що він є батьком, який самостійно виховує двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з чим відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову під час мобілізації. Підтверджуючі документи, зокрема рішення Свалявського районного суду від 06.12.2021 року (справа № 306/1944/21), від 05.07.2022 року (справа № 306/613/22) та від 14.07.2022 року (справа № 306/614/22), були подані до ІНФОРМАЦІЯ_3 15.12.2022, однак залишені без належного реагування.

Зазначає, що 07.04.2023 року його було поставлено на військовий облік та видано повістку для уточнення військово-облікових даних із вимогою надати довідку про самостійне виховання дітей. Позивач додатково подав документи, що підтверджують проживання дітей разом із ним. У подальшому в електронному військово-обліковому документі сформовано запис про перебування на обліку та бронювання до 08.08.2025 року. Вказує, що рішенням суду від 06.12.2021 року шлюб між позивачем та ОСОБА_3 розірвано, а рішенням суду від 05.07.2022 року з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дітей, однак станом на 01.07.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 23544 грн. Рішенням суду від 14.07.2022 року ОСОБА_3 визнано такою, що втратила право користування житловим будинком позивача. Зазначає, що працює електромонтером у ТДВ «Свалявські мінеральні води». 07.07.2025 року його було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних та оформлення бронювання. Незважаючи на надані документи про самостійне виховання дітей, позивача було мобілізовано та направлено до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними документами. Позивач подав рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, однак для його розгляду йому необхідно надати судове рішення про встановлення факту самостійного виховання дітей, що і зумовило звернення до суду. Тому просить суд ухвалити рішення про встановлення факту самостійного виховання ним дітей, які не досягли 18 річного віку, а саме: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в АДРЕСА_1 .

Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 13.11.2025 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено мати дітей — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .(а.с.39).

Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 11.03.2026 року замінено неналежну третю особу у даній цивільній справі з ІНФОРМАЦІЯ_7 на належну — ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 97-98).

У судовому засіданні позивач та його представник адвокат Гуштан Г.Г. підтримали заявлені вимоги. Представник пояснив, що встановлення даного факту має значення для позивача, оскільки наразі він є мобілізованим до лав ЗСУ та проходить військову службу, а мати його дітей не бере участі у їх вихованні. Тобто, діти знаходяться без батьківського виховання та нагляду, що суперечить їх інтересам.

У судовому засіданні представник відповідача - Органу опіки та піклування Свалявської міської ради - Полянич Т.М. задоволення позову залишила на розсуд суду, водночас пояснила, що такий факт самостійного виховання дітей позивачем, на думку Служби у справах дітей, є недоведеним. Окрім того, до часу мобілізації позивач не вживав заходів щодо вирішення даного питання.

Представник третьої особи — ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що, на його переконання, позивач не надав належних і допустимих доказів того, що один із батьків юридично усунений від виховання дітей.

Третя особа, мати дітей ОСОБА_3 , у призначені судові засідання не з`явилася, хоча була своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України. (а.с.61).

Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

У п. 87 Постанови Великої палати Верховного Суду 11.09.2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23) зазначила, оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України "невідчужуваність" сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Як убачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 20.05.2010 року Виконкомом Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області та свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 28.04.2012 року Виконкомом Стройненської сільської ради Свалявського району Закарпатської області, батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . (а.с.10,11).

Згідно рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 06.12.2021 р. по справі № 306/1944/21 шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. (а.с.5).

Згідно рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 05.07.2022 р. по справі № 306/613/22 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 12.04.2020 р. і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. (а.с.6-7).

Відповідно до довідки виданої Свалявським відділом ДВС про наявність заборгованості зі сплати аліментів № 4058/245-37/30495 від 18.07.2025 про те, що заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів станом на 01.07.2025 складає 23544,00 грн. (а.с. 14).

Згідно рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 14.07.2022 р. по справі № 306/614/22 ОСОБА_3 визнано такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 . (а.с.8).

Рішенням Виконавчого комітету Свалявської міської ради від 19.04.2023 року визначено місце проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з батьком ОСОБА_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 .(а.с.9).

Як убачається з довідки №34 виданої ТДВ "Свалявські мінеральні води" від 09.07.2025 року ОСОБА_1 працює у ТДВ «Свалявські мінеральні води» з 01.04.2025 р. електромонтером з ремонту електроустаткування. Роботодавцем було заявлене клопотання № 749 від 04.07.2025 року про зняття з розшуку військовозобов`язаного ОСОБА_1 , який знаходився на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.12, 13).

Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_9 №2425 від 10.07.2025 року, ОСОБА_1 08.07.2025 року призваний на військову службу по мобілізації.; згідно Довідки №2648/3 виданої ВЧ НОМЕР_1 від 08.07.2025 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ВЧ НОМЕР_1 з 18.07.2025 року. (а.с.15, 18-19).

Приймаючи рішення у даній справі, суд ураховує, що встановлення факту самостійного виховання дитини є важливим юридичним процесом, що захищає як інтереси самої дитини, так і батьків. А тому важливим є дослідження усіх доказів на підтвердження даного факту.

Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Як було зазначено судом раніше, факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини. Позивач звернувся до суду з вимогою про встановлення вказаної обставини.

Як було зазначено у позовній заяві, а також з`ясовано в судовому засіданні та підтверджено представником позивача, Добош М.М. не звертався до суду з приводу позбавлення третьої особи ОСОБА_3 батьківських прав, оскільки до часу мобілізації були відсутні заперечення щодо зазначених обставин і на тепер позивач не бажає настання негативних наслідків для матері дітей, виходячи з інтересів дітей, що свідчить про відсутність спору щодо припинення чи обмеження батьківських прав матері. А підставою для звернення з даним позовом є його бажання звільнитися з військової служби, що також є в інтересах дітей.

Відповідно до п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється під час дії воєнного стану, зокрема, військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

В силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

Самостійне виховання дитини передбачає фактичне виконання одним із батьків усіх батьківських обов`язків за відсутності участі іншого, що у даній справі не доведено.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, надаючи оцінку поданим позивачем та його представником доказам, суд дійшов висновку, що докази у з`ясування факту одноосібного виховання позивачем ОСОБА_1 дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позов задоволенню не підлягає.

Згідно з ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У зав`язку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до ст.141 ЦПК України, понесені судові витрати належить залишити за позивачем.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76–81, 141, 259, 263–265 ЦПК України, ст. 141, 152, 157 СК України, суд, –

У Х В АЛ И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Свалявської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту самостійного виховання двох неповнолітніх дітей - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

27.04.2026 року.